Іменем України
10 січня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/6870/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Луганській області до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Новоайдарський елеватор» про стягнення заборгованості за податковим боргом,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Луганській області (далі - позивач) до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Новоайдарський елеватор» (далі - відповідач), в якому позивач просив суд:
- стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Новоайдарський елеватор» (код ЄДРПОУ 05516375, податкова адреса: вулиця Жовтнева, 42-А, смт. Новоайдар, Луганська область) у сумі податкової заборгованості 73233,37 грн. (сімдесят три тисячі двісті тридцять три грн. 37 коп.) за період з 31.03.2019 по 22.10.2021 року, у тому числі з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ суму податкової заборгованості з ПДВ 10955,19 грн. (десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 19 коп.): в дохід державного бюджету, податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код БК 14010100) у сумі 10955,19 грн., на розрахунковий рахунок UА878999980313060029000012461, код платежу 14010100, отримувач - ГУК у Луг.обл./СТГ с:мт НОВОАЙД/14010100, ОКПО 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); в дохід місцевого бюджету, земельний податок з юридичних осіб (код БК 18010500) у сумі 62278,18 грн., на розрахунковий рахунок UА698999980334189811000012461, код платежу 18010500. отримувач - ГУК у Луг.обл./СТГ смт НОВОАЙД/18010500, ОКПО 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.
Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Новоайдарський елеватор» зареєстровано Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області 08.09.1993 року за № 13711200000000175. Відповідач перебуває на податковому обліку в Новоайдарській ДПІ Головного управління ДПС у Луганській області, як платник податків за основним місцем обліку (дата взяття на податковий облік 25.10.1993 за №42). Станом на 22.10.2021 ДП ДАК «Новоайдарський елеватор» допустило податкову заборгованість у сумі - 73233,37 грн., яка складається з основного боргу - 62278,18 грн. та пені - 10955,19 грн. за період з 31.03.2019 по 22.10.2021 року.
Податковий борг складається:
1) з земельного податку з юридичних осіб у сумі 62278,18 грн., нарахованого у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання самостійно визначеного відповідачем в податковій декларації з плати за землю за 2019 рік:
- за березень по строку сплати 30.04.2019 у сумі - 6227,82 грн.;
- за квітень по строку сплати 30.05.2019 у сумі - 6227,82 грн.;
- за травень по строку сплати 30.06.2019 у сумі - 6227,82 грн.;
- за червень по строку сплати 30.07.2019 у сумі - 6227,82 грн.;
- за липень по строку сплати 30.08.2019 у сумі - 6227,82 грн.;
- за серпень по строку сплати 30.09.2019 у сумі - 6227,82 грн.;
- за вересень по строку сплати 30.10.2019 у сумі - 6227,82 грн.;
- за жовтень по строку сплати 30.11.2019 у сумі - 6227,82 грн.;
- за листопад по строку сплати 30.12.2019 у сумі - 6227,82 грн.;
- за грудень по строку сплати 30.01.2020 у сумі - 6227,80 грн.
2) з податку на додану вартість у сумі 10955,19 грн. нарахованої пені.
Заборгованість з пені виникла у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем податкової заборгованості, що зараховується в порядку черговості виникнення боргу відповідно до п.87.9 ст.87 ПКУ, а саме 11.05.2019 в сумі - 17134,94 грн., у відповідності до ст.129 ПК України нараховано пені в сумі - 1502,85 грн., 1971,96 грн., 1943,57 грн., 1905,69 грн., 1846,99 грн., 1784,13 грн.
Відповідачу Головним управлінням ДФС у Луганській області сформовано податкову вимогу від 14.02.2019 №771-55, яку направлено поштою з рекомендованим повідомленням про вручення та вручено 22.02.2019 року уповноваженій особі ДП ДАК «Новоайдарський елеватор».
Зважаючи на вищевикладене погашення податкового боргу згідно чинного законодавства здійснюється за рішенням суду, як з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника так і за рахунок готівки.
Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, однак до суду повернувся конверт з довідкою поштового відділення за формою №20 "адресат відсутній за вказаною адресою" (арк.спр.57-58,59-60).
За приписами частин третьої та четвертої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:
1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;
2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:
1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Правом подати суду відзив на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, відповідач не скористався.
Згідно з частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву на позовну заяву як визнання позову.
Відповідно до положень частини шостої статті 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вимоги частини 9 статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.
Судом по справі вчинено наступні процесуальні дії:
- ухвалою суду від 10.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк.спр.31-32).
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за кодом ЄДРПОУ: 05516375, зареєстровано юридичну особу - дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Новоайдарський елеватор», місцезнаходження: 93500, Луганська обл., Новоайдарський р-н, селище міського типу Новоайдар, вул. Жовтнева, будинок 42 А, основний вид діяльності за КВЕД: 52.10 складське господарство, перебуває на обліку в Новоайдарському ДПІ (Новоайдарський район) (арк.спр.53-56).
З матеріалів вбачається, що за відповідачем станом на 22.10.2021 рахується податковий борг, який складається податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 10955,19 та земельного податку з юридичних осіб у розмірі 62278,18 грн., всього у розмірі 73233,37 грн. (6,7,12).
Вказана сума податкової заборгованості також підтверджується відомостями інтегрованої картки платника - дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Новоайдарський елеватор» , код класифікації доходів бюджету 18010500 (арк.спр.45,46).
Відповідачем було сформовано та надіслану рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 14.02.2019 № 771-55, яку отримано представником відповідача 22.02.2019 (арк.спр.18).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. п. 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. п. 49.18.2);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.3);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п. п. 49.18.4);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб підприємців протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.5).
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:
згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України);
дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань. У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку (підпункти 129.3.1, 129.3.4 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Згідно з пунктом 129.5 статті 129 Податкового кодексу України зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.
Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.
Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 01 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
У відповідності з пунктом 287.4 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Судом з вищеописаних матеріалів справи встановлено, що відповідач має податковий борг з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 62278,18.
Підпункт 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачає право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.
Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідних платежів може бути здійснено також:
а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;
в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".
Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Як зазначено у п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Підпунктами 20.1.19, 20.1.34 пункту 20 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини
Судом встановлено, що податковим органом сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 14.02.2019 № 771-55, яку отримано представником відповідача 22.02.2019.
Вказана податкова вимога не скасовувалась та не відкликалась.
Дані інтегрованих карток платника податків дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Новоайдарський елеватор» свідчать про наявність податкового боргу з податку на додану вартість та земельного податку у заявлених позивачем сумах (арк.спр.45,46).
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість.
Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем дійсно існує податковий борг у зазначеній сумі, про яку він повідомлений, яка ним не оскаржена, до теперішнього часу у повному обсязі не сплачена.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).
З викладеного слідує, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб'єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб'єкту владних повноважень, не підлягає.
Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.
Оскільки Головне управління ДПС у Луганській області у вказаній справі є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ ВП: 44082150, місцезнаходження: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд.72) до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Новоайдарський елеватор» (код ЄДРПОУ: 05516375, місцезнаходження: Луганська обл., Новоайдарський р-н, селище міського типу Новоайдар, вул. Жовтнева, буд. 42 А) про стягнення заборгованості за податковим боргом - задовольнити.
Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Новоайдарський елеватор» у сумі податкової заборгованості 73233,37 грн. (сімдесят три тисячі двісті тридцять три грн. 37 коп.) за період з 31.03.2019 по 22.10.2021, у тому числі з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ суму податкової заборгованості з ПДВ 10955,19 грн. (десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 19 коп.):
- в дохід державного бюджету, податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код БК 14010100) у сумі 10955,19 грн.,
- в дохід місцевого бюджету, земельний податок з юридичних осіб (код БК 18010500) у сумі 62278,18 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Є.О. Кисельова