Справа № 240/9008/21
Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
11 січня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сенаторавто" на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сенаторавто" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
в травні 2021 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Сенаторавто», звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Сенаторавто» залишено без розгляду.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що даний спір з урахуванням предмета спору є малозначним та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а тому представництво інтересів учасників даної справи може здійснюватися з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 57 КАС України, а саме фізичною особою, яка відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України, має адміністративну процесуальну дієздатність.
11.01.2022 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Головного управління ДПС у Житомирській області, в якій відповідач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 залишити без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Разом з тим, сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду - скасувати, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що позовна заява позивача від 11.05.2021, уточнена позовна заява позивача від 03.06.2021 та уточнена позовна заява від 30.06.2021року, яка прийнята судом першої інстанції до розгляду, підписана Александровим О.В. як уповноваженою особою в порядку самопредставництва.
На підтвердження повноважень на самопредставництво представником позивача до матеріалів позовної заяви долучено наступні документи:
- довіреність за підписом генерального директора «Сенаторавто» Д.Сенаторова,
- копію наказу ТОВ «Сенаторавто» №8-ка від 24.12.2020 «Про прийняття на роботу», згідно якого Александрова О.В. прийнято на посаду юрисконсульта за неосновним місцем роботи та випробовуваним терміном 3 місяці;
- копію посадової інструкції юрисконсульта, яка затверджена генеральним директором ТОВ «Сенаторавто» 24.12.2020.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі.
В подальшому, 21.09.2021 Головним управлінням ДПС у Житомирській області подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Задовольняючи вказане клопотання відповідача та залишаючи без розгляду позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що згідно п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Разом з тим, в долученій до позову виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що Александрова О.В. не відноситься до керівників товариства з обмеженою відповідальністю "Сенаторавто", які уповноважені діяти від імені цієї юридичної особи без додаткового уповноваження, тобто в порядку самопредставництва.
Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції прийшов до висновку, що подані представником позивача Александровим О.В. позовна заява від 11.05.2021, уточнена позовна заява від 03.06.2021 та уточнена позовна заява від 30.06.2021 підписані ним за відсутності повноважень на їх підписання в порядку самопредставництва.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 2 частини 1 статті 240 КАС України передбачено можливість, після відкриття провадження по справі, залишити позов без розгляду за умови, якщо буде встановлено, що позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з частиною 1 статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
У відповідності до частини 3 статті 55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Згідно з частиною третьою статті 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 №1401 (далі - Закон №1401), що набрав чинності 30.09.2016, Конституцію України доповнено статтею 131-2, у якій визначено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Вказаним Законом розділ XV Перехідні положення Конституції України було доповнено пунктом 16-1, у підпункті 11 якого визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.
Згідно частини другої статті 57 КАС України, у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Пунктом 1 частини 1 статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи можуть бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Із системного аналізу наведених положень чинного законодавства видно, що представництво органів державної влади і органів місцевого самоврядування під час розгляду адміністративної справи має здійснюватися адвокатом з 01.01.2020 в справах, провадження у яких відкрито після 30.09.2016. Якщо провадження розпочате до 30.09.2016, то представництво у судах апеляційної інстанції може здійснюватися представниками, які не мають статусу адвоката.
Винятком з цього правила є окремі категорії справ, до яких віднесені трудові спори, спори щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, малозначні справи, а також, стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з частинами 2-3 статті 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Положеннями частини 4 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ці ж категорії справ зазначено і в частині четвертій статті 12 КАС України, згідно з якою вони розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом даного позову є оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, зокрема, рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних про відповідність/ невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
При цьому, зі змісту ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року вбачається, що суд вирішив розглядати даний позов за правилами спрощеного позовного провадження.
Тобто, враховуючи вказане, а також з огляду на те, що характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, зазначену категорію адміністративної справи можна віднести до малозначних або справ незначної складності.
Крім того, зазначена справа не входить до переліку справ, які можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження відповідно до переліку, визначеного частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що дана справа в розумінні КАС України є справою незначної складності, а тому з урахуванням викладеного, представництво товариства з обмеженою відповідальністю «Сенаторавто» у ній може здійснюватися або адвокатом, або іншою фізичною особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 620/3508/19, від 14 січня 2021 року у справі № 599/114/20, від 01 жовтня 2021 року у справі № 592/9561/20 та від 21 січня 2021 року у справі № 802/2291/15-а.
З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження повноважень представником ТОВ «Сенаторавто» Александровим О.В. до позовної заяви долучено довіреність, наказ про прийняття на роботу та посадову інструкцію юристконсульта.
При цьому, досліджуючи зміст долученої довіреності, підписаної генеральним директором (керівником) Сенаторовим Д.М., що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осію-підприємців та громадських формувань, судом апеляційної інстанції встановлено, що Александрову О.В. надано право оскаржувати дії органів та посадових осіб у позасудовому чи судовому порядку, а також розписуватися від імені товариства в межах цієї довіреності.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовна заява від 11.05.2021, уточнена позовна заява від 03.06.2021 та уточнена позовна заява від 30.06.2021 на момент їх подання до суду першої інстанції, підписані особою, яка має відповідні повноваження та необхідну адміністративну процесуальну дієздатність.
З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що адміністративний позов підписано особою - представником за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва позивача, а отже особою, яка не мала права його підписувати.
Відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є зокрема неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слід задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сенаторавто" задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сенаторавто" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії скасувати.
Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачений ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.