Справа № 167/14/22 Провадження №6/167/3/22
11.01.2022 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області
під головуванням судді Сіліча І. І.,
при секретарі судових засідань - Матвійчук Л. О.,
з участю державного виконавця - Новосада О. Ю.
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду подання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Новосада Олега Юрійовича про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника,
встановив:
10 січня 2021 року до суду надійшло подання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Новосада О. Ю. про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника.
Подання обгрунтовує тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебуває виконавче провадження № 64416801 з виконання виконавчого листа № 161/11692/20, виданого 05 лютого 2021 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про відібрання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у батька ОСОБА_2 , який фактично проживає в АДРЕСА_1 та повернення його матері ОСОБА_3 за місцем її проживання - АДРЕСА_2 .
При неодноразовому виході державного виконавця разом із стягувачем, працівником органу опіки і піклування та понятими за адресою, вказаною у виконавчому документі, як місце фактичного проживання дитини - АДРЕСА_1 , боржника ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_1 , виявлено не було. Зі слів матері боржника ОСОБА_4 її син та внук відсутні за місцем проживання. 08 квітня 2021 року в телефонному режимі з боржником було встановлено, що останньому відомо про виконання рішення суду щодо відібрання дитини та повернення її матері, однак з рішенням суду він не згідний. Разом з тим, з метою виконання вищевказаного провадження, державними виконавцями, які входять до складу виконавчої групи, представника органів служби у справах дітей Доросинівської сільської ради, стягувачем та представником стягувача, 24 грудня 2021 року здійснено вихід за адресою - АДРЕСА_1 . Однак пройти в будинок виявилось неможливо, оскільки мати боржника ОСОБА_4 та брат боржника, який представився ОСОБА_5 , не надали доступу до входу в будинок. На запитання державного виконавця щодо того, де на даний час знаходиться малолітній ОСОБА_1 відповідати відмовилися, засоби зв'язку не надали, про що в присутності вищезазначених осіб складено акт державного виконавця, що в черговий раз унеможливило виконання судового рішення про відібрання дитини.
Ураховуючи наведене просить суд надати дозвіл на примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина за адресою: АДРЕСА_1 .
Державний виконавець Новосад О. Ю. в судовому засідання підтримав подання та просив його задовольнити.
Заслухавши пояснення державного виконавця, оцінивши письмові докази у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що на виконанні у Рожищенському районному відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебуває виконавче провадження № 64416801 з виконання виконавчого листа № 161/11692/20, виданого 05 лютого 2021 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про відібрання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у батька ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та повернення його матері ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за місцем її проживання - АДРЕСА_2 .
Постанова про відкриття виконавчого провадження від 08 лютого 2021 року направлена боржнику ОСОБА_2 , але поштове відправлення повернуто в зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
З копії інформації Доросинівської сільської ради від 12 квітня 2021 року №206/01-19 встановлено, що ОСОБА_2 та його син ОСОБА_1 фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
З копії актів державного виконавця від 22 березня 2021 року, 08 квітня 2021 року та 06 травня 2021 року встановлено, що на момент проведення виконавчих дій боржник ОСОБА_2 разом із сином ОСОБА_1 за місце фактичного проживання - АДРЕСА_1 були відсутні. 08 квітня 2021 року в телефонному режимі з боржником було встановлено, що останньому відомо про виконання рішення суду щодо відібрання дитини та повернення її матері, однак з рішенням суду він не згідний. Зі слів матері боржника ОСОБА_4 її син та внук відсутні за місцем проживання. Перевірити даний факт не виявилось можливим, оскільки ОСОБА_6 відмовилась надати доступ.
Обізнаність боржника ОСОБА_2 про наявність виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 161/11692/20, виданого 05 лютого 2021 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про відібрання у нього малолітнього ОСОБА_1 стверджується і наявною в матеріалах виконавчого провадження його заявою про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з оскарженням судового рішення в апеляційному суді від 05 квітня 2021 року.
10 квітня 2021 року стягувач ОСОБА_3 звернулася до Рожищенського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) з заявою про отримання дозволу на проникнення в житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 з ціллю виконання рішення суду і притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за невиконання рішення суду.
Як встановлено з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна право на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_7 .
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, державними виконавцями, які входять до складу виконавчої групи, представника органів служби у справах дітей Доросинівської сільської ради, стягувачем та представником стягувача, 24 грудня 2021 року було здійснено вихід за адресою - АДРЕСА_1 . Однак пройти в будинок виявилось неможливо, оскільки мати боржника ОСОБА_4 та брат боржника, який представився ОСОБА_5 , не надали доступу до входу в будинок. На запитання державного виконавця щодо того, де на даний час знаходиться малолітній ОСОБА_1 відповідати відмовилися, засоби зв'язку не надали, про що в присутності вищезазначених осіб складено акт державного виконавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.
Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Статтею 311 ЦК передбачено право на недоторканність житла. У частинах 1, 2 ст. 311 ЦК зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.
Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння особи та ухилення його від виконання судового рішення.
Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.
Отже, за змістом наведених норм законодавства, проникнення у житло чи іншого володіння боржника, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.
Рішення суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів.
Юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 відомо про виконання рішення суду щодо відібрання дитини та повернення її матері та наявності відкритого виконавчого провадження №64416801 з виконання виконавчого листа № 161/11692/20, виданого 05 лютого 2021 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про відібрання у нього малолітнього ОСОБА_1 , однак останній ухиляється від його виконання.
Разом з тим, з метою виконання вищевказаного провадження, державними виконавцями, які входять до складу виконавчої групи, представника органів служби у справах дітей Доросинівської сільської ради, стягувачем та представником стягувача, 24 грудня 2021 року здійснено вихід за адресою - АДРЕСА_1 . Однак пройти в будинок виявилось неможливо, оскільки мати боржника ОСОБА_4 та брат боржника, який представився ОСОБА_5 , не надали доступу до входу в будинок. На запитання державного виконавця щодо того, де на даний час знаходиться малолітній ОСОБА_1 відповідати відмовилися, засоби зв'язку не надали, про що в присутності вищезазначених осіб складено акт державного виконавця, що в черговий раз унеможливило виконання судового рішення про відібрання дитини.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що рішення суду про відібрання у батька дитини тривалий час не виконується, а вжиті державним виконавцем заходи не призвели до бажаних результатів та можливості виконати рішення, тому виконавцем подано належне обґрунтування необхідності проведення виконавчих дій із проникненням до житлового приміщення, де фактично проживає боржник ОСОБА_2 з малолітньою дитиною ОСОБА_1 .
Оскільки, іншим чином здійснити дії щодо виконання рішення суду відносно боржника, за обставин викладених вище, не вбачається за можливе, то суд приходить до висновку про можливість задоволення подання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 260, 439 ЦПК України, суд
ухвалив:
Подання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Новосада Олега Юрійовича про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника задовольнити.
Дозволити державним виконавцям Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина за адресою: АДРЕСА_1 , для виконання необхідних виконавчих дій.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення 11.01.2021 року.
СУДДЯ: І. І.Сіліч