Справа № 211/6281/21
Провадження № 2/211/1219/22
11 січня 2022 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Сарат Н.О.,
при секретарі - Зоріній С.М.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вона з 14 травня 2016 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. В період спільного проживання у шлюбі у них народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у них відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. На даний час вони сумісного побуту не ведуть, не підтримують шлюбні відносини, з серпня 2021 року проживають окремо. Вважає, що сім'я з відповідачем розпалась остаточно і не може бути відновлена, тому просить суд розірвати шлюб.
Ухвалою суду від 13 жовтня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання сторони не з'явились, до суду надали заяви про розгляд справи у їх відсутність: позивач на позові наполягає, відповідач позов визнає.
Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та надані учасниками справи заяви, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність на підставі наявних у справі доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з таких підстав.
Як встановлено судом, сторони зареєстрували шлюб 14 травня 2016 року, про що Дзержинським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, зроблено відповідний актовий запис № 128 (а.с. 5 - копія свідоцтва про шлюб).
В період спільного проживання у шлюбі у них народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 7,9).
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї (стаття 51 Конституції України).
Відповідно до положень статей 105,110,112 СК України, якщо суд встановив, що подальше спільне життя подружжя і збереження родини неможливо, він приймає рішення про розірвання шлюбу.
Шлюбні відносини між сторонами припинені, тому аналізуючи зібрані по справі докази, суд встановив, що подружжя не веде спільного господарства, мають окремий бюджет, сім'я фактично розпалася, поновлення сімейних стосунків вважають неможливим.
Таким чином, судом з'ясовані фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, і встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам подружжя, дитини.
Згідно частин. першої, четвертої статті 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У зв'язку з викладеним, враховуючи наявність в матеріалах справи заяви відповідача ОСОБА_2 про визнання позову, яка не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення позову і розірвання шлюбу.
Одночасно частиною першою статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» зокрема передбачено, що суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача, а також, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на її території. До такої події можна віднести укладання шлюбу між громадянином України і іноземцем на території України і видання відповідного свідоцтва про шлюб.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» в разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими статтями 27-29 Цивільного процесуального кодексу України.
Таким чином, враховуючи, що шлюб між сторонами по справі зареєстровано в Україні, останнім відомим місцем проживання відповідача є Україна, позивач зареєстрована в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, наполягає на розірванні шлюбу, сторони спільне господарство не ведуть, шлюб між ними носить формальний характер, суд вважає, що сім'я сторін розпалася остаточно, продовження шлюбних стосунків порушує права перед усім - позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , від 14.05.2016 року, слідує, що під час державної реєстрації шлюбу позивач змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_1 », яке після розірвання шлюбу суд вважає за можливе залишити без змін.
Частиною першою статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 105,110,112,113 СК України, ст..ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України,суд, -
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 ( дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 , зареєстрований 14 травня 2016 року Дзержинським районним у місті Кривому Розі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 128 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_1 ».
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11.01.2022 року.
Суддя: Н. О. Сарат