Справа № 580/967/21
10 січня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.
За участю секретаря: Шевченко Е.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року, суддя Гаращенко В.В., у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Черкаській області від 28.09.2020 року № 01752300090120;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Черкаській області від 28.09.2020 року № 01762300090120;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Черкаській області від 28.09.2020 року № 01772300090120;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Черкаській області від 28.09.2020 року № 01782300090120;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Черкаській області від 28.09.2020 року № 01792300090120;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Черкаській області від 28.09.2020 року № 01802300090120.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що що оскаржені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Так, позивачка зазначила, що податкове повідомлення-рішення від 28.09.2020 №017523000090120 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 26022,00 грн. відповідно до його змісту, винесене за порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Частина 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", на яку посилається податковий орган при винесенні рішення, не містить жодної санкції за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", тому вказане рішення не ґрунтується на правовій нормі, яка регламентує застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 26022,00 грн, а тому має бути скасованим.
Позивачка зазначила, що податкове повідомлення-рішення від 28.09.2020 №017623000090120 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17000,00 грн. за зберігання фальсифікованих алкогольних напоїв. На с. 2-3 акту перевірки вказані відомості, що в ході перевірки за адресою АДРЕСА_1 встановлено факт зберігання прозорої рідини з характерним запахом та горілки, про що складено, як і при перевірці за адресою АДРЕСА_2 , акт зняття залишків товарно- матеріальних цінностей. На підставі цих відомостей, без проведення будь-яких спеціальних досліджень алкогольних напоїв, щодо яких виникла підозра, без застосування відповідних спеціальних знань, засобів та методик, перевіряючі зробили висновок про те, що виявлений ними товар є не інакше, як фальсифікований.
Такий висновок перевіряючих, за відсутності належного висновку відповідного дослідження (експертизи), є таким, що не ґрунтується на нормах діючого законодавства щодо належності, допустимості та достатності доказів вчинення того чи іншого правопорушення.
Крім того, при перевірці за адресою АДРЕСА_2 , перевіряючі вийшли за межі повноважень, визначених Податковим кодексом України та почали діяти всупереч правових норм - самостійно склали акт зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, тоді як інвентаризація може бути проведена за ініціативи податкового органу, і ні в якому разі - за їх участі.
Позивачка стверджує, що 05.02.2021 Уманським міськрайонним судом Черкаської області винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення № 705/4297/20 відносно позивача за ч. 1 ст. 177-2 КУпАП, якою справу закрито у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення. Як наслідок, судом встановлено факт не здійснення позивачем зберігання фальсифікованих алкогольних напоїв.
Податкове повідомлення-рішення від 28.09.2020 року № 017723000090120 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10000,00 грн винесене за порушення Постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 року "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", однак в акті перевірки відсутня конкретна інформація щодо обставин проведення перевірки, наведена в акті інформація не є доказовою і не могла бути підставою для винесення оскаржуваного рішення.
У вказаному податковому повідомленні-рішенні в графі "посилання на пункт та статтю законодавчого акта, порушення якого встановлено", зазначено порушення постанови Кабінету Міністрів України, однак постанова Кабінету Міністрів України не може бути законодавчим актом, а виключно підзаконним. Тобто, позивача притягнуто до відповідальності за порушення нормативно-правового акта, який не є законом і навіть не містить вимог щодо вчинення будь-яких дій, чи утримання від їх вчинення.
Податкове повідомлення-рішення від 28.09.2020 № 017823000090120 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6800,00 грн винесене за порушення ч. 6 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 17 цього ж закону.
Акт перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення- рішення, не містить конкретних відомостей як про сам факт продажу алкогольного напою на розлив, так і про обставини такого продажу, що призводить до обґрунтованих сумнівів в його існуванні. Невідомо хто замовляв, хто оплачував та хто отримав алкогольний напій на розлив, що вказує на відсутність доказів допущення позивачем порушення.
Податкове повідомлення-рішення від 28.09.2020 № 017923000090120 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1020,00 грн винесене за порушення п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, відповідальність за що передбачена п. 121.1 ст. 121 цього ж Кодексу.
Акт перевірки, на підставі якого винесене вказане податкове повідомлення-рішення не містить відомостей про те, яких саме документів не надано перевіряючим для перевірки і наскільки такі не надані документи пов'язані з предметом перевірки, як того вимагає п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України. Не міститься в додатках до акту перевірки і копія звернення про надання таких документів. Відповідно, залишається невідомим, в який спосіб заступник начальника ГУ ДПС у Черкаській області при винесенні податкового повідомлення-рішення встановив наявність як самого факту звернення, так і факту не надання документів (їх вичерпного переліку) та визначив наявність підстав для застосування згаданого податкового повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення від 28.09.2020 № 018023000090120 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 46,10 грн. за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", відповідальність за що передбачена п. 1 ст. 17 цього ж закону. Вказане податкове повідомлення-рішення, як і попередні оскаржувані податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі акту перевірки, який не містить достатніх відомостей щодо фактів та обставин здійснення діяльності, які стали підставою для його ухвалення.
Акт про результати фактичної перевірки № 116/23-00-32-0122/ НОМЕР_1 від 06.08.2020, надісланий позивачу не містить підпису одного з перевіряючих - головного державного ревізора-інспектора Дмитра Калініченка, тому не може бути носієм доказової інформації про вчинені порушення.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивачка звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована суб'єктом господарювання та взята на облік в податкових органах як платник податків.
Посадовими особами Головного управління ДПС у Черкаській області на підставі пп. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст.75, пп. 80.2.2, 80.2.4 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, відповідно до наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 27.07.2020 № 807 та за наявності направлень від 27.07.2020 № 264, №265, №266, №267 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за місцем фактичного здійснення діяльності за адресами: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , з 27 липня 2020 року тривалістю десять діб.
Результати перевірки оформлені актом №116/23-00-32-01/22/3293917689 від 06.08.2020 (далі - акт перевірки).
За даними акту перевірки 27.07.2020 року о 16 годині 05 хвилин у барі за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКІІП НОМЕР_1 ) встановлено факт продажу однієї пляшки настоянки " Veranda " об'ємом 0,5 л., без марки акцизного податку по ціні 118,00 грн. Продавець ОСОБА_2 отримала готівкові кошти в розмірі 200,00 грн., видала вищезазначений товар, решту коштів, але розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій не провела, не видала документ що підтверджує проведення розрахункової операції.
В ході огляду місця здійснення діяльності вище зазначеного суб'єкта господарювання за адресою: АДРЕСА_2 встановлено факт зберігання прозорої рідини з характерним запахом спирту (горілку) об'ємом по 5 л., в кількості 24 шт. та об'ємом по 1л. в кількості 2 шт. немаркованої, в пластиковій тарі, без марок акцизного податку встановленого зразка, горілку "Пшенична", виробник ПП "Олександрія Преміум" об'ємом 0,5л в кількості 15 шт., з марками акцизного податку, що мають ознаки підробки та настоянку " Veranda " об'ємом 0,5 л. в кількості 2 шт. без зазначеного виробника, без марок акцизного податку встановленого зразка, на загальну суму 10 626,00 грн., про що складено акт зняття залишків товарно-матеріальних цінностей.
Перевіряючими ГУ ДПС у Черкаській області надано письмове звернення про отримання документів (їх належним чином завірених копій) від 27.07.2020.
27.07.2020 за адресою АДРЕСА_2 , де здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКІІП НОМЕР_1 ) прибули працівники податкової міліції Головного управління ДФС у Черкаській області для вилучення алкогольних напоїв з незаконного обігу та складання матеріалів стосовно порушень у сфері обігу підакцизних товарів.
Також в акті перевірки вказано, що 27.07.2020 о 16 годині 15 хвилин у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_4 " за адресою: АДРЕСА_1 - де здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) встановлено факт продажу горілки "Пшенична" об'ємом 0,1 л. на розлив для споживання на місці в одноразовий пластиковий посуд по ціні 11,00 грн та 10 пляшок горілки "Пшенична" по 0,5 л., по ціні 45.00 грн за пляшку, на загальну суму 461,00 грн.
Продавець ОСОБА_3 отримала готівкові кошти в розмірі 500,00 грн., видала вищезазначений товар, решту коштів, та нефіскальний чек №0122, але розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій не провела, не видала документ, що підтверджує проведення розрахункової операції.
За даними акту перевірки, в ході огляду місця здійснення діяльності вище зазначеного суб'єкта господарювання встановлено факт зберігання прозорої рідини з характерним запахом спирту (горілки) в пластиковій тарі, немаркованої, без марок акцизного податку встановленого зразка, в кількості 23 шт. по 5 л., та горілку "Пшенична" виробник ПП "Олександрія Преміум" об'ємом 0,5л., в кількості 25 шт. з марками акцизного податку, що мають ознаки підробки, по про що складено акти зняття залишків товарно-матеріальних цінностей. Вищезазначену продукцію продавець ОСОБА_3 добровільно надала для проведення досліджень та експертиз.
Так в акті перевірки зазначено, що 29.07.2020 в ході огляду місця здійснення діяльності вище зазначеного суб'єкта господарювання за адресою: АДРЕСА_2 встановлено факт зберігання алкогольних напоїв з марками акцизного податку, що мають ознаки підробки на загальну суму 2 385,00 грн., про що складено акт зняття залишків товарно-матеріальних цінностей. Вищезазначену продукцію продавець ОСОБА_4 добровільно надала до Головного управління ДПС у Черкаській області для проведення досліджень та експертиз.
Також, ході проведення фактичної перевірки відповідно до бази данних АІС "Податковий блок" встановлено факти роздрібної торгівлі алкогольними напоями через реєстратори розрахункових операцій без наявності ліцензії:
- 14.10.2019 за адресою АДРЕСА_2;
- 28.10.2019 за адресою АДРЕСА_1 ;
- 22.07.2020 за адресою АДРЕСА_3.
Станом на 05.08.2020 документи зазначені в письмовому зверненні до перевірки не надані.
Згідно висновків акту перевірки №116/23-00-32-01/22/3293917689 від 06.08.2020, в ході проведення перевірки встановлені наступні порушення:
- ч. 6 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" №481/95-ВР від 19.12.1995 із змінами та доповненнями;
- п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року зі змінами та доповненнями;
- постанову Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008 року "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" із змінами та доповненнями;
- п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, із змінами і доповненнями.
Окрім того, у висновках акту перевірки вказано, що за результатами дослідження:
- у разі встановлення відповідності алкогольним напоям згідно вимог ДСТУ порушуються вимоги ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 року №481/95 -ВР із змінами та доповненнями;
- у разі встановлення зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку або з підробленими марками акцизного податку порушуються вимоги ч.4 ст.11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 року №481/95 -ВР із змінами та доповненнями.
За результатами проведених досліджень та акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0005980507 від 13.08.2020, яким за порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР, на підставі ст. 20 цього закону застосовано штраф у розмірі 26022,00 грн;
- №01762300090120 від 28.09.2020, яким за порушення ч. 1 ч. 9 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995, на підставі ч. 2 ст. 17 цього закону застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн;
- №01772300090120 від 28.09.2020, яким за порушення постанови Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008 року "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" із змінами та доповненнями, на підставі ч. 2 ст. 17 цього закону застосовано штраф у розмірі 10000,00 грн;
- №01782300090120 від 28.09.2020, яким за порушення ч. 6 ст. 15-3 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995, на підставі ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР застосовано штраф у розмірі 6800,00 грн;
- №01792300090120 від 28.09.2020, яким за порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, на підставі п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 1020,00 грн;
- №01802300090120 від 28.09.2020, яким за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР, на підставі п. 1 ст. 17 цього закону застосовано штраф у розмірі 46,10 грн.
Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями відповідача та вважаючи їх протипраними та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, позивачка звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія судді зазначає наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України, Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» тощо.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу (податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи)), мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно п.75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
У відповідності до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки регулюється ст. 80 ПК України.
Згідно п. 80.1. ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до підпунктів 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Згідно з пунктом 80.5 статті 80 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Пунктом 80.7 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Таким чином, проведення фактичної перевірки для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, може бути проведено за відсутності суб'єкта господарювання, за умови вручення уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, наказу на проведення перевірки та відповідного направлення.
Щодо податкового повідомлення-рішення №017523000090120 від 28.09.2020, яким за порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР, на підставі ст. 20 цього закону застосовано штраф у розмірі 26022,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Згідно з статтею 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 20 Закону № 265/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Отже, фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, при продажі товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Недотримання вказаного обов'язку має наслідком застосування фінансової санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації.
Підставою для застосування штрафних санкцій за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є встановлений факт наявності товарів в місцях їх реалізації та/або зберігання, які не обліковані у встановленому порядку, тобто виявлення товарів у надлишку (перевищення кількості товару в наявності над облікованим товаром).
Облік таких товарів за правилами пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР повинен здійснюватися на складах та/або за місцем їх реалізації.
Оскільки у розділі V Закону № 265/95-ВР передбачена відповідальність за порушення вимог лише цього Закону, тому застосування санкції, передбаченої статтею 20 Закону №265/95-ВР можливе до суб'єкта господарювання, який не облікував товар та виставив його на продаж у місці торгівлі.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та Фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-ХІV). відповідно до статті 3 якого бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Так, статтею 9 Закону №996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
До первинних документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать накладні та товарно-транспортні накладні, такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.
Як убачається з акту перевірки, податковим органом в ході огляду місця здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 встановлено факт зберігання прозорої рідини з характерним запахом спирту (горілку) об'ємом по 5л., в кількості 24 шт. вартістю 400 грн кожна та об'ємом по 1л., в кількості 2 шт. вартістю 80 грн кожна, немаркованої, в пластиковій тарі, без марок акцизного податку встановленого зразка, горілку "Пшенична", виробник ПП "Олександрія Преміум" об'ємом 0,5л в кількості 14 шт., вартістю 45 грн кожна, та настоянку "Veranda" об'ємом 0,5 л. в кількості 2 шт., вартістю 118 грн кожна, на загальну суму 10 626,00 грн, про що складено акт зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, який підписаний продавцем товарів ОСОБА_2 .
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивачка ні під час проведення перевірки, ні в ході судового розгляду спору не надала документів первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують придбання та оприбуткування вищенаведених товарів.
Окрім того, таких документів позивачкою не надано і до суду апеляційної інстанції.
Також, як вірно зазначено судом першої інстанції, наявність описки в податковому повідомлені-рішенні не є достатніми підставами для його скасування рішення.
Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем не в межах повноважень є пізпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Щодо податкового повідомлення-рішення №01762300090120 від 28.09.2020, яким за порушення ч. 1 ч. 9 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995, на підставі ч. 2 ст. 17 цього закону застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Матеріали справи свідчать, що алкогольні напої, які не обліковані у встановленому законом порядку, а саме прозора рідина з характерним запахом спирту (горілку) об'ємом по 5л., в кількості 24 шт. вартістю 400 грн кожна та об'ємом по 1л., в кількості 2 шт. вартістю 80 грн кожна, немаркована, в пластиковій тарі, без марок акцизного податку встановленого зразка, горілка "Пшенична", виробник ПП "Олександрія Преміум" об'ємом 0,5л в кількості 14 шт., вартістю 45 грн кожна, та настоянка "Veranda" об'ємом 0,5л. в кількості 2 шт., вартістю 118 грн кожна, під розписку передані продавцем ОСОБА_4 для проведення експертизи.
Згідно з протоколом випробувань №1103 від 28.08.2020, після проведення експертизи даної рідини встановлено, що зразок не відповідає ДСТУ 4256:2003 "Горілки та горілки особливі. Технічні умови" за показником міцності та пункту 4 - Маркування, підпункту 4.4.1 "Кожна пляшка повинна бути художньо оформлена: обов'язковим нанесенням маркування в доступній для споживача формі відповідно де чинного законодавства України".
Разом з тим, продавець ОСОБА_4 своєю розпискою від 29.07.2020 підтвердила, що алкогольні напої зберігались у магазині за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 . Вказана розписка містить в матеріалах справи.
Доводи апелянта про відсутність наказу про створення інвентаризаційної комісії та відсутність повноважень перевіряючих складати акт зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, судом відхиляються, оскільки даний акт складено в присутності продавця магазину, з її відома та засвідчено особистим підписом.
Посилання позивачки на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області 05 лютого 2021 у справі №705/4297/20 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 177-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою закрито провадження у справі, суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги, оскільки при вирішенні питання про притягнення особи до відповідальності за податкове правопорушення, адміністративний суд має право надати власну оцінку фактам та обставинам вчинення порушення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами перевірки підтверджують зберігання ФОП ОСОБА_1 фальсифікованих алкогольних напоїв у значній кількості у місці здійснення торгівлі, а тому фінансові санкції в сумі 17000 грн застосовані відповідачем правомірно.
Щодо податкового повідомлення-рішення №01772300090120 від 28.09.2020, яким за порушення постанови Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008 року "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" із змінами та доповненнями, на підставі ч. 2 ст. 17 цього закону застосовано штраф у розмірі 10000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 10 ст. 18 Закону №481/95-ВР Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" №957 від 30.10.2008 встановлено мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої при недотриманні яких настає відповідальність передбачена нормами Закону №481/95-ВР.
У відповідності до абз. 14 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Згідно з актом перевірки, у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_4 " за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює свою господарську діяльність позивач, встановлено факт продажу 10 пляшок горілки "Пшенична" по 0,5 л. по ціні 45,00 грн за пляшку, на загальну суму 450,00 грн. Продавець ОСОБА_3 отримала готівкові кошти в розмірі 500,00 грн, видала вище зазначений товар, решту коштів, та нефіскальний чек №0122.
Постановою Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008 року "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" передбачено, що мінімальна роздрібна ціна горіли об'ємом 0,5л., вміст спирту 40% об. становить 89,40 грн, але фактично продано по ціні 45,0 грн.
Вищенаведені обставини підтверджуються власноручно написаними та засвідченими підписом продавця ОСОБА_3 поясненнями від 27.07.2020 та виданим нею нефіскальним чеком №0121 від 27.07.2020, а тому доводи позивачки про відсутність факту продажу алкогольних напоїв є безпідставними.
Таким чином, контролюючим органом правомірно застосувано до позивчки штрафні санкції за вказане порушення податкового законодавства.
Щодо податкового повідомлення-рішення №01782300090120 від 28.09.2020, колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 1 Закону №481/95-ВР передбачає, що роздрібна торгівля - діяльність продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого комерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 15 Закону №481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі.
У відповідності до ч. 6 ст. 15-3 Закону №481/95-ВР продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.
Так, частиною 2 ст.17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, за порушення вимог статті 15-3 цього Закону передбачено штраф у розмірі 6 800 грн.
Змістовний аналіз даної норми дає підстави вважати, що для кваліфікації дій особи як порушення ч. 6 ст. 15-3 Закону № 481/95-ВР необхідно одночасне дотримання наступних умов: особа не є одним із суб'єктів зазначених у ч. 6 ст. 15-3 Закону № 481/95-ВР; особа здійснює продаж алкогольних напоїв на розлив; реалізовані такою особою алкогольні напої споживаються покупцями на місці торгівлі такими напоями.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями регулюється також Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 (далі - Правила).
Відповідно до абз. 2 п. 2 Правил роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства.
Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів (п. 22 Правил).
Зазначені норми законодавства встановлюють, що торгівля алкогольними напоями з метою їх споживання на місці дозволена лише суб'єктам господарювання, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів, недотримання таких умов є підставою для застосування штрафних санкцій у розмірі визначеному Законом.
Матеріали справи свідчать, що підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за ч. 2 ст. 17 вказаного вище Закону стало виявлення контролюючим органом факту продажу суб'єктом господарювання пива на розлив з метою його споживання у місці реалізації, що підтверджуються поясненнями продавця ОСОБА_3 .
Отже, відповідачем доведено, що продаж алкогольних напоїв на розлив здійснювався у приміщенні магазину для споживання алкогольних напоїв відразу після їх придбання, а тому відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення №01782300090120 від 28.09.2020.
Щодо податкового повідомлення-рішення №01792300090120 від 28.09.2020, яким за порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, на підставі п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 1020,00 грн, колегія суддів сзазначає наступне.
Згідно відомостей, які містяться в акті перевірки, перевіряючими ГУ ДПС у Черкаській області надано письмове звернення про отримання документів (їх належним чином завірених копій) від 27.07.2020.
Пунктом 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, які належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податки після початку перевірки.
Так, відповідно до пункту 85.4. ст. 85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податки належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткуванні несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль зі дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Абзацом 2 п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР встановлено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Згідно з п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Отже, платник податків зобов'язаний під час проведення фактичної перевірки надати документи первинного бухгалтерського обліку, в тому числі ті, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу, однак позивач ні під час проведення перевірки, ні до суду будь-яких із наведених документів не надала, а тому застосування до позивачки штрафних санкцій в сумі 1020 грн є обґрунтованим.
Щодо податкового повідомлення-рішення №01802300090120 від 28.09.2020, яким за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР, на підставі п. 1 ст. 17 цього закону застосовано штраф у розмірі 46,10 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 3 Закону №265/95-ВР визначає, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
В силу положень п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;
Колегія суддів зазначає, що в акту перевірки встановлено, що 27.07.2020 о 16 годині 05 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) встановлено факт продажу однієї пляшки настоянки "Veranda" об'ємом 0,5 л., без марки акцизного податку, по ціні 118,00 грн.
Продавець ОСОБА_2 отримала готівкові кошти в розмірі 200,00 грн, видала вищезазначений товар, решту коштів, але розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій не провела, не видала документ що підтверджує проведення розрахункової операції, що підтверджується письмовим поясненням наданими ОСОБА_2 , яка є продавцем в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", а тому штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення №01802300090120 від 28.09.2020, застосовані відповідачем правомірно.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Черкаській області від 28.09.2020 року № 01752300090120; № 01762300090120; № 01772300090120; № 01782300090120; № 01792300090120; № 01802300090120 є правомірними та не підлягають скасуванню, оскільки прийняті податковим органом в межах та у спосіб визначений чинним законодавством.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Степанюк А.Г.