про залишення апеляційної скарги без руху
10 січня 2022 року м. Дніпросправа № 215/4884/20
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Круговий О.О., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №215/4884/20 за позовом ОСОБА_1 до Криворізького міського голови Вілкула Юрія Григоровича про визнання бездіяльності протиправною,-
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року позов позовну заяву повернуто позивачеві.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 296 КАС України.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що вона складена неприйнятою для листування мовою, обґрунтована словами та твердженнями, які мають особистий, брутальний характер і виражають явну неповагу до суду та суддів, при цьому зі змісту скарги не вбачається в чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, оскільки апеляційна скарга фактично містить лише вислови щодо особистого негативного ставлення заявника до судді суду першої інстанції та оцінки розумових і особистих якостей судді суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до чинного законодавства, не підлягають розгляду та вирішенню звернення, заяви та скарги, які носять брутальний характер, оскільки відповідно до частини 1 статті 6 Закону України “Про звернення громадян”, громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін.
Крім того, п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» становить 2270.00 грн.
У відповідності до підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір встановлюється у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, враховуючи те, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року становив 2270.00 грн., то судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду становить 2270.00 грн.
Стосовно поданої позивачем заяви про звільнення від сплати судового збору, яка обґрунтована посиланням на перебування останнього у скрутному фінансовому становищі, вважаю за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Приписи ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про звільнення від сплати судового збору позивачем була долучена довідка УПСЗН виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради про те, що розмір компенсації за надання соціальних послуг особам з інвалідністю 1 групи за період з січня 2020 року по грудень 2020 року становить 23913.12 грн. та довідка про компенсаційну виплату працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за інвалідом І групи за період з січня 2020 року по грудень 2020 року у розмірі 410.88 грн.
Разом із цим, вказані довідки не дають підстав вважати, що зазначені суми є єдиним джерелом доходу скаржника, оскільки не містять відомостей про його майновий стан, який може мати інші джерела доходу на момент подання апеляційної скарги.
Також, позивачем були надані відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 17.05.2021 року №515, згідно з якими скаржником отримано за період з 1 по 4 квартали 2020 року дохід в розмірі 24324.00 грн.
Разом з тим, суд зазначає, що апеляційна скарга подана в грудні 2021 року, проте вказана довідка про доходи не містить інформацію про виплачені доходи та утримані податки з 01.01.2021 року по день звернення до суду, що ставить під сумнів неможливість скаржника сплатити судовій збір у цій справі саме на момент подачі апеляційної скарги. В той час, суд повинен всебічно і повно дослідити обставини щодо підстав звільнення особи від сплати судового збору.
Крім того, скаржником не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.
Інших доказів, які б підтверджували факт перебування позивача у скрутному матеріальному становищі, зокрема інформаційної довідки з податкового органу про відсутність доходів протягом 2021 року (до моменту подання апеляційної скарги), останній не надав.
Таким чином, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат (скрутного матеріального стану), підстави для звільнення останнього від сплати судового збору відсутні.
Отже, позивач під час звернення до суду апеляційної інстанції повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2270.00 грн.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (ч.2 ст.298 КАС України), тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та в разі неусунення її недоліків у наданий судом строк повертає скаргу заявнику.
Крім того, апеляційна скарга подана із пропуском строку, встановленого ст. 295 КАС України.
У відповідності до приписів ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Так, оскаржувана ухвала була прийнята Дніпропетровським окружним адміністративним судом в порядку письмового провадження 16.11.2020 року.
Таким чином, 15-ти денний строк на оскарження ухвали суду сплинув 01.12.2020 року.
Однак, апеляційну скаргу на ухвалу суду заявником подано засобами поштового зв'язку лише 07.12.2021 року.
Позивач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, яке обгрунтоване тим, що первинну апеляційну скаргу позивачем було подано у строк встановлений законом, однак, останню було повернуто позивачеві через неусунення недоліків апеляційної скарги. Повторну апеляційну скаргу заявником подано після отримання копії ухвали про повернення позову, з урахуванням часу перебування на лікуванні.
Між тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що звернення раніше до суду із апеляційною скаргою без дотримання вимог КАС України, наслідком якого стало повернення апеляційної скарги заявникові, не є підставою для поновлення строків на апеляційне оскарження ухвали адміністративного суду.
Частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положення частини 8 статті 169 КАС України встановлюють, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З аналізу зазначених правових норм вбачається про можливість повторного подання апеляційної скарги лише в межах строку на апеляційне оскарження судового рішення.
При цьому, на момент подачі повторної апеляційної скарги оскаржуване рішення набрало законної сили, у зв'язку з чим заявник апеляційної скарги має навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).
Суд враховує надані позивачем документи на підтвердження того, що позивач з 15.10. 2021 року по 19.10.2021 року позивач перебував на амбулаторному лікуванні, а з 29.10.2021 року по 10 листопада 2021 року на стаціонарному лікуванні, крім того, за період з 13.11.2021 року по 30.11.2021 року позивачем надано листок непрацездатності. При цьому, суд зазначає, що вказані документи можуть вказувати на поважність неподання заявником повторної апеляційної скарги з 16.10.2021 року (дати отримання ухвали про повернення первинної апеляційної скарги), між тим, вказані документи не свідчать про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, який обліковується з моменту отримання оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, та не може бути поновлений з тих підстав, що позивачу повернуто первинну скаргу через її невідповідність вимогам КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду: 1) уточнену апеляційну скаргу, шляхом викладення її змісту прийнятною діловою мовою, без висловів брутального характеру, оцінки розумових та особистих якостей судді суду першої інстанції, 2) надати документ про сплату судового збору, 3) надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших (поважних) причин пропуску строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 296, 298, 325, 328, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №215/4884/20 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, для усунення вищезазначених недоліків.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити заявнику.
Відповідно до ч. 4 ст. 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
У випадку неусунення інших недоліків у вказаний строк апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Круговий