Справа № 167/977/21
Номер провадження 3/167/14/22
10 січня 2022 року місто Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Н.В. Шептицька, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу поліцейської діяльності №1 (місто Рожище) Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 ,
Згідно Протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 075154 від 28.11.2021 року, ОСОБА_3 28 листопада 2021 року о 12 год 15 хв в місті Рожище по вулиці Мазепи Луцького району керував автомобілем “Nissan-Rogue”, днз НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, перед перестроюванням, повертаючи ліворуч, не переконався в безпечності свого маневру, здійснив поворот ліворуч та допустив перешкоду автомобілю ГАЗ, днз НОМЕР_2 , внаслідок чого відбулося зіткнення та транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим порушив пункти 2.3. "б", 14.3., 10.1. Правил дорожнього руху України. Своїми діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, не визнав, суду пояснив, що не вчиняв зіткнення автомобіля під його керуванням з автомобілем «ГАЗ» під керуванням ОСОБА_4 і при здійсненні відповідного маневру виконав усі вимоги Правил дорожного руху України.
За положеннями статтей 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, за положеннями статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до диспозиції статті 124 КУпАП, адміністративним правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 14.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 (з наступними змінами і доповненнями) (далі - Правила), визначено, що водієві транспортного засобу, якого обганяють, забороняється перешкоджати обгону шляхом підвищення швидкості руху або іншими діями.
Пунктом 2.3 «б» Правил визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 10.1 Правил визначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, може бути віднесені до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції, із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду. Також, в деяких справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень передбачених КУпАП до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання, правопорушення не є незначним пункт 33 рішення у справі «Гурепка проти України» (F 2) та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суд встановив наступне.
У судовому засіданні суд дослідив, як докази у справі: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №075154 від 28.11.2021 року (ас 3), схему дорожньо-транспортної пригоди від 28.11.2021 року (ас 4), письмові пояснення ОСОБА_2 і ОСОБА_4 від 28.11.2021 року (ас 5, 6).
Згідно зі статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень статті 9 Конституції України та статті 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29.06.2004 року, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до статті 55 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України», з огляду на свою усталено прецедентну практику, суд не має сумніву, що в силу суворості санкції дана справа за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носило кримінальний характер з усіма гарантіями статті 6 Конвенції, та, відповідно, й статті 2 Протоколу №7 до Конвенції.
Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, обгрунтування своїх висновків лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Проте, діючий Кримінально-процесуальний кодекс України передбачає відповідну статтю, а тому при розгляді даної справи слід застосовувати аналогію права.
Згідно частини 4 статті 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
З пояснень ОСОБА_2 , даних ним безпосередньо у судовому засіданні, вбачається, що 28.11.2021 року о 12 год 15 хв він в місті Рожище по вулиці Мазепи в напрямку села Копачівка Луцького району керував автомобілем автомобіль “Nissan-Rogue”, днз НОМЕР_1 . Здійснюючи поворот ліворуч на вулицю Ломоносова, завчасно і належним чином увімкнув лівий показчик повороту, вчасно перелаштувався на полосі дорожнього руху для здійснення відповідного маневру, вчасно і належним чином пересвідчився у відсутності перешкод для здійснення повороту. Проте, водій автомобіля ВАЗ, днз НОМЕР_2 , порушуючи Правила, здійснюючи подвійний обгін автомобілів, не зменшуючи швидкість, не дотримуючись безпечної дистанції, зіткнувся з його автомобілем, в наслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Практика Європейського суду з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 року по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 року по справі «Берктай проти Туреччини» показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до пункту 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина 2 статті 8 Конституції України).
Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №075154 від 28.11.2021 року щодо ОСОБА_2 , а також долучені до нього матеріали, зокрема: схема дорожньо-транспортної пригоди від 28.11.2021 року (ас 4), письмові пояснення ОСОБА_2 і ОСОБА_4 від 02.12.2021 року, які суперечать один одному в своїх поясненнях (ас 5, 6), викликають обґрунтовані сумніви щодо вчинення 28.11.2021 року ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, і ці сумніви, відповідно до положень частини 3 статті 62 Конституції України, тлумачаться на користь ОСОБА_2 .
Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 124, 245, пунктом 1 частини 1 статті 247, статтями 251, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі неподання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Рожищенського районного суду
Волинської області Н.В. Шептицька