11 січня 2022 року справа № 340/5937/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) у м.Кропивницький адміністративний позов Комунального некомерційного підприємства «Устинівська лікарня» Устинівської селищної ради (далі - Підприємство) до Управління Держпраці у Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправним та скасування припису,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправним та скасування припису від 26 серпня 2021 року про усунення порушення трудового законодавства.
Підприємство зазначило, що інспекційне відвідування проведено з грубим порушенням Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон), оскільки не існувало жодних правових підстав.
Зазначило, що призначило на посаду лікаря ОСОБА_1 , не отримавши згоди, керуючись договором про навчання в інтернатурі.
Управління заперечило щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.23-26).
Пояснило, що перевірка призначена на підставі звернення фізичної особи за наявності згоди Державної служби України з питань праці (далі - Служба).
Зазначило, що трудовий договір укладається на підставі вільного волевиявлення сторін.
21 вересня 2021 року судом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.18-19).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, 31 липня 2018 року Підприємство і ОСОБА_1 уклали договір навчання в інтернатурі з 01 серпня 2018 року по 31 липня 2021 року (а.с.14-15).
Положенням пункту 1.1.10 правочину передбачено, що ОСОБА_1 зобов'язується відпрацювати в лікарні не менше 1 року після отримання сертифікату.
Положенням пункту 4.2 правочину встановлено, що після одержання сертифіката лікаря - спеціаліста з акушерства та гінекології ОСОБА_1 зараховується на посаду лікаря акушера - гінеколога в поліклінічне відділення.
Наказом Підприємства від 30 липня 2018 року №117-к ОСОБА_1 зарахована на посаду лікаря - інтерна (а.с.39).
22 липня 2021 року ОСОБА_1 подала заяву про звільнення зі займаної посади за власним бажанням з 01 серпня 2021 року (а.с.40).
31 липня 2021 року Підприємство наказом №74-к звільнило зі займаної посади за власним бажанням на підставі припису статті 38 КЗпП України (а.с.41).
Наказом Підприємства від 23 липня 2021 року №75-к ОСОБА_1 призначена на посаду лікаря акушера - гінеколога з 01 серпня 2021 року по 31 липня 2022 року (а.с.42).
30 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася зі заявою до Управління про вчинення протиправних дій керівником Підприємства (а.с.27).
Повідомила, що вагітна, тому договір має бути розірваним.
Зазначила, що керівник Підприємства не розриває правочин і має намір призначити на посаду за відсутності письмової згоди.
16 серпня 2021 року Служба надала згоду на проведення перевірки (а.с.29-30).
19 серпня 2021 року керівник Управління прийняв наказ №941 про проведення інспекційного відвідування у період з 25 по 26 число того ж місяця і року (а.с.32).
У наказі зазначено, що перевірку призначено на підставі Закону і Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок), який затверджено постановою Уряду України від 21 серпня 2019 року №823.
26 серпня 2021 року проведено перевірку (а.с.8-11).
Інспектор встановив, що ОСОБА_1 призначена на посаду лікаря акушера - гінеколога за відсутності згоди (письмової заяви).
26 серпня 2021 року Управління прийняло припис, яким зобов'язало усунути порушення положень частини 1 статті 21 КЗпП України і не допускати надалі (а.с.12).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, суд зобов'язаний дати відповідь на таке запитання: яким нормативно-правовим актом врегульовано призначення інспекційних відвідувань?
Аналіз приписів Закону.
Так, приписами частини 2 статті 2 Закону встановлено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії.
Отже, дія Закону поширюється на спірні правовідносини, оскільки інспекційне відвідування є формою державного нагляду у сфері господарської діяльності.
Приписами частин 4 та 5 цієї ж норми Закону визначено, що заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.
Отже, Управління може здійснювати державний нагляд (контроль) виключно на підставі Закону і спеціального закону, котрий би встановлював особливості його діяльності.
Законодавець не прийняв спеціального закону, тому спірні правовідносини в частині призначення перевірки врегульовані виключно приписами Закону.
Інспекційне відвідування за сутнісним змістом є перевіркою.
У даному випадку призначено позапланову перевірку на підставі звернення фізичної особи.
Приписами частини 1 статті 6 Закону встановлено підстави здійснення позапланових заходів.
Одним з них є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Перевірка проведена на підставі звернення ОСОБА_1 і погодження Служби.
Отже, Управління призначило перевірку у відповідності до приписів Закону.
Приписами частини 1 статті 21 КЗпП України встановлено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Угоду характеризує вільне волевиявлення (бажання).
Якщо відсутнє, то призначення на певну посаду - примус до праці, що заборонено Конституцією України.
Так, приписами частини 3 статті 43 Основного Закону встановлено, що використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.
Таким чином, наказ Підприємства від 23 липня 2021 року №75-к про призначення ОСОБА_1 на посаду лікаря акушера - гінеколога з 01 серпня 2021 року по 31 липня 2022 року протиправний, так як працівник не надала згоди.
Більше того, наказ прийнятий не раніше 31 липня 2021 року, так як іншому наказу від цієї дати присвоєно №74-к.
Разом з тим, 22 липня 2021 року ОСОБА_1 письмово відмовилась від виконання договору, заявивши про звільнення за власним бажанням.
Тому Підприємство порушило положення частини 1 статті 24 КЗпП України.
Отже, вимога припису відповідає діючому законодавству.
Якщо Підприємство заперечувало щодо висновку акту перевірки, то після отримання його копії мало змогу надіслати заперечення до Управління.
Позивач не надав доказів надіслання, що зобов'язувало відповідача прийняти припис.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 2270 грн. і витрат на правову допомогу - 2000 грн. (а.с.1-5).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей