22 грудня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судових засідань - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисників обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 листопада 2021 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 ,
В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018100060004862 щодо ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 листопада 2021 року задоволено клопотання прокурора, звернено заставу сплачену ОСОБА_5 у сумі 144 075 грн., в дохід держави та застосовано щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб, а саме до 21 січня 2022 року.
Постановлене рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що ОСОБА_5 з березня 2021 року порушує процесуальні обов'язки та не з'являється на виклики до суду. Крім того, ОСОБА_5 під час судового розгляду змінив місце проживання, проте свою нову адресу суду не повідомив. Таким чином, з урахуванням вказаних обставин, а також даних про особу обвинуваченого і тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку, що інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не в змозі запобігти існуючим ризикам.
В апеляційній скарзі з доповненнями захисники обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просять ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою покласти на їх підзахисного обов'язки: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи.
Згідно доводів апеляційної скарги, висновки суду щодо неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_5 є безпідставними, оскільки з часу надходження обвинувального акта до суду, а саме з травня 2019 року, він жодного разу не ігнорував виклики суду. Лише: 24 березня 2021 року, 06 жовтня 2021 року та 18 жовтня 2021 року обвинувачений не з'явився до суду через хворобу, на підтвердження чого стороною захисту було надано відповідні документи; 12 листопада 2021 року обвинувачений ОСОБА_5 запізнився в судове засідання, що підтверджується його розпискою про повідомлення наступної дати судового засідання; 14 травня 2021 року судове засідання було знято за ініціативою суду, про що сторону захисту повідомлено по телефону; 01 жовтня 2021 року судове засідання відкладено за клопотанням сторони захисту та прокурора. Таким чином, як зазначають апелянти, за весь час розгляду справи в суді ОСОБА_5 допустив шість неявок і всі вони відбулися з поважних підстав.
Щодо питання зміни місця проживання, про що начебто ОСОБА_5 не повідомив суд, то як вбачається з апеляційної скарги, зміна місця проживання обвинуваченого відбулася під час досудового розслідування, а тому на думку адвокатів суд не має жодного відношення до оцінки даного факту.
Крім того, як зазначають апелянти, під час розгляду клопотання прокурора про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою судом першої інстанції було порушено право ОСОБА_5 на захист, а саме розглянуто дане клопотання без участі перекладача. При цьому, апелянти вказують, що ОСОБА_5 є громадянином Грузії та не розуміє української мови.
Вище наведені обставини, на думку захисників, вказують на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисників обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018100060004862 щодо ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, відносно ОСОБА_5 ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 08 листопада 2018 року був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12018100090012752 від 06 листопада 2018 року, яке 01 квітня 2019 року було об'єднано з кримінальним провадженням №12018100060004862. Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03 січня 2019 року строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 продовжений та був визначений альтернативний вид запобіжного заходу у виді застави у розмірі 144075 грн.
Визначена судом сума застави 08 січня 2021 року була внесена заставодавцем - Вашагашвілі Гванца, що підтверджується даними квитанції № 0.0.1231761894.1, після чого ОСОБА_5 було звільнено з-під варти. Таким чином з моменту звільнення з-під варти ОСОБА_5 є таким, відносно якого діє запобіжний захід у виді застави.
Відповідно до ч.7 ст. 42 КПК України обвинувачений зобов'язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд.
Згідно з положеннями ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст. 194 КПК України.
25 червня 2019 року, під час проведення підготовчого судового засідання була встановлена особа обвинуваченого ОСОБА_5 . Перекладач роз'яснив йому права та обов'язки, які були зазначені у пам'ятці. 09 вересня 2019 року у судовому засіданні ОСОБА_5 повідомив про місце проживання, зазначивши адресу: АДРЕСА_1 . В судовому засіданні 18 жовтня 2019 року ОСОБА_5 надав документ, з якого встановлено що 03 березня 2016 року йому видано посвідку на постійне проживання в Україні.
Протягом 2021 року ОСОБА_5 неодноразово не з'являвся у судові засідання суду першої інстанції, зокрема, призначені на: 24 березня 2021 року, 14 травня 2021 року, 01 жовтня 2021 року, 06 жовтня 2021 року, 18 жовтня 2021 року та 12 листопада 2021 року.
При цьому, неявка обвинуваченого в судове засідання 24 березня 2021 року була зумовлена, згідно доводів сторони захисту, у зв'язку з хворобою.
На наступне судове засідання, призначене 14 травня 2021 року , не з'явилися всі учасники, зокрема і ОСОБА_5 .
19 серпня 2021 року ОСОБА_5 був у судовому засіданні суду першої інстанції, але про причини неявки у попередні судові засідання не повідомив та ніяких підтверджуючих документів перебування на лікарняному не надав.
Про судові засідання, які призначалися на 01 жовтня 2021 року та 06 жовтня 2021 року ОСОБА_5 був повідомлений під розписку.
Однак 01 жовтня 2021 ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомляв. З клопотаннями до суду не звертався.
06 жовтня 2021 року ОСОБА_5 також за викликом суду не з'явився. Про причини неявки у судове засідання суд не повідомив. З клопотаннями не звертався. Захисник ОСОБА_6 повідомила, що її підзахисний хворіє і тому не з'явився до суду. Надала копію довідки лікаря.
18 жовтня 2021 року ОСОБА_5 знов не з'явився за викликом суду. Захисник ОСОБА_6 під час судового засідання зазначила, що м. Одеса, де проживає її підзахисний, знаходиться у червоній зоні, тому він не з'явився до суду. Окрім того їй відомо, що ОСОБА_5 має ознаки захворювання на Covid.
12 листопада 2021 року ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився. Його захисник повідомила, що їй відомо про те, що транспортний засіб, на якому ОСОБА_5 прямував до суду, зламався.
15 листопада 2021 року у судовому засіданні, яке було продовжено після виходу суду з нарадчої кімнати та оголошення ухвали, прокурор, посилаючись на неодноразові неявки обвинуваченого у судові засідання, заявив клопотання про звернення застави, яка була внесена за обвинуваченого в дохід держави та обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обґрунтовуючи причини неявки до суду, під час проведення судових засідань 24 березня 2021 року та 17 листопада 2021 року, захисник ОСОБА_6 надавала суду висновки, довідки та акт виконаних робіт.
Разом з тим, копія консультативного висновку спеціаліста від 22 березня 2021 року визнана судом першої інстанції належним доказом, оскільки суду не був наданий для дослідження її оригінал,окрім того, діагноз захворювання, який у ньому зазначений, є таким, що його не можливо прочитати. Обвинувачений також не пояснив, суду яке у нього було захворювання.
Відповідно до довідки Центру первинної медико-санітарної допомоги Фонтанської сільської ради с. Олександрівка від 19 жовтня 2021 року ОСОБА_5 знаходився на амбулаторному лікування з 15 жовтня 2021 року по 19 жовтня 2021 року в амбулаторії м. Олександрія з діагнозом алергічна реакція. Проте, вказана довідка судом першої інстанції визнана неналежним доказом, оскільки вона не містить відомостей щодо вихідного номера медичної установи, яка її видала. Окрім того, зазначений у довідці діагноз не може бути визнаний таким, що унеможливлює явку обвинуваченого до суду.
Згідно виписки з амбулаторної карти хворого, яка видана лікарем Центра первинної медико-санітарної допомоги №4 Дніпровського району м. Києва 04 жовтня 2021 року, ОСОБА_5 з 04 жовтня 2021 року знаходився на амбулаторному лікуванні з діагнозом: хронічний панкреатит у стадії загострення. Суд також визнав вказану довідку неналежною, оскільки вона не містить відомостей щодо вихідного номера та дати її видачі установою, яка її видала. Окрім того, зазначені у виписці діагноз не може бути визнаний таким, що унеможливлює явку обвинуваченого до суду. Крім того, обвинувачений повідомив про те, що з 2019 року постійно проживає у м. Одеса, між тим, довідка про проходження ним лікування видана за іншою адресою, яка знаходиться у м. Києві.
З акту виконаних робіт, який наданий у підтвердження поважності причин неявки у судове засідання, призначене на 12 листопада 2021 року, вбачається, що станція технічного обслуговування Автосервіс на вул. Яр. Мудрого у м. Христинівка Черкаської області були виконані ремонтні роботи транспортного засобу Lexus IS 250, д.н.з. НОМЕР_1 з «усунення проводки паливного насосу». Разом з тим даний акт не містить підпису замовника робіт. Також під час судового засідання сторона захисту не надала доказів того, що саме ОСОБА_5 керував зазначеним транспортним засобом.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що ОСОБА_5 з березня 2021 року порушує процесуальні обов'язки. Зокрема 14 травня 2021 року та 01 жовтня 2021 року він не повідомив суд про причини неявки на виклики до суду, а його неявки до суду, які відбувалися 24 березня 2021 року, 06 жовтня 2021 року, 18 жовтня 2021 року та 12 листопада 2021 року відбулися з неповажних причини.
Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що на даний час запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 в змозі лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Так, ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення у вчинені декількох нападів з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством небезпечним для життя та здоров'я осіб, які зазнали нападу (розбій), вчинені за попередньою змовою групою осіб.
Враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке характеризується підвищеним рівнем суспільної небезпеки і поєднане з застосуванням насильства небезпечного для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, приймаючи до уваги конкретні обставини справи та дані про особу обвинуваченого, який є громадянином іншої держави, а його посвідка про постійне місце проживання є недійсною, відомості про міцні соціальні зв'язки на території України відсутні, те, що він неодноразово порушував процесуальні обов'язки, а саме ухилявся від явки до суду протягом певного періоду, а саме з березня 2021 року по листопад 2021 року, крім того не повідомив про зміну місця проживання, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Таке обмеження права ОСОБА_5 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Істотних порушень вимог КПК України під час вирішення питання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які б давали підстави для скасування постановленої судом ухвали, колегією суддів не встановлено.
Доводи апеляційної скарги захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 з приводу того, що розгляд клопотання прокурора про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відбувся без участі перекладача, є безпідставними, оскільки з наданих суду матеріалів вбачається, що в судовому засіданні 23 листопада 2021 року був присутній перекладач ОСОБА_8 .
Також слід зазначити, що положення чинного КПК України покладають на обвинуваченого обов'язок повідомляти про зміну місця свого проживання слідчого, прокурора або суд.
За наведеного, колегія суддів приходить до висновку про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування, а відтак апеляційна скарга захисників обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу захисників обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 листопада 2021 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
___________ __________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3