Справа № 560/10266/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
11 січня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красилівської міської ради Хмельницької області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Красилівської міської ради Хмельницької області про визнання протиправним та скасування п рішення, зобов'язанн вчинити дії,
в серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Красилівської міської ради Хмельницької області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 6 рішення Красилівської міської ради Хмельницької області від 09.07.2021 №29 "Про розгляд звернення громадян із земельних питань";
- зобов'язати Красилівську міську раду Хмельницької області надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо безоплатного відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території села Сорокодуби Красилівського району Хмельницької області, відповідно до клопотання від 02.07.2021.
Позов мотивований тим, що у спірному рішенні про відмову у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою відсутнє посилання на підстави, передбачені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано пункт 6 рішення Красилівської міської ради Хмельницької області від 09.07.2021 №29 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо безоплатного відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території села Сорокодуби Красилівського району Хмельницької області.
Зобов'язано Красилівську міську раду Хмельницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.03.2021 про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо безоплатного відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території села Сорокодуби Красилівського району Хмельницької області, та прийняти рішення, передбачене статтею 118 Земельного кодексу України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Зазначив, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою, оскільки бажана земельна ділянка використовується жителями села Сорокодуби для випасу худоби.
Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, позивач звернувся до Красилівської міської ради Хмельницької області з клопотання від 02.07.2021 про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо безоплатного відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території села Сорокодуби Красилівського району Хмельницької області.
Пунктом 6 рішення Красилівської міської ради Хмельницької області від 09.07.2021 №29 Красилівська міська рада Хмельницької області відмовила позивачу у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо безоплатного відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території села Сорокодуби Красилівського району Хмельницької області, оскільки бажана земельна ділянка використовується жителями села Сорокодуби для випасу худоби.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не вирішив питання за результатом звернення позивача згідно з вимогами статті 118 Земельного кодексу України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з положеннями статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Земельні відносини в Україні відповідно до ст.3 Земельного кодексу України від 24.10.2001 року №2768-ІІІ (зі змінами та доповненнями) регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актам.
Відповідно до положень частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
З огляду на зазначене слідує, що обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
Водночас, законодавцем встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у Земельному кодексі Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку, або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпним.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 року у справі №803/1244/16.
Чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.
Так, з матеріалів справи вставлено, що у спірному рішенні відповідач не навів жодної з підстав, передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України. З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що пункт 6 рішення Красилівської міської ради Хмельницької області від 09.07.2021 №29 слід визнати протиправними та скасувати.
Згідно з положеннями п. 34 частини 1 статті 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі по тексту - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Колегія суддів не заперечує право колегіального органу приймати рішення в межах наданих йому повноважень, однак робити це він зобов'язаний з урахуванням вимог та обмежень, встановлених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі №545/808/17.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів зазначає, що відповідач не вирішив питання за результатом звернення позивача згідно з вимогами статті 118 Земельного кодексу України.
Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, щодо застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 02.07.2021 про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо безоплатного відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території села Сорокодуби Красилівського району Хмельницької області, та прийняти рішення, передбачене статтею 118 Земельного кодексу України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Красилівської міської ради Хмельницької області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.