Справа № 203/6/22
1-кс/0203/275/2022
11 січня 2022 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
адвоката - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лисичанськ Луганської області,
громадянина України, з вищою освітою, одруженого, утриманців не маючого, працюючого головним
державним інспектором митного посту «Кам?янське» Дніпровської митниці, раніше не судимого,
зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
фактичного мешкаючого за адресою:
АДРЕСА_2
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, заявлене у рамках кримінального провадження №62021170030000591,-
Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі), ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021170030000591, відомості за яким внесено до ЄРДР 20.12.2021 року з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.367 КК України, за фактом неналежного виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них головним державним інспектором митного посту «Дніпродзержинськ» Дніпровської митниці ОСОБА_5 під час митного оформлення товарів, що завдало інтересам держави збитки у вигляді недоотримання акцизного податку в розмірі 34192076 грн. 88 коп.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.
21.12.2021 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України та в наданому клопотанні слідчий просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби терміном на два місяці.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на те, що долучені до клопотання слідчого матеріали зібрані в рамках інших кримінальних проваджень та на відсутність процесуальних документів, які б були правовою підставою для використання вказаних у клопотанні доказів для підтвердження обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Також посилались на необгрунтованість підозри, недоведеність наявності зазначених в клопотанні ризиків. В зв'язку з цим, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, просили відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ч.ч.1,3 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжні заходи, застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Мета та підстави застосування запобіжного заходу визначені ст.177 КПК України, а обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу - ст.178 КПК України.
Частиною 1 ст.181 КПК України встановлено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно ч.ч.1,4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Розглядаючи питання обгрунтованості підозри, як підстави для застосування запобіжного заходу та відповідні заперечення підозрюваного та його захисника, слідчий суддя враховує, що наявність обгрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач може зробити висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. На даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Надані до клопотання матеріали кримінального провадження в достатній мірі свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України та про наявність обгрунтованої підозри у його вчиненні ОСОБА_5 .
Також слідчий суддя не вбачає об'єктивних даних, які б на час розгляду клопотання та виходячи із наявних матеріалів свідчили про недопустимість долучених до клопотання доказів.
Також слідчий суддя приймає до уваги, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обгрунтованої ймовірності здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, ОСОБА_5 на підставі достатніх доказів повідомлено про підозру у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2-х до 5-ти років.
Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення може бути мотивом та підставою для вчинення підозрюваним дій з переховування від органів досудового розслідування та суду і є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків такого переховування.
Крім того, слідчий суддя приймає до уваги, що на теперішній час у кримінальному провадженні не проведено всіх необхідні слідчі та процесуальні дії, спрямовані на виявлення та фіксування всіх обставин вчиненого злочину, а також, що підозрюваний, будучі обізнаним про обставини кримінального провадження та особу свідків, а також з огляду на тяжкість покарання може впливати на останніх.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя також враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Не будучи обмеженим у спілкуванні зі свідками підозрюваний, ознайомившись зі змістом показань останніх, протоколи допиту яких є у додатках до клопотання про застосування запобіжного заходу, матиме можливість впливати на них для зміни змісту та обсягу показань з метою уникнути кримінальної відповідальності.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.
Поряд з цим, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено наявність інших ризиків, зазначених в клопотанні, доводи щодо наявності яких грунтуються на припущеннях.
Разом з наявними ризиками, передбаченими п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, наявність яких слідчий суддя визнає доведеною прокурором, слідчий суддя також враховує дані про особу підозрюваного, зокрема, його вік, відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання та роботи, де він позитивно характеризується, що підозрюваний одружений, має мати похилого віку.
Також слідчий суддя враховує, що інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення є нетяжким, з моменту його вчинення минуло більше трьох років, а про підозру повідомлено 21.12.2021 року. Будь-яких відомостей про те, що підозрюваним вчинялись інші злочини, або продовжувалось вчинення злочину, що йому інкримінується, а також після повідомлення про підозру вчинялись дії, які б свідчили про неналежне виконання ним своїх процесуальних обов'язків, під час розгляду клопотання не встановлено.
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію в справі ЄСПЛ «Манчіні проти Італії», де зазначено, що за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 §1(с) Конвенції.
Таким чином, враховуючи наявні ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а також фактичні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що достатнім запобіжним заходом, який має бути застосований до підозрюваного на даному етапі досудового розслідування, забезпечить запобіганню наявним ризикам та належну процесуальну поведінку останнього, є особисте зобов'язання, з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1-4 ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.132,177,178,181,193,194,196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання в межах строку досудового розслідування, тобто до 21 лютого 2022 року, поклавши на підозрюваного протягом вказаного строку наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним викликом;
- не залишати межі Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування у позапроцесуальний спосіб та з питань, не пов'язаних із службовою діяльністю, зі свідками у кримінальному провадженні №62021170030000591.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1