Єдиний унікальний номер справи 185/3729/21
10 січня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.186 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ( в режимі відео конференції)
обвинуваченого ОСОБА_3 , -
Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів, у зв'язку з тим, що строк дії запобіжного заходу спливає, ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були враховані при продовженні запобіжного заходу не відпали: під загрозою можливого покарання обвинувачений може переховуватись від суду, знаходячись на свободі, може перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілого, свідків, схильний до вчинення нового кримінального правопорушення. Інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Обвинувачений заперечує проти продовження дії обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наполягає на зміні на домашній арешт за місцем його проживання.
Захисник підтримав позицію обвинуваченого щодо запобіжного заходу, наполягає на відмові в задоволенні клопотання прокурора, посилається на недоведеність винуватості обвинуваченого в пред'явленому обвинуваченні, на відсутність доказів наявності ризиків для продовження запобіжного заходу.В черговий раз заявив, що сторона обвинувачення, до якої відноситься потерпілий, затягує строки розгляду провадження, тим самим створює умови для існування ризику впливу на потерпілого, який не допитаний. ОСОБА_3 має міцні соціальні зв'язки: цивільна дружина народила дитину, батьківство на яку без заяви обвинуваченого, вона не може оформити, має місце проживання. Тому є всі підстави для зміни запобіжного заходу на інший, більш м'який. У разі продовження запобіжного заходу підзахисному у вигляді тримання під вартою, пропонує визначити розмір застави у мінімальному розмірі, визначеному в статті КПК, бо раніше визначений розмір застави з огляду на несплату, є непомірним для обвинуваченого та його родичів. Крім того, у разі ухвалення обвинувального вироку суд, призначаючи покарання, має враховувати положення КК України щодо призначення покарання за незакінчений злочин.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд встановив наступне.
Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 закінчується 13.01.2022 року, завершити розгляд кримінального провадження до вказаної дати неможливо, досліджені письмові докази, допитаний обвинувачений та свідок, представник потерпілого не допитана.
Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зазначеним спробам.
На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який відносяться до категорії тяжкого злочину, покарання за вчинення якого, у разі доведеності вини останнього, передбачено у виді позбавлення волі до 8 років. Тобто зазначений прокурором ризик про можливість переховування обвинуваченого від суду продовжує існувати, бо під загрозою можливого покарання обвинувачений може ухилитись від правосуддя.
Судове слідство за даним кримінальним провадженням розпочалось, досліджені письмові докази сторони обвинувачення, допитана свідок ОСОБА_6 , яка повідомила, що вона спілкувалась по мобільному телефону зі співмешканкою обвинуваченого, розповідала про обставини вчиненого. Показання під час її допиту мають розбіжності із відеозаписом подій, який був переглянутий судом, зокрема в присутності вказаного свідка. Заявлений прокурором ризик ймовірних перешкод кримінальному провадженню з боку обвинуваченого у разі зміни запобіжного заходу продовжує існувати, оскільки після відкриття матеріалів кримінального провадження, зокрема анкетних даних представника потерпілого, експертів, - існує ймовірність позапроцесуального незаконного впливу з боку обвинуваченого на вказаних учасників, які ще судом не допитані і на допиті яких наполягає сторона захисту.
Наявність непогашених судимостей у обвинуваченого за корисні злочини підтверджують ймовірність схильності обвинуваченого до вчинення іншого кримінального правопорушення.
З'ясовуючи питання про міцність соціальних зв'язків, судом встановлено, що обвинувачений має міцні соціальні зв'язки: зареєстрований і має постійне місце проживання в м.Павлограді, за місцем проживання характеризується позитивно, разом проживає зі співмешканкою ОСОБА_7 , яка народила дитину.
Зазначені обвинуваченим обставини: наявність місця проживання та неофіційного місця роботи у нього, вагітність цивільної дружини, - існували на час інкримінованих подій та не вплинули на хід подій, не стримали останнього від вчинення протиправних дій, в яких останній обвинувачується.
Посилання сторони захисту на тривалий час перебування обвинуваченого під вартою, суд зазначає, що насамперед строки розгляду провадження залежать від об'єму висунутого обвинувачення, кількості учасників кримінального провадження, наявності та кількості клопотань учасників, процесуальної поведінки сторін, зокрема зайнятості захисника в інших кримінальних провадженнях, запізнення, неявку, тощо.
Всі обставини, досліджені в ході судового засідання, у сукупності не дають достатні підстави про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 з тримання під вартою на інший, більш м'який.
До того ж, отримана від обвинуваченого інформація в попередніх судових засіданнях про отримання дозволу на роботу за кордоном та наміри виїхати за межі країни, також свідчать про наявність ризику втечі.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою, та стороною захисту в судовому засіданні не доведені.
Враховуючи вищенаведене, вислухавши думку сторін, суд дійшов висновку, що прокурором доведено, що обвинувачений представляє ризики рецидиву і втечі, а зазначені фактичні обставини та дані характеристики його особи суд вважає такими, що не стримуватимуть обвинуваченого ОСОБА_3 від порушення покладених на нього процесуальних обов'язків, спроби перешкоджати кримінальному провадженню, тому є підстави для продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, а також оцінюючи сукупність обставин, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 має бути продовжений.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Ухвалою слідчого судді від 12.04.2021 року розмір застави для обвинуваченого ОСОБА_3 був визначений у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та встановлений у сумі 68100 гривень.
Суд вважає, що розмір застави, з урахуванням досліджених даних про майновий стан, соціальні зв'язки обвинуваченого та тяжкості пред'явленого обвинувачення підлягає залишенню без змін, що у даному випадку буде цілком достатнім для виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, та перспектива втрати такого грошового забезпечення у випадку порушення ним встановлених обов'язків послужить достатнім фактором, який виключає зі сторони обвинуваченого будь-яке бажання переховуватися від правосуддя або іншим чином порушувати процесуальну поведінку.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» - продовжити терміном на 60 днів, тобто до 10 березня 2022 року, включно, залишивши без змін раніше визначений розмір застави та обсяг обов'язків, пов'язаних з її внесенням.
Строк дії ухвали - до 10 березня 2022 року, включно.
В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого в зміні запобіжного заходу - відмовити.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому, начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1