13 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/7216/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В.,
за участю секретаря судового засідання Трошиної А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року
у адміністративній справі № 160/7216/20 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року частково задоволено позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , та стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу у розмірі 51939,66 грн., а в іншій частині вимог позивача стосовно стягнення з ФОП ОСОБА_1 суми податкового боргу у розмірі 11 985,46 грн. - судом відмовлено.
Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено до апеляційного суду позивачем по справі з підстав його незаконності та необґрунтованості, допущеної внаслідок порушення норм процесуального та матеріального права, а також неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти інше рішення про задоволення вимог позивача у повному обсязі.
Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що в ході розгляду даної справи судом першої інстанції не взяв до уваги, що ФОП ОСОБА_1 подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік №9013784093 від 07.02.2018, в якій платником визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю на загальну (річну) суму 15 402,54 грн. зі сплатою 1283,55 грн. щомісячно, але податкові зобов'язання за вказаною декларацією за податкові періоди січень - грудень 2018 року на суму 15 402,54 грн. ФОП ОСОБА_1 не сплачено. Задовольняючи частково вимоги податкового органу у цій справі, суд першої інстанції визнав не сплаченим податковий борг відповідачем лише за січень, лютий та березень 2018 року, одночасно, суд не врахував несплату відповідачем зобов'язань за інші 9 місяців 2018 року, тобто, за квітень - грудень 2018 року по 1283,55 грн. щомісячно за податковою декларацією з плати за землю №9013784093 від 07.02.2018, а також не з незрозумілих причин не врахував включену до розрахунку сум податкового боргу пеню у розмірі 433,57 грн. Неправильність висновків суду першої інстанції у цій справі про відмову у стягненні з ФОП ОСОБА_1 суми податкового боргу у розмірі 11 985,46 грн. обумовлена помилковістю сприйняття детального розрахунку сум податкового боргу ФОП у розрізі податків та пені, який додавався до матеріалів справи разом з позовною заявою, внаслідок чого суд визнав, що «контролюючим органом при розрахунку податкового боргу ФОП ОСОБА_1 з орендної плати з фізичних осіб допущено арифметичну помилку у розрахунках, оскільки за наданою таблицею із зазначенням сум заборгованості з цього податку та підстав їх виникнення встановлено, що сукупна сума заборгованості відповідача з орендної плати з фізичних осіб, за наданих відповідачем даних, становить не 40 630,64 грн., а 28 645,18 грн. (25 071,32 грн. + 1631,5 9 грн. + 1 942,27 грн.)». Апелянт вказуючи на хибність таких висновків вважає неправомірною відмову у задоволенні позовних вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області до Відповідача в частині 11 985,46 грн. (11 551,89 грн. основного зобов'язання з орендної плати за землю та 433,57 грн. пені.), тому просить в цій частині рішення суду скасувати та прийняти інше рішення про задоволення вимог податкового органу у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги позивача та перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин і правильність наданої їм правової оцінки та застосування до них норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апелянта, виходячи з нижченаведеного
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , який з 05.09.2000 р. є зареєстрованим фізичною особою-підприємцем, з внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 26.12.2005 р. за номером 22110170000000732, перебуваючи з 05.09.2000 року на обліку ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Західно-Донбаське управління, Покровська ДПІ (Покровський р-н) - не виконав покладений на нього, як на платника податків, обов'язок сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16), внаслідок чого у ФОП ОСОБА_1 виник та на теперішній час обліковується податковий борг на загальну суму 63 925,12 грн. (у тому числі пеня на суму 2288,28 грн), який складається з:
- орендної плати з фізичних осіб у розмірі 44481,29 грн., виниклої внаслідок своєчасно несплачених сум самостійно задекларованих грошових зобов'язань на суму 40473,86грн. і пені у розмірі 2065,16грн. та несплаченої штрафної санкції на суму 1942,27грн.;
- податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 17014,03грн., виниклої внаслідок своєчасно несплачених сум самостійно задекларованих грошових зобов'язань на суму 16865,85грн., пені у розмірі 88,18грн. та несплаченої штрафної санкції, застосованої відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «Ш» №0237181316 від 26.12.2017р., у сумі 60,00грн.;
- військового збору у розмірі 1153,33грн., виниклої внаслідок своєчасно несплачених сум самостійно задекларованих грошових зобов'язань на суму 1153,33грн.;
- акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 5127,12грн., виниклої внаслідок своєчасно несплачених сум самостійно задекларованих грошових зобов'язань на суму 4443,10грн., пені у розмірі 134,94грн. та несплачених штрафних санкцій, застосованих відповідно до податкових повідомлень-рішень форми «Ш» №0005065450 від 28.01.2019р., №0005045450 від 28.01.2019р. та №0025255450 від 07.05.2019р., на загальну суму 549,08грн.
Вирішуючи спір у цій справі по суті, суд першої інстанції правильно спирався на положення пп.14.1.175 п.14.1 cт.14, пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, пп.36.1-36.3 ст.36, пп.49.18.5 п.49.18 ст.49, п.54.1 пп.54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54, п.56.1, п.56.2 п.56.3 п.56.15 пп.56.17.1 і абз.8 п.56.17 ст.56, п.57.1 п.57.3 ст.57, п.59.1 п.59.5 ст.59, п.87.2 п.87.11 ст.87, п.95.1 п.95.2 ст.95, пп.97.4.3. п.97.4 ст.97, п.129.1.1 п.129.1 ст.129, п.162.1 ст.162, ст.163, п.167.1 ст.167, ст.171, п.177.1 абз.1 п177.11 ст.177, п.216.6 ст.216, п.222.1.1 ст.222, ст.223, ст.285, п.286.2 ст.286, п.287.3 ст.287, п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України, п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, на підставі аналізу яких та детального дослідження фактичних обставин виниклого у цій справі спору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що податковий борг відповідача до теперішнього часу непогашений і не списаний. При цьому, відповідачем не надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки, або про оскарження податкових повідомлень-рішень, якими відповідачу нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань за цими податками, а позивачем по справі (суб'єктом владних повноважень) було доведено належними доказами правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобов'язанням з орендної плати з фізичних осіб, з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, з військового збору та з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку тільки в частині відмови позивачу у стягненні з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб на суму 11985,46 грн, судова колегія керуючись приписами ст.308 КАСУ вважає за можливе та необхідне здійснити перевірку законності і обґрунтованості судового рішення першої інстанції за наявними у цій справі доказами та в межах доводів і вимог апеляційної скарги позивача.
Тобто, судова колегія не обговорюючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції стосовно доведеності позивачем правомірності стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості по узгодженим грошовим зобов'язанням з нарахованими штрафними санкціями і пенею загальною сумою 51939,66 грн., апеляційний суд зупиняється на правомірності судового рішення в частині відмови позивачу у стягненні з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб на суму 11985,46 грн.
При цьому, апеляційний суд бере до уваги, що підставами нарахування ФОП ОСОБА_1 грошових зобов'язань по орендної плати з фізичних осіб слугували:
1). податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності): за 2017 рік № 9013608096 від 08.02.2017, в якій ФОП ОСОБА_1 (платником податків) було визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю на загальну (річну) суму 15 402,54 грн. зі сплатою 1 283,55 грн. щомісячно, і з яких платником податків за вказаною декларацією несплачено залишок податкових зобов'язань за податкові періоди червень-грудень 2017 року на суму 8 385,17 грн. (не сплачений залишок з червень місяць 2017 року складає 683,93 грн.); за 2018 рік №9013784093 від 07.02.2018, в якій платником визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю на загальну (річну) суму 15 402,54 грн. зі сплатою щомісячно суми у розмірі - 1 283,55 грн., і по якій ФОП ОСОБА_1 за вказаною декларацією не сплачено податкові зобов'язання за податкові періоди - січень- грудень 2018 року на суму 15 402,54 грн.; та за 2019 рік №9012373893 від 05.02.2019, в якій платником визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю на загальну (річну) суму 15 402,54 грн. зі сплатою щомісячно по 1 283,55 грн., і з яких ФОП ОСОБА_1 не сплачено податкові зобов'язання за податкові періоди - січень- жовтень 2019 року на суму 12 835,50 грн..
2). а також нараховані ФОП ОСОБА_1 відповідно до п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України суми пені у розмірі 2 065,16 грн., з якої судом першої інстанції не враховано 433,57 грн., та вказується тільки сума 1631,59 грн.), підставою чого слугували несплачені станом на 08.02.2021 зобов'язання по орендній платі, виниклих внаслідок прийнятих на підставі складеного за результатами камеральної перевірки акту №68891/04-36-54-08/ НОМЕР_1 від 28.11.2018 - податкових повідомлень-рішень №0011075450 та №0011095450 від 10.12.2018 на суму 1 893,98 грн. та 48,29 грн., винесених за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань за деклараціями №9008691380 та № 9013608096 в загальній сумі заборгованості з орендної плати з фізичних осіб 40 630,64 грн., та які ОСОБА_1 отримавши 18.12.2018 не оскаржував ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Колегія суддів перевіривши за наявними в матеріалах адміністративної справи доказами правильність обчислення контролюючим органом позивачу суми заборгованості по орендної плати з фізичних осіб визнає безпідставними висновки суду першої інстанції про «не доведеність позивачем правомірності нарахування ФОП ОСОБА_1 податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб на суму 11 985,46 грн.» у зв'язку з нібито допущеною контролюючим органом при розрахунку податкового боргу ФОП ОСОБА_1 з орендної плати з фізичних осіб арифметичної помилки у розрахунках, та про підтвердження такої помилки на переконання суду першої інстанції наданою до справи «таблицею із зазначенням сум заборгованості з цього податку та підстав їх виникнення встановлено, що сукупна сума заборгованості відповідача з орендної плати з фізичних осіб, за наданих відповідачем даних, становить не 40 630,64 грн., а 28 645,18 грн. (25 071,32 грн. + 1631,5 9 грн. + 1 942,27 грн.)»
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції вирішуючи спір у цій справі в зазначеній частині: фактично послався лише на січень, лютий та березень 2018 року, і у той же час, не врахував 9 місяців несплачених зобов'язань (за квітень - грудень 2018 року) по 1283,55 грн. щомісячно за податковою декларацією з плати за землю №9013784093 від 07.02.2018; також як і не врахував зазначену в розрахунку сум податкового боргу пеню у розмірі 433,57 грн. (замість 2 065,16 грн. зазначив 1 631,59 грн.), що у сукупності свідчить про відсутність будь-якої арифметичної помилки, що в свою чергу є підставою для скасування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області до відповідача стосовно стягнення суми у розмірі 11 985,46 грн. (11 551,89 грн. основного зобов'язання з орендної плати за землю та 433,57 грн. пені.)
Підсумовуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, колегія суддів визнає за необхідне задовольнити вимоги апеляційної скарги позивача, та для зрозумілості судового рішення при його виконання - скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення вимог позивача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 242, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року - скасувати та адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) суму податкового боргу у розмірі 63925,12 грн. (шістдесят три тисячі дев'ятсот двадцять п'ять гривень 12 копійок).
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.В. Мельник