Справа № 640/16358/20 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
10 січня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Ключкович В.Ю.
Парінов А.Б.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у місті Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України у місті Києві, у якому просив:
- визнати ненадання Головним управлінням Національної поліції у місті Києві відповіді на звернення ОСОБА_1 про протиправну бездіяльність працівників поліції від 04.01.2020 року у встановлений законом строк - протиправним;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції у місті Києві розглянути звернення ОСОБА_1 про протиправну бездіяльність працівників поліції від 04.01.2020 року та надати обґрунтовану відповідь.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Свою позицію обґрунтовує тим, що судом не було враховано відповідність поданого звернення по «Спецлінії 102» вимогам Закону України «Про звернення громадян», що тягне за собою виникнення у ГУ НП у м. Києві обов'язку з надання відповіді на нього. Крім того, зазначає, що положення Закону України «Про звернення громадян» не поширюються на порядок розгляд заяв про адміністративне правопорушення, підзаконні акти не повинні йому суперечити, у посилання суду на відсутність доказів звернення позивача до відповідача із заявою щодо отримання інформації щодо реагування на його заяву по «Спецлінії 102» є безпідставними.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2021 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційних скарг на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 04.01.2020 о 13.11 ОСОБА_1 звернувся з повідомленням про вчинення адміністративного правопорушення, а саме: «торгівля на тротуарі постійно триває на проспекті Мінському, 4 » за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102».
Вважаючи, що відповідачем не надано відповіді на звернення в порядку Закону України «Про звернення громадян», позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що звернення по «Спецлінії 102» не є зверненням у розумінні Закону України «Про звернення громадян», положеннями чинного законодавства не встановлено обов'язку органів Національної поліції надавати обґрунтовану відповідь на заяви, що надійшли по «Спецлінії 102».
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно до ст. 3 Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заявою (клопотанням) у розумінні вказаної статті Закону є звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.02.2018 №111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.03.2018 за №371/31823 затверджено Інструкцію з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України (далі - Інструкція №111), яка встановлює порядок реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події (далі - правопорушення або події), а також оперативного інформування в центральному органі управління поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України, територіальних органах поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві (далі - ГУНП), їх територіальних (відокремлених) підрозділах (далі - ТВП).
Також, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 №100, зареєстрованого в Міністерстві внутрішніх справ України 05.03.2019 за №223/33194 затверджено Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - Порядок №100), який регулює ведення в центральному органі управління поліцією, міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, територіальних (відокремлених) підрозділах (управліннях, відділах, відділеннях) поліції (далі - органи (підрозділи) поліції) єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - заяви (повідомлення)) з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІТС ІПНП).
Згідно із пунктом 1 розділу II Порядку №100 прийняття заяв (повідомлень) незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація.
Заяви (повідомлення) можуть бути усні або письмові: усні заяви (повідомлення) від осіб уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції або інший поліцейський, до повноважень якого це належить, вносить до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (додаток 2); під час особистого звернення заявника до органу (підрозділу) поліції із письмовою заявою (повідомленням) уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції її (його) приймає і реєструє.
Згідно пункту 5 розділу II Порядку №100 заява (повідомлення), що надходить телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102», реєструється в ІТС ІПНП з автоматичним присвоєнням порядкових номерів ЄО.
Згідно із пунктом 2 розділу I Інструкції №111 підрозділ « 102» - відділ « 102» УОАЗОР, працівники якого за допомогою автоматизованого робочого місця працівника підрозділу « 102» (далі - АРМ «оператор « 102») системи ІПНП у цілодобовому режимі здійснюють приймання екстрених викликів і реєстрацію повідомлень про правопорушення або події, що надходять телефоном за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» (далі - скорочений номер « 102»), а також за допомогою інших видів зв'язку; працівник підрозділу « 102» - посадова особа відділу « 102» УОАЗОР, діяльність якої спрямована на приймання екстрених викликів за скороченим номером « 102» та електронних повідомлень заявників, в яких міститься інформація про правопорушення або події, а також їх реєстрацію за допомогою АРМ «оператор « 102» в системі ІПНП; реєстрація події - фіксація інформації про правопорушення або подію в системі ІПНП та/або журналах з присвоєнням записам порядкових номерів; сектор реагування патрульної поліції (далі - СРПП) - підрозділ патрульної поліції, який цілодобово забезпечує оперативне реагування на повідомлення про правопорушення або події, у межах компетенції здійснює їх розгляд, а також комплекс превентивних заходів шляхом патрулювання території обслуговування, виявлення та припинення правопорушень, застосування визначених законодавством поліцейських та інших заходів; оперативне реагування - скоординовані дії чергової служби, нарядів патрульної поліції, груп реагування патрульної поліції та інших нарядів, спрямовані на організацію невідкладного прибуття працівників поліції до заявника або на вказане місце події з метою припинення правопорушення, установлення особи та затримання ймовірного правопорушника, збереження слідів злочину, а також надання допомоги потерпілим особам у межах повноважень поліції.
Відповідно до пунктів 2-4 розділу III Інструкції №111 спеціалізоване програмне забезпечення АРМ «оператор « 102» системи ІПНП, яке використовує працівник підрозділу « 102», працює в таких режимах:
"Прийом викликів" - режим, в якому надходять виклики;
"Обробка викликів" - режим, в якому здійснюється обробка заяв та повідомлень, а також заповнення електронних контурів у системі ІПНП;
"Перерва" - режим тимчасового припинення роботи або відпочинку працівника підрозділу « 102». При цьому виклики на це робоче місце не розподіляються.
Заяви та повідомлення про правопорушення або події до підрозділу « 102», крім скороченого номера « 102», можуть надходити за допомогою інших видів зв'язку, інтеграція яких із системою ІПНП дозволена Національною поліцією України, зокрема: у вигляді коротких текстових повідомлень (смс-повідомлень); електронною поштою; з мобільних додатків; інших спеціалізованих програмно-технічних і технічних засобів.
В АРМ «оператор « 102» зазначаються відомості про дату та час надходження заяви (повідомлення), інформація про заявника (прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, місце проживання (реєстрації), місцеперебування (місцезнаходження), абонентський номер телефону, стислий зміст заяви (повідомлення), орган (підрозділ) поліції, до якого передано повідомлення, тощо.
Згідно із пунктом 1 розділу IX Інструкції №111 працівникам, що перебувають у складі наряду патрульної поліції, ГРПП у разі отримання від диспетчера (оперативного чергового) завдання про здійснення реагування на правопорушення або подію, необхідно: 1) за наявності планшетного пристрою проставити в системі ІПНП відповідні відмітки про прийняття виклику, прибуття на місце події, закінчення виконання завдання, обставини правопорушення та результати реагування; 2) за наявності на місці події осіб, які потребують медичної допомоги, викликати екстрену медичну допомогу, до прибуття якої вживати невідкладні дії, спрямовані на врятування та збереження життя людини; 3) за наявності на місці події заявника (потерпілого) з'ясувати обставини правопорушення або події; 4) у разі підтвердження ознак учиненого кримінального правопорушення поінформувати диспетчера (оперативного чергового) про необхідність направлення СОГ та перебувати на місці події до її прибуття; 5) до прибуття СОГ забезпечити охорону місця події та слідів учиненого кримінального правопорушення, унеможливити доступ на місце події сторонніх осіб. За необхідності місце події огородити спеціальною стрічкою «поліція». Після прибуття СОГ виконувати доручення старшого СОГ; 6) установити особи потерпілих, свідків або очевидців кримінального правопорушення, прикмети осіб, які підозрюються в його вчиненні, та вжити заходів щодо їх затримання. Про прикмети правопорушників, напрямок їх руху (марка, модель транспортного засобу, номерний знак, інші характерні ознаки), об'єкти посягань поінформувати диспетчера (оперативного чергового) для орієнтування інших нарядів поліції; 7) у разі реагування на правопорушення або подію, які не містять ознак злочину, невідкладно забезпечити збір необхідних матеріалів перевірки; 8) якщо заяви та повідомлення про правопорушення або події не потребують додаткової перевірки, за наявності планшетного пристрою поліцейський повинен внести до системи ІПНП відомості про обставини події, ужиті заходи та зазначити, що звернення розглянуто на місці або відомості про подію не підтвердилися; 9) з'ясувати в заявника (потерпілого) абонентський номер телефону та адресу електронної пошти, а також зручний для нього спосіб отримання відповіді про результати розгляду його заяви чи повідомлення.
Згідно розділу XVI Інструкції №111 контроль за станом реагування на заяви і повідомлення про правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) поліції здійснюється уповноваженими посадовими особами, визначеними пунктом 1 та підпунктами 1, 4 пункту 2 розділу XІ Інструкції чергової служби.
Перевірки стану реагування органів (підрозділів) поліції на повідомлення про правопорушення або події можуть проводитися з наданням увідних завдань про вчинені правопорушення або події, які суттєво не перешкоджатимуть повсякденній службовій діяльності органу (підрозділу) поліції, а також шляхом проведення звірок записів у реєстраційних журналах, передбачених Інструкцією чергової служби, з іншими джерелами інформації (реєстраторами документування мовленнєвої інформації, шляховими листами, бортовими журналами службових транспортних засобів).
Департамент організаційно-аналітичної підтримки НПУ, управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП (далі - УІАП) щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом, подають до ДОАЗОР та УОАЗОР відповідно інформацію (з наростаючим підсумком від початку року) про надходження відомостей про окремі види резонансних кримінальних правопорушень.
Начальники УОАЗОР, відділів (секторів) моніторингу ТВП, а в тих територіальних підрозділах поліції, де зазначені посади відсутні, - керівники ТВП: 1) організовують щоденний контроль за станом оперативного інформування чергової служби вищого рівня; 2) щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом, організовують звірку повноти й достовірності оперативної інформації, що надійшла до чергової служби, про резонансні кримінальні правопорушення з відомостями, унесеними до ЄРДР, які надаються підрозділами УІАП.
З матеріалів справи убачається, що позивач 04.01.2020 по «Спецлінії 102» звернувся з повідомленням про вчинення адміністративного правопорушення, а саме: «торгівля на тротуарі постійно триває на проспекті Мінському, 4» та просив відреагувати на повідомленні обставини.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за викладених обставин, заява позивача, подана по «Спецлінії 102» про вчинене правопорушення, не є зверненням в розумінні Закону №393/96-ВР, а є фактично заявою про адміністративне правопорушення, специфіка реєстрації, обліку та реагування Національною поліцією України на яку визначено Порядком №100 та Інструкцією №111.
Порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян в органах підрозділах Національної поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 №930, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.12.2017 за №1493/31361 (далі - Порядок №930).
Вказаний порядок установлює єдиний для апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, територіальних органів поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації проведення особистого прийому громадян і ведення діловодства за зверненнями громадян.
Відтак, дія цього Порядку не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, установлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України «Про доступ до судових рішень», «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження» (п. 3 розділу I Порядку №930).
Згідно із пунктом 1 розділу II Порядку №930 звернення громадян, що надійшли до органів (підрозділів) поліції з використанням засобів поштового зв'язку, мережі Інтернет, електронного зв'язку (електронні звернення), через контактні центри державної установи «Урядовий контактний центр» та телефонну «гарячу лінію» Національної поліції України, приймаються, попередньо розглядаються та централізовано реєструються службою діловодства органу (підрозділу) поліції в день їх надходження, а ті, що надійшли в неробочий день і час, - наступного після нього робочого дня в журналі реєстрації звернень громадян (додаток 1) або на реєстраційно-контрольних картках (далі - РКК) (додаток 2), придатних для обробки персональними комп'ютерами.
Також колегія суддів зауважує, що матеріали адміністративної справи не містять в собі належних та достатніх доказів на підтвердження звернення позивача до органів Національної поліції щодо отримання інформації в частині реагування/не реагування на його заяви по «Спецлінії 102».
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Аналогічний правовий підхід застосовано в постанові Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі №342/157/17.
Також, ані Порядком №100, ані Інструкцією №111 не визначено обов'язку органів Національної поліції надавати обґрунтовану відповідь на заяви, які надійшли по «Спецлінії 102».
Крім цього, колегія суддів зауважує, що «Спецлінія 102» є лінією, яка спрямована на прийняття та реагування працівниками Національної поліції на повідомлення про вчинення кримінальних, адміністративних та інших правопорушень. В той же час, контактні центри державної установи «Урядовий контактний центр» та телефонну «гарячу лінію» Національної поліції України спрямовані на реагування на звернення громадян України в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що повідомлення позивача по «Спецлінії 102», не є зверненням в розумінні Закону №393/96-ВР.
Відтак, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315-316, 321-322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді В.Ю. Ключкович
А.Б. Парінов
(повний текст постанови складено 10.01.2022р.)