справа № 380/327/22
про залишення позовної заяви без руху
11 січня 2022 року місто Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І., перевіривши позовну заяву Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, -
встановив:
06.01.2022 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 , в якій позивач просить:
- стягнути із ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ вартість витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі у сумі 49077,52 грн.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи, зокрема:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Суддя встановила, що позовна заява Національної академії внутрішніх справ не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом із позовною заявою позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами
В абзаці другому частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли вказаним Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною третьою статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями частини п'ятої статті 122 КАС України закріплено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суддя наголошує, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.
Суддя при розгляді вказаного питання враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 29.04.2020 у справі №560/1942/19, від 18.06.2020 у справі №140/2024/19.
Відтак суд відхиляє посилання позивача на загальну позовну давність три роки, встановлену положеннями Цивільного кодексу України.
Суддя встановила, що повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в навчальному закладі, ОСОБА_1 отримав 01.02.2019. У такому повідомленні зазначено про обов'язок ОСОБА_1 протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати МВС України в особі Національної академії внутрішніх справ витрати у повному обсязі за весь період навчання, а у разі відмови (не відшкодування) таке відшкодування буде здійснюватися у судовому порядку.
Таким чином, місячний строк звернення до суду із цим позовом почав свій відлік 01.03.2019.
Згідно з штемпелем Укрпошти на поштовому конверті позивач надіслав позовну заяву до Львівського окружного адміністративного суду 22.12.2021, що свідчить про пропуск місячного строку звернення до суду.
Суддя зазначає, що позивач також з пропуском строку, а саме 19.10.2021, звертався із аналогічним позовом у порядку цивільного судочинства до Червоноградського міського суду Львівської області, ухвалою якого від 15.11.2021 у справі №459/3365/21 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення боргу на навчання з урахуванням трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Тобто позивач більше як два з половиною роки не вчиняв жодних дій щодо досудового врегулювання спору та не звертався до суду.
Покликання позивача, як на поважну причину пропуску строку звернення до суду, на те, що про необхідність звернення до суду із таким позовом в порядку адміністративного судочинства він дізнався після отримання ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 15.11.2021 у справі №459/3365/21 суддя відхиляє, оскільки судова практика щодо юрисдикції спорів про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі сформована ще у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 804/285/16, від 13.03.2019 в справі №723/18/17.
У цьому контексті, суддя зазначає, що поважними причинами для поновлення строку на подання адміністративного позову визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду мають суб'єктивний характер та не позбавляли останнього можливості звернутись до суду з цим позовом у встановлені КАС України строки.
При цьому підстав неможливості звернення до суду у місячний строк з дня, коли позивачу стало відомо, що такі спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства (13.03.2019), позивачем до суду не надано.
Отже, суддя вважає, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованою та не підлягає до задоволення, а вказані у ній причини є неповажними причинами пропуску строку звернення до суду.
У частині першій статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зважаючи на викладене, позивачу необхідно вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
В акті про відсутність вкладень від 06.01.2022, складеному спеціалістами відділу документального забезпечення та архіву, зазначено, що під час розкриття конверта (пакета), який надійшов від позивача, не виявилося вказаних у додатку до позовної заяви документів, а саме доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду наведеного, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву Національної академії внутрішніх справ без руху, надавши йому строк для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та відмовити у задоволенні заяви Національної академії внутрішніх справ про поновлення строку звернення до суду.
Залишити без руху позовну заяву Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України; у такій заяві навести нові і належні доводи на обґрунтування поважності причин пропуску такого строку; надати докази на підтвердження наведених доводів;
- доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.