Справа № 182/8026/21
Провадження № 1-кс/0182/1778/2021
Іменем України
30.12.2021 року м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області клопотання заступника керівника Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно особи, яка розшукується правоохоронними органами Російської Федерації, у зв'язку із вчиненнями кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 159 ККРФ,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Російської Федерації, уродженки м. Дніпропетровськ, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
особи, видача якої запитується ОСОБА_4 ,
До Нікопольського міськрайонного суду надійшло клопотання заступника керівника Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 , яка розшукується правоохоронними органами Російської Федерації, у зв'язку із вчиненнями кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 159 КК РФ.
Клопотання обґрунтовано наступним чином.
03.11.2020 грудня о 18.05 год. за адресою м. Дніпро вул. Павла Кедріна, 29, затримано громадянку Російської Федерації ОСОБА_4 , як особу, яка розшукується правоохоронними органами Російської Федерації, у зв'язку із вчиненнями кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 159 КК РФ. 07.06.2016 р. ОСОБА_4 оголошено у міжнародний розшук каналами МОКП Інтерпол з метою арешту та екстрадиції для притягнення до кримінальної відповідальності за ч.4 ст. 159 ККРФ у кримінальній справі №15241357 за вчинення шахрайських дій в особливо великому розмірі. 09.06.2016 р. постановою Анапського міського суду Краснодарського краю Російської Федерації ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Інкримінований ОСОБА_4 злочин, згідно з чинним законодавством України кваліфікується за ч.4 ст. 190 КК України і є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання на строк до 12 років з конфіскацією майна. Строк давності притягнення ОСОБА_4 за вчинення зазначеного кримінального правопорушення відповідно до ст.49 КК України не скінчився.
Постановою Офісу Генерального прокурора від 22.02.2021 прийнято рішення про видачу ОСОБА_4 до Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності. Вказана постанова набрала чинності.
Виконання доручення Офісу Генерального прокурора від 22.06.2021 № 19/2/1-62014вих-21 щодо фактичної передачі ОСОБА_4 , компетентним органам Російської Федерації призупинено.
Разом з тим, до Офісу Генерального прокурора 14.07.2021 надійшов лист Заступника Міністра юстиції України Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини щодо процедури екстрадиції ОСОБА_4 та необхідності вжиття тимчасових заходів на підставі правила 39 Регламенту Європейського суду з прав людини, які полягають у не застосуванні до згаданої особи процедури екстрадиції упродовж одного тижня після закінчення провадження на національному рівні про надання притулку.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.11.2021 ОСОБА_4 змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) на цілодобовий домашній арешт.
В зв'язку з тим, що строк домашнього арешту закінчується, прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити. Щодо зміни адреси, за якою до останньої буде застосовано домашній арешт не заперечував, однак заперечив проти обрання домашнього арешту в нічний час доби, посилаючись на те, що у такому випадку, ОСОБА_4 матиме можливість переховуватись та зможе перешкоджати проведенню процедури екстрадиційної перевірки та видачі її РФ.
ОСОБА_4 не заперечувала проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, однак просила змінити адресу за якою його буде продовжено, а саме: АДРЕСА_2 , де мешкає її матір, надавши суду письмову згоду від її матері - ОСОБА_6 , щодо згоди на спільне проживання з нею і обрання останній за вказаною адресою запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Однак, просила обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту лише в нічну пору доби, щоб вона мала змогу працевлаштуватись і утримувати себе, оскільки матір є особою похилого віку і отримує лише пенсію. Зазначила, що їй не було відомо про те, що стосовно неї порушено кримінальну справу і її оголошено у розшук, а залишила територію РФ з метою врятування свого життя, оскільки їй погрожували. В Україні вона отримала посвідку на проживання та мешкала у м. Дніпро до її затримання.
Відповідно ч.6 ст.181 КПК України у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 1 ст.181КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Так, згідно з ч. 2 ст.181КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 2 ст. 585 КПК України, при вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя обов'язково враховує:
1) відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень;
2) тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики;
3) вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується;
4) міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.
Як вбачається з доданих матеріалів, ОСОБА_4 07.06.2016 притягнута у якості обвинуваченої у кримінальній справі № 15241357 за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 159 КК Російської Федерації. Постановою від 07.06.2016 ОСОБА_4 оголошена у міжнародний розшук. Під час проведення оперативно-розшукових заходів було встановлено, що ОСОБА_4 відсутня за місцем реєстрації (постійного місця мешкання) та виїхала на територію України, що свідчить про те, що ОСОБА_4 до тепер ухиляється від правоохоронних органів іноземної держави і на території України фактично переховується з метою уникнення кримінальної відповідальності. Посилання ОСОБА_4 на те, що вона була вимушена покинути постійне місце проживання через погрози її життю, нічим не підтвердженні, відомостей про те, що остання зверталась до правоохоронних органів в зв'язку з погрозами її життю, не надано. Крім того, матір ОСОБА_4 не заперечує у своїй письмовій згоді щодо спільного проживання та утримання останньої. Відомостей про те, що до цього часу, з моменту перебування на території України, ОСОБА_4 офіційно була працевлаштована чи отримувала взагалі якісь доходи офіційно, суду не надано. У зв'язку з чим суд не находить підстав для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту лише в нічний час доби.
В зв'язку з тим, що на теперішній час призупинено фактичну передачу ОСОБА_4 до вирішення її заяви про отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту та з метою забезпечення належної поведінки останньої, з метою запобіганню ризику переховування, необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до прийняття рішення про видачу і фактичну передачу, оскільки саме такий вид запобіжний захід довів свою ефективність.
На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, вимогами ст.ст. 181, 194, 199, 200, 369, 372, 376, 585 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання заступника керівника Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Продовжити стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 2 (два) місяці, тобто до 28 лютого 2022 року (включно), для забезпечення її видачі на запит іноземної держави.
Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не відлучатися цілодобово з місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу органу, який проводить екстрадиційну перевірку або суду;
- з'являтись за кожною вимогою до органу, який проводить екстрадиційну перевірку чи суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини повідомити про це посадову особу чи орган що здійснив виклик;
- повідомляти вищезазначені органи про зміну місця проживання та місця роботи;
- носити електронний засіб контролю.
Паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну ОСОБА_4 - залишити на зберігання відповідному органу.
Обов'язки визначені в попередній ухвалі продовжують свою дію.
Строк дії ухвали до 28 лютого 2022 року (включно).
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі порушення умов обраного запобіжного заходу слідчий суддя за клопотанням прокурора має право постановити ухвалу про застосування екстрадиційного арешту для видачі особи.
Ухвалу для виконання направити відділення поліції №3, Дніпровського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 08.00 год. 10.01.2022 р.
Слідчий суддя ОСОБА_1