Справа № 186/611/21
Провадження № 1-кп/0186/17/22
11 січня 2022 року м.Першотравенськ
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041380000012 від 11.03.2021 року по обвинуваченню :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Дніпропетровська, громадянки України, з середньою освітою, вдови, яка не має неповнолітніх дітей, фізичної особи підприємця, яка на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1
У вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.190 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_3
У судовому засіданні захисником ОСОБА_5 заявлено клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України у зв'язку зі зміною обстановки та закриття провадження у справі. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що обвинувачена на даний час перестала бути суспільно-небезпечною так як вона на теперішній час є працевлаштованою - здійснює підприємницьку діяльність; має на утриманні батька, який є людиною похилого віку; потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до неї матеріальних та моральних претензій не мають, раніше не судима та скоїла кримінальні правопорушення вперше.
Обвинувачена ОСОБА_3 підтримав позицію свого захисника.
Прокурор ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання та прохала в його задоволенні відмовити, з тих підстав, що обвинувачена вину в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.190 КК України не визнала.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися про час та місце розгляду кримінального провадження повідомлені належним чином. 11 листопада 2021 року потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали суду заяви в яких прохали подальший розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 здійснюватим за їх відсутності. При винесенні вироку прохали суд врахувати, що вони до обвинуваченої претензій не мають, та прохали останню звільнити від відбуття покарання.
Суд, вислухавши учасників судового провадження, вважає, що клопотання захисника та обвинуваченої є необґрунтованим та задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно до ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно з положеннями ст.48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (ст.48 КК України) можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.
Такою, що вперше вчинила кримінальне правопорушення, вважається особа, котра раніше не вчиняла кримінальних правопорушень або раніше вчинила кримінальне правопорушення, що вже втратило правове значення.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» №7 від 04 червня 2010 року, згідно зі статтями 45-48, ч.1 ст.97 КК однією з умов, передбачених ними різновидів звільнення від кримінальної відповідальності, є вчинення особою злочину відповідного ступеня тяжкості вперше. Тому особу, в діях якої вбачається повторність, реальна сукупність, рецидив злочинів або яка має непогашену чи не зняту судимість за попередній, у тому числі необережний злочин, звільняти від кримінальної відповідальності на підставі цих статей не можна.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що вона вчинила два кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.190 та ч.2 ст.190 КК України, які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство) та у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що вона різними та відокремленими одна від одної діями вчинила два кримінальних правопорушення, які мають різні склади і кваліфікуються окремо, а тому у даному випадку має місце реальна сукупність кримінальних правопорушень, що виключає можливість для застосування положень ст.48 КК України
Крім того, зміна обстановки, внаслідок якої вчинене особою діяння втратило суспільну небезпечність, означає передусім істотну зміну соціально-економічних, політичних або духовних засад життєдіяльності суспільства, яка відбувається незалежно від волі винної особи, внаслідок чого втрачається суспільна небезпечність не лише конкретного злочину, а й подібних йому діянь.
Під зміною обстановки, внаслідок якої особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, перестає бути суспільно небезпечною, слід розуміти об'єктивні зміни умов життєдіяльності такої особи, які позитивно і суттєво впливають на неї і свідчать про те, що вона не вчинятиме кримінально караних діянь у майбутньому.
Суд вважає, що відсутні підстави для застосування ст.48 КК України, оскільки вчинені кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується ОСОБА_3 , не втратили свою суспільну небезпечність у зв'язку з тим, що потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не мають до останньої претензій, а також не можна вважати, що обвинувачена ОСОБА_3 , яка вину у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 та ч.2 ст.190 КК України не визнала, не надала суду пояснень по скоєним правопорушенням, перестала бути суспільно небезпечною у зв'язку з тим, що вона зареєструвалася як фізична особа підприємець та має на утриманні батька ОСОБА_8 , який є особою похилого віку.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
З огляду на це не може бути підставою для застосування ст.48 КК України лише відшкодування обвинуваченою потерпілим завданих збитків, реєстрація останньої фізичною особою підприємцем та наявність у обвинуваченої батька, який є особою похилого віку, без фактичної зміни обстановки, яка унеможливлює вчинення нею нового кримінального правопорушення або свідчити про втрату обвинуваченою суспільної небезпечності.
На підставі наведеного суд вважає необхідним відмовити у закритті кримінального провадження та звільненні ОСОБА_3 , обвинуваченої за ч.1 та ч.2 ст.190 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України у зв'язку зі зміною обстановки.
Відповідно до ч.4 ст.288 КПК України встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності є підставою для відмови в його задоволенні.
Керуючись ст.ст.350,284 КПК України, ст.48 КК України, суд
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України у зв'язку зі зміною обстановки та закриття кримінального провадження відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ ОСОБА_1 .