Справа № 640/726/20
10 січня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Черпіцької Л.Т. та суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від "30" жовтня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Постачбудкомлект" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення ,
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від "30" жовтня 2020 р. позов задоволено.
18 січня 2021 року відповідач вперше подав апеляційну скаргу, яку повернуто ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року, внаслідок невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.
28 липня 2021 року скаржником повторно подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження відповідач посилається на те, що повернення апеляційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до суду апеляційної інстанції в межах наданого суб'єкту владних повноважень строку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху, через її невідповідність вимогам ст. 295 КАС України, а саме: запропоновано усунути вказаний недолік апеляційної скарги шляхом надання клопотання/заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення.
На виконання вимог ухвали суду відповідач подав клопотання, у якому просить поновити строк на апеляційне оскарження та зазначає, що вперше апеляційну скаргу подано в межах строку, передбаченого ст. 295 КАС України. Крім того, на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач надав копії листів Державної казначейської служби, якими повідомлено ДПС щодо непроведення платежів за платіжними дорученнями. Також вказав, що вдруге подана апеляційна скарга оплачена судовим збором згідно з платіжним дорученням від 15.06.2021.
Перевіривши подане клопотання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Отже, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Водночас, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Крім цього, у постанові від 21 листопада 2019 року у справі №804/3200/18 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду й у постанові від 10 вересня 2020 року у справі № 815/6482/15.
Наведена скаржником обставина про те, що Головне управління ДПС звернулося з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та, в подальшому, повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, передбачений законом, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 26 січня 2021 року у справі № 280/3159/19, від 16 березня 2021 року у справі №640/7145/19 та від 26 квітня 2018 року у справі № 814/1646/16.
У постанові від 24 вересня 2020 року у справі №200/6725/19-а Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду наголосив, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Також суд звертає увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу подано засобами поштового зв'язку 28 липня 2021 року, тобто, більше ніж через чотири місяці після постановлення 22 лютого 2021 року ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, що вказує на невчинення Головним управлінням ДПС дій, спрямованих на апеляційне оскарження рішення суду.
З приводу посилання апелянта у клопотанні на постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року у справі №640/18290/19, колегія суддів зазначає, дане судове рішення прийнято Верховним Судом за інших обставин справи та правовідносин, оскільки, у вказаній справі скаржник повторно звернувся з апеляційною скаргою у найкоротші строки - 26 днів, а не більше як через чотири місяці, як у даній справі, а тому, викладені в ньому висновки не підлягають застосуванню при вирішенні спору в цій справі.
Також, безпідставним є посилання апелянта на постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 15 травня 2020 року у справі №820/1212/17, оскільки, дане судове рішення прийняте Верховним Судом за інших обставин справи та правовідносин, адже у вказаній справі тривала процедура сплати судового збору була пов'язана з розміром такого судового збору, а саме: 3 200 807,54 грн.
Крім того, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції визначаються в кожному окремому випадку, в залежності від обставин справи, а тому висновок Верховного Суду у зазначеній постанові щодо підстав поновлення процесуального строку не може бути прикладом правозастосування, який згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС є обов'язковим для суду (постанова ВС від 22 жовтня 2021 року у справі 640/18099/19).
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що наведені причини пропуску строку оскарження рішення не можуть бути визнані поважними та не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Отже, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду 08 листопада 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху скаржником не виконана.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи те, що скаржник в установлений судом строк, недоліки апеляційної скарги не усунув, колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 295, 299, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від "30" жовтня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Постачбудкомлект" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддяЛ.Т. Черпіцька
Судді:О.Є. Пилипенко
Я. М. Собків