Справа № 736/1665/21
про залишення апеляційної скарги без руху
10 січня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Черпіцької Л.Т. та суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М. перевіривши апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області "27" жовтня 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про накладення адміністративного стягнення ,
Ухвалою Корюківського районного суду Чернігівської області "27" жовтня 2021 р. провадження у цій справі закрито.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її у апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишено без руху, зокрема з підстав подачі апеляційної скарги після встановлених законом строків за відсутності клопотання про поновлення строку на подання скарги з обґрунтуванням причин пропуску такого строку, та надано строк для надання такого клопотання/заяви.
На виконання вимог вказаної ухвали відповідач подав клопотання про усунення недоліків, у якому, з-поміж іншого, просив поновити пропущений строк на подання апеляційної скарги.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження скаржник зазначив, що не був присутнім під час ухвалення судом оскаржуваного судового рішення, а копію ухвали від 27.10.2021 отримав 01.11.2021. Вказав, що оскільки суд першої інстанції роз'яснив загальні строки апеляційного оскарження, а не спеціальні, то скаржник мав законні очікування на можливість оскарження судового рішення саме в межах п'ятнадцятиденного строку, тому апеляційна скарга подана в межах п'ятнадцятиденного строку, а саме: 16.11.2021. Також зазначив, що за схожих обставинах Верховний Суд постановах від 17.04.2019 у справі № 212/2354/18, від 24.07.2019 у справі 205/8564/17, від 23.10.2019 у справі № 702/1033/17 дійшов висновку про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження не підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є оскарження постанови у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Статтею 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
У частині четвертій цієї статті передбачено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 4 КАС України судове рішення - рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції.
Загальний строк на апеляційне оскарження визначений положеннями статті 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на судове рішення.
Зважаючи на те, що в цій справі предметом оскарження є рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, застосуванню підлягають саме приписи спеціальної норми, що визначає особливості провадження у такій категорії спорів, а саме: статті 286 КАС України, в тому числі і щодо встановлення строків на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції у такій справі.
Суд встановив, що оскаржувана ухвала судом першої інстанції постановлена 27 жовтня 2021 року за відсутності сторін у справі.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення копію ухвали відповідач отримав 01.11.2021.
З апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду 16 листопада 2021 року, що підтверджується поштовим конвертом, в якому апеляційна скарга надіслана до суду, тобто з пропуском десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Колегія суддів не приймає до уваги наведені у заяві відповідача підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки строк на апеляційне оскарження є процесуальним строком, який встановлюється законом, а не судом.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 20 липня 2021 року у справі № 444/348/18.
Також, виходячи зі змісту резолютивної частини оскаржуваної ухвали, де вказано, що «…Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду в строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.», колегія суддів вважає що суд першої інстанції допустив помилку в роз'ясненні строків та порядку оскарження судового рішення.
Проте, учасники справи зобов'язані сумлінно користуватись своїми процесуальними правами і обов'язками та бути обізнаними із законодавчими нормами та вимогами.
Крім того, відповідач як суб'єкт владних повноважень мав знати строки та порядок апеляційного оскарження судових рішень у термінових справах. Натомість, чекав на отримання рішення суду, не приймаючи жодних заходів чи дій для його своєчасного отримання та подав апеляційну скаргу за межами строку, передбаченого ст. 286 КАС України, що розцінюється судом як неналежна процесуальна поведінка, яка не сприяє терміновому розгляду цієї категорії справ.
Подібні висновки викладені Верховним Судом в постановах від 26 липня 2021 року у справі № 726/2309/19, від 15 липня 2021 року у справі № 340/2761/19.
Колегія суддів вважає безпідставним посилання скаржника на висновки Верховного Суду, які викладені в постановах від 17.04.2019 у справі № 212/2354/18, від 24.07.2019 у справі 205/8564/17, оскільки ці висновки сформовані за інших обставин, ніж у справі, яка розглядається, адже у перелічених постановах Верховного Суду було встановлено, що апеляційні скарги подано протягом, встановленого ст. 286 КАС України, десятиденного строку з дня отримання копії судового рішення, натомість у цій справі апеляційна скарга подана за межами строку, передбаченого ст. 286 КАС України.
Посилання скаржника на висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 702/1033/17, колегія суддів не приймає до уваги, з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/10947/17, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію суду касаційної інстанції, позиції якого згадані вище судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів зауважує, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання, заяви (скарги). Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, та/або були пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Водночас, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 536/2248/17 та від 06.04.2021 у справі №340/2761/19.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За наведених обставин, підстави для задоволення клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення відсутні.
Обставини зазначені у клопотанні не є підставою вважати пропуск строку поважним, адже не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаного недоліку шляхом надання клопотання/заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 169, 286, 295, 298, 321, 325, 328 КАС України, суд
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від "27" жовтня 2021 р., наведені Департаментом патрульної поліції.
У задоволенні клопотання Департаменту патрульної поліції про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Апеляційну скаргу Департамент патрульної поліції - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги - п'ять днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяЛ.Т. Черпіцька
СуддіО.Є. Пилипенко
Я.М. Собків