Справа № 202/328/21
1-кп/0187/81/22
"24" листопада 2021 р. смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , представника потерпілих адвоката ОСОБА_8 , потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040000001023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів по ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. З ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів по ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. З ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України,
У провадженні Петриківського районного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження № 12019040000001023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів по ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. З ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочинів по ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. З ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України.
У судовому засіданні надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів відносно обвинуваченого ОСОБА_4 з посиланням на те, що існують ризики того, що перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливаїи на потерпілих та свідків, переховуватись від суду та вчиняти інші злочини, обвинувачується у скоєнні розбійних нападів на громадян із застосуванням насильства, не працює, раніше знаходився в розшуку.
Потерпілі ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , представник потерпілих адвокат ОСОБА_8 підтримали клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 заперечувала проти продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, просила обрати домашній арешт за адресою по АДРЕСА_1 , за місцем проживання сестри обвинуваченого ОСОБА_14 з посиланням на те, що прокурором не доведена його винуватість у скоєних злочинах і її підзахисний тримається довгий час під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку адвоката щодо обрання йому домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримали думку захисника ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_15 в режимі відеоконференція не заперечували проти клопотання прокурора.
Вислухавши доводи прокурора, захисників та обвинувачених сторін, суд приходить до наступного висновку.
року на підставі ухвали слідчого судці Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від
22.01.2021року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжено ухвалами Петриківського районного суду до 26 листопада 2021 року.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. З ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Суд вважає доведеними ризики, зазначені прокурором, оскільки
ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, які на теперішній час ще не допитані, шляхом їх залякування, оскільки йому відоме місце проживання останніх. Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого насильницького злочину, пов'язаного із спричиненням тілесних ушкоджень потерпілим, та під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, може переховуватися від суду, оскільки він не має достатніх соціальних зв'язків та не має постійного місця роботи.
Також слід зазначити, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від
28.07.2021року було залишено без змін ухвалу Петриківського районного суду від
24.06.2021року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , з посиланням на те, що наявність ризиків перебування обвинуваченого на свободі не зменшились, він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, або незаконно впливати на свідків, з метою схилити їх до зміни показів на свою користь, та вчинити інші злочини.
В судовому засіданні потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та їх представник адвокат ОСОБА_8 просили обрати обвинуваченому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання пов'язане із позбавленням волі і вважають, що ОСОБА_16 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, апеляційний суд, як і суд першої інстанції, враховував тяжкість кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_4 , які є тяжкими та особливо тяжкими злочинами, та за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до п'ятнадцяти років, з конфіскацією майна. Разом з цим, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів, не є самостійною підставою для особи під вартою, проте є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти*Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку під вартою, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Судом проаналізовано усі обставини справи та вказано про те, що застосувати більш м'який запобіжний захід, наразі, неможливо.
Окрім того, відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання або продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд враховує у сукупності всі обставини, а саме вік обвинуваченого, стан його здоров'я, відсутність у нього соціальних зв'язків, відсутність родини та неповнолітніх дітей.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність зазначених прокурором ризиків, а саме незаконного впливу обвинуваченим на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, можливістю останнього переховуватися від суду та вчинення ним інших злочинів.
Крім того, в ході розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше продовженому обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відпала.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суду необхідно враховувати вимоги дотримання розумного строку як для застосування такого запобіжного заходу, так і продовження строку тримання під вартою. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
Обставини, що враховувалися судом при обранні раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, підстав для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, немає.
Інші, більш м'які запобіжні заходи, в тому числі й цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю, на думку суду не спроможні забезпечити належне виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків обвинуваченого у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 110, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд
ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. З ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 24 листопада 2021 року до 22 січня 2022 року.
Для утримання під вартою, обвинувачений ОСОБА_4 підлягає направленню до слідчого ізолятора ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» МЮ України.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1