Справа № 357/12764/21
10 січня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Бужак Н.П., Кобаля М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом громадянина Нігерії ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області, завідувача сектору протидії нелегальній міграції БР ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області Іщенка А.П., заступника начальника БРВ ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області Щербатюка Р.В., третя особа - Білоцерківський Національний аграрний університет, про скасування рішення про примусове повернення до країни походження та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У жовтні 2021 року громадянин Нігерії ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області (далі - Відповідач-1, ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області), завідувача сектору протидії нелегальній міграції БР ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області Іщенка А.П. (далі - Відповідач-2, Іщенко А.П. ), заступника начальника БРВ ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області Щербатюка Р.В. (далі - Відповідач-3, Щербатюк Р.В.), третя особа - Білоцерківський Національний аграрний університет (далі - Третя особа, БНАУ), про:
- визнання протиправним і скасування рішення від 30.09.2021 №36 про примусове повернення Позивача до країни походження або третьої країни;
- визнання незаконною та скасування постанови від 30.09.2021 про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203 КпАП України, та закриття провадження у справі.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.11.2021 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору, а докази надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи листом з описом вкладення. Судом надано строк для усунення недоліків - п'ять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано Відповідачем-1 20.12.2021.
На виконання вимог ухвали суду ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області 23.12.2021 на адресу суду апеляційної інстанції 23.12.2021 направлено заяву про продовження строку на усунення недоліків. В обґрунтування заяви вказано, що вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху неможливо виконати своєчасно через відсутність станом на 23.12.2021 коштів для сплати судового збору.
Розглянувши подану заяву, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Разом з тим, суд звертає увагу, що ця справа віднесена законодавцем до окремої категорії термінових справ (ст. 286 КАС України), щодо яких встановлено усічений (протягом десяти днів з моменту закінчення строку на апеляційне оскарження) строк її розгляду судом апеляційної інстанції. Відтак, на думку суду апеляційної інстанції, надання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області п'ятиденного для усунення недоліків апеляційної скарги є достатнім та відповідає положенням ст. 169 КАС України з урахуванням норм статті 286 згаданого Кодексу.
Крім того, суд наголошує, що жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Апелянтом не надано, оскільки додана до заяви інформаційна довідка вказує на відсутність коштів для сплати судового збору станом на 23.10.2021, а не станом на 23.12.2021, як зазначає ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області у своїй заяві.
До того ж, посилання суб'єкта владних повноважень на відсутність на рахунку коштів, необхідних для сплати судового збору, оскільки згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.12.2020 у справі № 240/9393/19, проблеми у фінансуванні бюджетної установи не може бути самостійною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у частині сплати судового збору, встановленого законом.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Наведений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 805/2688/18-а.
Законодавчо закріплений обов'язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеєр проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про продовження строків для усунення недоліків, що свідчить про те, що станом на 10.01.2022 недоліки апеляційної скарги як в частині необхідності надання документу про сплату судового збору, так і в частині необхідності надання доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи листом з описом вкладення усунуті не були.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Апелянту, відмовивши у задоволенні заяви про продовження процесуального строку.
Керуючись ст. ст. 121, 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом громадянина Нігерії ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області, завідувача сектору протидії нелегальній міграції БР ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області Іщенка А.П., заступника начальника БРВ ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області Щербатюка Р.В., третя особа - Білоцерківський Національний аграрний університет, про скасування рішення про примусове повернення до країни походження та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді Н.П. Бужак
М.І. Кобаль