Ухвала від 11.01.2022 по справі 754/14783/17

УХВАЛА

11 січня 2022року м. Київ

Справа № 754/14783/17

Провадження: № 2-ві/824/1/2022

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Невідомої Т.О.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ігнатченко Н.В.

у справі за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний Центр» Деснянського району міста Києва

на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 року

за заявою ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року в порядку статті 236 Кодексу законів про працю України

у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний Центр» Деснянського району міста Києва про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського апеляційного суду перебуває цивільна справа за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний Центр» Деснянського району міста Києва на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 листопада 2021 року справу призначено до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Ігнатченко Н.В., судді: Мережко М.В., Савченко С.І.

17 грудня 2021 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_2 про відвід судді Ігнатченко Н.В. (т. 3 а.с. 152-164).

Заява обґрунтована тим, що суддя Ігнатченко Н.В., свідомо затягуючи розгляд справи, не надіслала їй, заявниці, паперовий примірний апеляційної скарги, призначила судовий розгляд абсолютно безпідставної апеляційної скарги, а в ухвалі про призначення вказала недостовірну інформацію про не підписання нею, ОСОБА_1 , низки клопотань (заяв) електронним підписом.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 січня 2021 року відвід судді Ігнатченко Н.В. визнано необґрунтованим, заяву ОСОБА_1 про відвід передано для вирішення у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 33 ЦПК України, іншому судді (а.с. 209-210).

Для вирішення питання про відвід визначено суддю Київського апеляційного суду Невідому Т.О. (протокол автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10 січня 2022 року).

Після проведення автоматизованого розподілу справи та відповідно до ч. 8 ст.40 ЦПК України питання про відвід вирішується суддею судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідомою Т.О. без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи, викладені у заяві про відвід судді Ігнатченко Н.В., приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення такої заяви з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.

Як убачається із матеріалів справи, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року в порядку статті 236 КЗпП задоволено, стягнуто з КНП «КДЦ» Деснянського району м. Києва на користь ОСОБА_1 середній заробіток в розмірі 20 633,80 грн.

Не погодившись із таким судовим рішенням, КНП «КДЦ» Деснянського району м. Києва звернулось до суду із апеляційною скаргою.

09 листопада 2020 року дана цивільна справа надійшла до Київського апеляційного суду.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 01 грудня та 13 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КНП «КДЦ» Деснянського району м. Києва на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2021 року, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

За правилом ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).

Доводи ОСОБА_1 , які викладені у заяві про відвід судді Ігнатченко Н.В., не свідчать про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді-доповідача.

Як вже зазначено вище, заява про відвід судді обґрунтована незгодою ОСОБА_1 з процесуальними діями судді Ігнатченко Н.В. щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою КНП «КДЦ» Деснянського району м. Києва та призначення справи до розгляду, що у відповідності до положень ч. 4 ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу судді.

Ураховуючи вищевикладене, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ігнатченко Н.В. слід відмовити.

Керуючись ст. 36-37, 39-40, 44 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ігнатченко Н.В. залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя: Т.О. Невідома