Справа № 203/3212/21
Провадження № 3/0203/2109/2021
03.11.2021 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Ханієва Ф.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
10.08.2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення від 04.08.2021 року серії ВАБ № 230623 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
У судове засідання не з'явилась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хоча повідомлявся про час, дати та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Крім того, постановами суду від 29.09.2021 року та 13.10.2021 року до нього було застосовано привід, який виконано не було, а за повідомленням працівників поліції за адресою проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були залишені повідомлення про необхідність прибуття у судові засідання.
Згідно з вимогами ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбаченої ст. 173 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою.
Проте у судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП є обов'язковою, суд, беручи до уваги строки розгляду справи про адміністративне правопорушення, строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, те, що судом вчинені всі необхідні дії для його повідомлення та приводу у судове засідання, розглянув справу за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, доходить таких висновків.
За відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення від 04.08.2021 року серії ВАБ № 230623, 04.08.2021 року о 17:30 годині громадянин ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння за адресою: м. Дніпро, вул. Олени Блаватської, 1, на території дитячого майданчику висловлювався нецензурною лайкою, чіплявся до дітей, чим порушував громадський порядок і спокій громадян та вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
У ході судового розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 КУпАП судом були безпосередньо досліджені письмові докази, наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення від 04.08.2021 року серії ВАБ № 230623, зміст якого описаний вище;
- рапорт від 04.08.2021 року.
Відповідно до ст. 173 КУпАП (в редакції, чинній станом на момент вчинення адміністративного правопорушення), дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Так, об'єктом вказаного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку; об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад); суб'єкт адміністративного правопорушення - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку); суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 08.07.2020 року, справа № 463/1352/16-а, провадження № К/9901/21241/18, та в постанові від 20.05.2020 року, справа № 524/5741/16-а, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Також суд бере до уваги те, що відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України», Суд вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Суд, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому суд наголошує на тому, що, з урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Аналіз викладеного вище вказує, що винуватість ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП не доводиться належними та допустимими доказами, бо не доведено події правопорушення, наявності об'єктивної сторони в діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та суб'єктивної сторони (умислу) на вчинення таких дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Так, в ході судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, судом були оцінені за внутрішнім переконанням суду докази, наявні в матеріалах справи, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю, та встановлено, що в матеріалах справи відсутні допустимі та належні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП. Натомість, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Суд бере до уваги те, що в ході судового розгляду справи не було встановлено доведеності наявності в діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хуліганських мотивів в день та час, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а протокол та рапорт не можуть бути єдиним доказами на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного вище, суд доходить висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене вище, суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 173, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283-285 КУпАП, суд,
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ф.М. Ханієва