Справа № 184/2709/21
Номер провадження 1-кп/184/47/22
10 січня 2022 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та виклику учасників кримінального провадження кримінальне провадження № 12021046360000457 від 20.12.2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Покров Дніпропетровської області, громадянки України, українки, освіта середньо-спеціальна, не працюючої, не заміжня, на утриманні малолітніх дітей не має, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,-
18.12.2021 приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_2 , знаходилась в гостях у малознайомого ОСОБА_3 , котрий мешкає по АДРЕСА_3 . Знаходячись у вказаній квартирі у ОСОБА_2 виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення майна, належного ОСОБА_3 .
В той же день та час, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 , перебуваючи у вищевказаній квартирі, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи впевненою, що за її протиправними діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скористалась тим, що ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння та не бачить її протиправних дій, діючи умисно, з корисливих спонукань, таємно викрала мобільний телефон марки «Тесnо B1f», котрий знаходився на столі у гостьовій кімнаті вищевказаної квартири.
Вартість мобільного телефону марки «Тесnо B1f» складає 1699 гривень 10 копійок.
Після цього, ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального проступку зникла, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 1699 гривень 00 копійок..
Обвинувальний акт по даному кримінальному провадженню надійшов до суду із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку відповідно до положень ч.1 ст.302 КПК України, оскільки ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, відповідно до правил, передбачених ст.ст. 381-382 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Обвинувачена ОСОБА_2 , яка була представлена захисником ОСОБА_4 , надала письмову заяву, в якій зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України беззаперечно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального проступку встановлені в повному обсязі та не оспорює їх.
Також, у вказаній заяві зазначила, що її згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без її участі є добровільною, без будь-якого незаконного примусу чи обіцянки, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, приймаючи до уваги заяву останньої, в якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без її участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої, суд доходить висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акту та матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_2 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом, та кваліфікує її дії за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_2 покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком; наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин; дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона раніше не судима, не працює, не одружена, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку Нікопольського РВ №2 філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області не перебуває, на обліку у лікаря психіатра не перебуває.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі № 1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.
Водночас, суд звертає увагу на те, що мета покарання, зокрема, виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними нових кримінальних правопорушень, може бути досягнута лише тоді, коли кримінальне покарання буде для засудженої важким, але у той же час реальним щодо її виконання.
Враховуючи вищевикладене, керуючись принципом гуманізму та індивідуалізації покарання, враховуючи відсутність в обвинуваченої постійного місця роботи та доказів наявності джерел доходу, що унеможливлює призначення останній покарання у виді штрафу, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_2 покарання у виді громадських робіт у межах ч.1 ст. 185 КК України, що буде необхідним та достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень і для досягнення мети покарання за ст. 50 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, є співмірним протиправному діянню, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень і не може вважатися явно несправедливим внаслідок м'якості чи недостатнім для досягнення мети покарання.
Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання про речові докази, суд вирішує виходячи з положень ст.100 КПК України.
Відносно обвинуваченої ОСОБА_2 під час досудового розслідування по кримінальному провадженню запобіжний захід не застосовувався. Підстав для його обрання та застосування суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.368, 370, 371, 373-376, 381-382 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_2 винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з дня приведення вироку до виконання.
Речовий доказ: мобільний телефон марки «Тесnо B1f», сім карти операторів мобільного зв'язку «Водафон» та «Лайфсел» - залишити власнику майна.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не застосовувався.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області.
У відповідності до ч.1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_1