10 січня 2022 року
м. Київ
справа № 160/14707/20
адміністративне провадження № К/990/173/22
Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів - Гончарової І. А., Блажівської Н. Є.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 160/14707/20
за адміністративним позовом Приватного підприємства «Спецстройсистема» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення № 1940612/36839765 від 17 вересня 2020 року, зобов'язання зареєструвати податкову накладну № 2 від 13 липня 2020 року,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Спецстройсистема» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, скаржник або ГУ ДПС у Дніпропетровській області), Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення № 1940612/36839765 від 17 вересня 2020 року, зобов'язання зареєструвати податкову накладну № 2 від 13 липня 2020 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 23 лютого 2021 року відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області залишено без руху у зв'язку з не відповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України та скаржнику ГУ ДПС у Дніпропетровській області надано строк на їх виправлення протягом десяти днів включно з моменту отримання копії ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом надання суду апеляційної інстанції документа на підтвердження сплати судового збору.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року у справі № 160/14707/20 повернуто особі, яка її подала.
Згодом, відповідач повторно подав апеляційну скаргу поштою 03 червня 2021 року, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що скаржник вже подавав апеляційну скаргу на рішення суду в межах строку на апеляційне оскарження, проте вказана апеляційна скарга була залишена без руху, а згодом повернута судом апеляційної інстанції у зв'язку з несплатою судового збору.
Проте, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані ГУ ДПС у Дніпропетровській області, апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржникові запропоновано усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.
Також, зазначеною ухвалою встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги десять днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Копія ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху була надіслана поштою скаржнику та отримана ним 26 липня 2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року у справі № 160/14707/20 на підставі пункту 4 частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановляючи вказану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що станом на час постановлення ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, сплинув і скаржник не надав суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
04 січня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 160/14707/20, у якій скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
При цьому скаржник зазначає, що відповідачем апеляційну скаргу вперше подано у строк, визначений КАС України. При цьому, ситуація з обмеженим фінансування судового збору унеможливлювала реалізацію права на апеляційне оскарження рішення суду у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з такого.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Разом з тим станом на час постановлення оскаржуваної ухвали визначені в ухвалі недоліки апеляційної скарги в частині пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не усунуті, а саме скаржником не наведено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку
Так, відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник цитує норми законодавства України, наводить рішення Верховного Суду, Європейського суду з прав людини, не зазначаючи в чому полягає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.
Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 160/14707/20 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Спецстройсистема» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення № 1940612/36839765 від 17 вересня 2020 року, зобов'язання зареєструвати податкову накладну № 2 від 13 липня 2020 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Р. Ф. Ханова
Судді І. А. Гончарова
Н. Є. Блажівська