11 січня 2022 р.Справа № 645/3045/17
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Судді-доповідача: Ральченка І.М.,
Суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В. ,
розглянувши порядку письмового провадження клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.05.2021 року по справі № 645/3045/17
за позовом ОСОБА_1
до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова
про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.05.2021 року задоволено заяву позивача про роз'яснення від 03 серпня 2017, від 10 вересня 2018 та від 06 травня 2020 у справі за позовом ОСОБА_1 до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначену ухвалу суду Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу.
До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання скаржник, посилаючись на п. 3 розділу VI Прикінцевих положень КАС України, відповідно до якого продовжуються процесуальні строки на період дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, просить визнати підстави пропуску строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.
Дослідивши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, а на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Так, оскаржувану ухвалу постановлено 28.05.2021.
Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області копії оскаржуваної ухвали.
Апеляційну скаргу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області подано 10.06.2021 та ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору.
Відповідно до відмітки на супровідному листі від 13.07.2021 вих. № 645/3045/17/33846/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області отримало копію ухвали від 13.07.2021 про залишення апеляційної скарги без руху 30.07.2021.
В подальшому, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повернуто скаржнику.
Копію зазначеної ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 р. отримано відповідачем 18.10.2021 року о 14:25 відповідно до довідки про доставку електронного документа через підсистему "Електронного суду".
Апеляційну скаргу повторно подано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області до суду 03.12.2021 року, тобто з порушенням строків на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Колегія суддів зазначає, що Законом № 731-IX пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
20- денний строк з дня набрання чинності цим Законом закінчився 06.08.2020.
Колегія суддів зазначає, що відповідачу надавався достатній строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, які ним своєчасно не були виконані, що стало підставою для повернення апеляційної скарги заявнику.
Належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, скаржником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вказує на відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про поновлення строку апеляційного оскарження.
Керуючись ст.ст. 121, 295 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Ральченко І.М.
Судді Чалий І.С. Катунов В.В.