11 січня 2022 року м. Дніпросправа № 160/1555/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року (суддя Конєва С.О.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича про визнання протиправною бездіяльності,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виявилася у не належному застосуванні управлінської функції у порушенні правової форми розгляду заяви позивача від 26.12.19 вх.№С-1124 і не підкорені ч. 3 ст. 32, ст.ст. 34, 49 Конституції України, ч. 1 ст. 3, п. 7 ст. 4, ст. 6, 10, п. "а", "б" ст. 10, ст. 31, 32, ч. 1 ст. 38, ч. 3 ст.ст. 39, 42, 43, ст. 53, п. "а" ст. 78 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я";
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виявилася у не винесенні за результатами розгляду звернення від 26.12.19 вх.№С-1124 індивідуального акту та у порушенні управлінської функції відповідно п. 18, 19, ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України і ст. 3, 19, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 29 Конституції України;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виявилася у не вжитті заходів для забезпечення права на отримання інформації, у відмові звернутися клопотанням до Криворізького міського голови, а саме: просити вжити заходи до начальника управління охорони здоров'я м. Кривого Рогу Мурашко KB, який не видав наказ до 26.12.19 щодо забезпечення ОСОБА_2 , як онко хворої людини, безкоштовними медикаментами для лікувально-профілактичних заходів згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.98 №1303 та який використовує бюджетні кошти за не призначенням, після розгляду заяви від 26.12.19 вх.№С-1124 до правової позиції ст. 3, 22,ч. 3 ст. 32, ст.ст. 34,46.60,68 Конституції України;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виявилася у порушенні права на свободу від шкоди, спричиненої неналежним функціонуванням системи місцевого самоврядування, недбалістю і помилками його після розгляду заяви від 26.12.19 вх.№С-1124 та зазначити закон вимоги якого порушено ним згідно ст.249 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду надати до суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, зокрема, щодо бездіяльності відповідача у не належному застосуванні управлінської функції у порушенні правової форми розгляду заяви позивача від 26.12.19 вх.№С-1124 і не підкорені Конституції України та Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"; щодо бездіяльності відповідача, яка виявилася у порушенні права на свободу від шкоди, спричиненої неналежним функціонуванням системи місцевого самоврядування, недбалістю і помилками його після розгляду заяви від 26.12.19 вх.№С-1124 та зазначити закон вимоги якого порушено ним згідно ст.249 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- доказів на підтвердження місця проживання (перебування) позивача за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням вимог ст.25, п.2 ч.5 ст.160, п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. за подання даного адміністративного позову з вимогами немайнового характеру до суду фізичною особою у відповідності до вимог ст.4 Закону України “Про судовий збір” та ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону у відповідності до вимог ст.8 Закону України “Про судовий збір”, ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Супровідним листом від 08 лютого 2021 року за вих. № 6819/21 ОСОБА_1 направлена копія ухвали від 08 лютого 2021 року за адресою, яка вказана останнім у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 .
До суду повернувся конверт з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року про залишення позовної заяви без руху, з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач вважається належним чином повідомленим про залишення позовної заяви без руху.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю згідно зі ст. 315 КАС України.
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення. Зокрема зазначає, що ухвалу від 08.02.2021 не отримав, а строк для усунення недоліків розпочинається після її отримання.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у лютому 2021 року звернувся до суду з адміністративним позовом.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 11 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 № 814, визначено, що позивачу/заявнику/скаржнику або представнику позивача/заявника/ скаржника після постановлення ухвали про залишення позовної заяви/заяви/скарги/клопотання без руху надсилається копія ухвали рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення або видається цій особі під розписку.
Згідно з пунктами 4-5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Судом встановлено, що копія ухвали від 08 лютого 2021 року була направлена позивачу за адресою, зазначену у позовній заяві. Жодних інших відомостей щодо адреси для направлення поштової кореспонденції позивачем не зазначено, матеріали адміністративної справи не містять.
Натомість судом апеляційної інстанції встановлено, що до суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що свідчить про неотримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху та не може вважатися належним повідомленням особи про ухвалене судове рішення в силу приписів статті 251 КАС України, а відтак у суду першої інстанції не виникло правових підстав для повернення адміністративного позову у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у випадку відсутності належних доказів вручення позивачу копії ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року, суд мав здійснити всі належні заходи щодо повідомлення позивача про постановлення такої ухвали, зокрема повторного її направлення на адресу позивача, адже не вручення останньої позбавляє можливості усунути недоліки позовної заяви, що є перешкоджанням у доступі до суду.
Як визначено у статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В рішенні у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, колегія суддів приходить до висновку, що повернення позовної заяви унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 320, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров