Іменем України
10 січня 2022 року справа № 927/1120/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т.Шевченка, 18, м.Київ, 01601, в особі Чернігівської філії АТ "Укртелеком", проспект Перемоги, 76, м. Чернігів, 14000, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1
до: Корюківської районної державної адміністрації, вул. Шевченка,60, м. Корюківка, 15300, e-mail: koradm_post@cg.gov.ua
про стягнення 41636,00 грн.
без виклику сторін
Акціонерним товариством "Укртелеком", в особі Чернігівської філії АТ "Укртелеком" подано позов до Корюківської районної державної адміністрації про стягнення 13236,82 грн. 3% річних та 28399,18 грн. інфляційних нарахувань.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2019 у справі №927/492/19 з Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" стягнуто 222363,72 грн. заборгованості та 3335,46 грн. судового збору. Судове рішення набрало законної сили 04.11.2019. Враховуючи те, що станом на дату подання даної позовної заяви судове рішення не виконане, позивач кредитор) звернувся з позовом до суду про стягнення сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
У позовній заяві позивач просить суд процесуальні документи відносно даної справи направляти на адресу Чернігівської філії АТ "Укртелеком" - 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 76.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - не пізніше 15 днів з дня вручення даної ухвали; запропоновано позивачу у строк до п'яти днів з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив. Повідомлено сторін, що у разі надходження до суду відзиву відповідача на позовну заяву позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення на відповідь позивача у строк до п'яти днів з дня отримання відповідних документів (позивачем відзиву на позовну заяву; відповідачем - відповіді на відзив).
Згідно з довідкою від 08.11.2021 за підписом керівника апарату Господарського суду Чернігівської області, у зв'язку з відсутністю знаків поштової оплати відправка поштової кореспонденції тимчасово припиняється.
Ухвала суду від 08.11.2021 направлена судом на електронні адреси сторін, зазначені у позовній заяві, з проханням повідомити про її отримання, що підтверджується листами суду від 09.11.2021, та була отримана позивачем, що підтверджується його електронним листом від 11.11.2021, направленим на адресу суду.
Крім того, ухвала суду від 08.11.2021 отримана особисто представником позивача, що підтверджується розпискою про її отримання від 11.11.2021 (а.с.38).
Ухвала суду від 08.11.2021, направлена поштовою рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача, отримана ним 12.11.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1400052652075 від 11.11.2021 (а.с.39).
Таким чином, сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи Господарським судом Чернігівської області.
24.11.2021 у встановлений господарським судом процесуальний строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №01-16/1885 від 19.11.2021, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач зазначає, що 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних. У даному випадку жодного договору з цього приводу між сторонами не укладалось. Крім того, грошові зобов'язання, відповідальність за порушення яких встановлена ст. 625 Цивільного кодексу України, передбачають насамперед договірні правовідносини. До правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Також відповідач зазначає, що відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 №845 зі змінами, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, виконуються на підставі документів виключно органами казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів казначейства. Виконання рішення суду від 14.08.2019 у справі №927/492/19 виконується райдержадміністрацією в порядку та відповідно до чинного законодавства України.
Після надходження відзиву до суду загальним відділом суду (канцелярією) був складений акт №316/2021 у справі №927/1120/21 від 24.11.2021 Про відсутність документа - копії квитанції про рекомендоване поштове відправлення відзиву позивачу з описом вкладення, в наявності фіскальний чек від 23.11.2021.
29.11.2021 від позивача надійшла заява №04-11/332 від 26.11.2021 про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач внаслідок проведеного перерахунку зменшує позовні вимоги в частині інфляційних втрат за період з листопада 2019 року по вересень 2021 року до 28395,85 грн., а 3% річних від простроченої суми за період з 05.11.2019 по 29.10.2021 до 13232,16 грн. Також позивач вважає, що посилання відповідача на спеціальний порядок виконання рішення суду, встановлений Порядком, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 №845 зі змінами та на те, що рішення суду від 14.08.2019 у справі №927/492/19 знаходиться на виконанні в Управлінні державної казначейської служби України у Корюківському районі, не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання рішення суду та не забороняє відповідачу виконати рішення суду в добровільному порядку.
У відповідності до п.2 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог - до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд приймає зменшення позивачем в частині інфляційних втрат за період з листопада 2019 року по вересень 2021 року до 28395,85 грн. та 3% річних від простроченої суми за період з 05.11.2019 по 29.10.2021 до 13232,16 грн., оскільки це не суперечить чинному законодавству, не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони та подано з дотриманням вимог ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.
Прийняте судом зменшення позивачем в частині інфляційних втрат за період з листопада 2019 по вересень 2021 до 28395,85 грн. та 3% річних від простроченої суми за період з 05.11.2019 по 29.10.2021 до 13232,16 грн., суд враховує при вирішенні даного спору.
Інших заяв та клопотань на дату розгляду спору по суті від сторін до суду не надходило.
За приписами ч.1,2,4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2019 у справі №927/492/19 позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації про стягнення 222363,72 грн. заборгованості по компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям громадян, за період з 01 січня по 31 грудня 2018 року, задоволено повністю; стягнуто на користь позивача 222363,72 грн. заборгованості та 3335,46 грн судового збору (а.с.8-10).
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2019 у справі №927/492/19 встановлено факт неналежного виконання Управлінням соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації обов'язку перед Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» щодо здійснення розрахунку на підставі поданих останнім щомісячних розрахунків за формою « 2-пільга» на послуги, надані особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, у період з 01 січня по 31 грудня 2018 року у загальному розмірі 222363,72 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 у справі №927/492/19, яка набрала законної сили, апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2019 у справі №927/492/19 повернуто без розгляду (а.с.11-12).
22.11.2019 видано наказ на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.09.2019 та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 у справі №927/492/19 про стягнення заборгованості у розмірі 222363,72 грн. та 3335,46 грн судового збору.
Наказ від 22.11.2019 був переданий позивачем на виконання до Управління Державної казначейської служби України у Менському районі Чернігівської області відповідно до листа №4-19/146 від 08.06.2021 (а.с.13-14).
Згідно з п. 1.1. статуту Акціонерного товариства «Укртелеком» (нова редакція), затвердженого загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» відповідно до протоколу № 20 від 22.04.2021 Товариство перейменовано на Акціонерне товариство «Укртелеком». Відповідні відомості внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с.21-26).
Листом №04-19/281 від 25.10.2021 позивач повідомив Управління Державної казначейської служби України у Менському районі Чернігівської області про оплату Управлінням соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації в рахунок погашення заборгованості 3335,46 грн., а також про зміну типу та найменування товариства - Акціонерне товариство «Укртелеком». У зв'язку із зазначеними обставинами направляється на виконання наказ Господарського суду Чернігівської області від 22.11.2019 у справі №927/492/19 (а.с.19).
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2021 у справі №927/492/19 задоволено заяву Акціонерного товариства Укртелеком в особі Чернігівської філії АТ "Укртелеком" №4-11/161 від 23.06.2021 про заміну сторони виконавчого провадження; замінено боржника у справі №927/492/19 - Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації його правонаступником - Корюківською районною державною адміністрацією (вул. Шевченка, 60, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300) (а.с.17-18).
Оскільки, станом на дату подання даної позовної заяви рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2019 у справі №927/492/19 не виконане, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні нарахування до повного виконання грошового зобов'язання.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що до правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. При цьому заява про застосування позовної давності відповідачем не надана.
Зменшення позивача в частині інфляційних втрат за період з листопада 2019 по вересень 2021 до 28395,85 грн. та 3% річних від простроченої суми за період з 05.11.2019 по 29.10.2021 до 13232,16 грн. прийнято судом та враховується при вирішенні даного спору.
Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з таких підстав.
Відповідно до приписів ч.5 ст.124, пункту 9 ст.129 Конституції України, статтей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб. За загальним правилом, судове рішення забезпечує примусове виконання зобов'язання, яке виникло з підстав, що існували до винесення судового рішення, але не породжує таке зобов'язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства пов'язують виникнення зобов'язання саме з набранням законної сили рішенням суду.
Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи те, що у справі №927/492/19 та у даній справі №927/1120/21 беруть участь особи, щодо яких встановлено певні обставини, факти, які встановлені рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2019 у справі №927/492/19 та входять до предмету доказування в межах даної справи, є преюдиціальними та не підлягають доведенню знову в межах даної справи.
З урахуванням ухвали Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2021 у справі №927/492/19 про заміну сторони виконавчого провадження, позивачем обґрунтовано зазначено відповідачем у даній справі Корюківську районну державну адміністрацію.
Зміна типу та найменування позивача з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на Акціонерне товариство «Укртелеком» не є процесуальним правонаступництвом у розумінні ст.52 Господарського процесуального кодексу України та не тягне за собою заміни юридичної особи позивача.
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Згідно з частиною п'ятою статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати, зокрема, з актів цивільного законодавства, з рішення суду.
За вимогами частини першої статті 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 та від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц зазначила, що правовий аналіз положень ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України три проценти річних та інфляційні втрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.
Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували поданню такого позову (постанови Верховного Суду від 30.01.2019 у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18).
Суд також зазначає, що це положення спрямоване на захист майнового права та інтересу стягувача (кредитора у зобов'язанні), реальне забезпечення виконання зобов'язань та рішень суду. Адже у зв'язку з невиконанням боржником рішення суду та зобов'язання, стягувач (кредитор) зазнає матеріальних втрат від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та від неправомірного користування належними йому до сплати коштами.
Таким чином, застосування статті 625 Цивільного кодексу України після винесення рішення суду, спонукає боржника виконати таке рішення, адже сума коштів, що підлягає до стягнення продовжує зростати до моменту фактичного виконання рішення суду і може бути стягнена за бажанням стягувача (кредитора).
Отже, доводи відповідача про те, що положення ст. 625 Цивільного кодексу України не підлягають застосуванню, оскільки передбачають відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, а не за невиконання рішення суду, є необґрунтованими та відхиляються судом.
Факт порушення відповідачем грошового зобов'язання у вигляді прострочення оплати наданих позивачем послуг зв'язку на пільгових умовах населенню у період з 01 січня по 31 грудня 2018 року належним чином підтверджується наявним чинним судовим рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2019 у справі №927/492/19, яке за змістом ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України має преюдиціальне значення для розгляду цієї справи.
Відповідачем не надано жодного належного чи допустимого доказу, який би свідчив про повне виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2019 у справі №927/492/19 в частині сплати 222363,72 грн. заборгованості, а отже у позивача виникло право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з наданого розрахунку, з урахуванням зменшення позовних вимог, позивач нарахував та заявив до стягнення 13232,16 грн. 3% річних від простроченої суми за період з 05.11.2019 по 29.10.2021 та 28395,85 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2019 по вересень 2021, нарахованих на суму 222363,72 грн. основної заборгованості.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано 13232,16 грн. 3% річних за період з 05.11.2019 по 29.10.2021. Інфляційні втрати за період з листопада 2019 по вересень 2021 підлягають стягненню в межах заявлених позовних вимог - 28395,85 грн.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що рішення судів виконуються виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження документів до їх органів, а також те, що виконання рішення суду від 14.08.2019 у справі №927/492/19 виконується райдержадміністрацією в порядку та у відповідності до чинного законодавства, оскільки відповідні обставини не припиняють грошового зобов'язання відповідача, не відміняють понесення позивачем матеріальних втрат, яких він зазнав і може зазнати від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та від неправомірного користування належними йому до сплати коштами, а тому і не позбавляє його права на отримання відповідної компенсації.
Бездіяльність відповідача, як уповноваженого органу на виплату за рахунок бюджету компенсації вартості фактично наданих соціальних послуг, не ґрунтується на нормах закону та не переслідує легітимної мети, спрямованої на захист інтересів суспільства, окремої особи чи держави.
Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 23.03.2018 у справі №904/6252/17, від 02.03.2018 у справі №904/4671/17.
Разом з тим, посилання відповідача на ст. 257,267 Цивільного кодексу не розцінюється як заява чи клопотання відповідача про застосування строків позовної давності.
Невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували поданню такого позову (постанови Верховного Суду від 30.01.2019 у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18).
У зв'язку із задоволення позовних вимог у повному обсязі судовий збір, в сумі 2270,00 грн. покладається на відповідача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог.
Клопотань від позивача про повернення судового збору у зв'язку зі зменшенням позовних вимог не надходило.
Керуючись ст. 13, 14, 46, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Чернігівської філії АТ "Укртелеком" до Корюківської районної державної адміністрації про стягнення 13232,16 грн. 3% річних та 28395,85 грн. інфляційних нарахувань задовольнити повністю.
2. Стягнути з Корюківської районної державної адміністрації (вул. Шевченка,60, м. Корюківка, 15300, код 04061926) на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» (бульвар Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01601, код 21560766, р/р НОМЕР_1 в АТ «Альфа-Банк» м. Київ, ІПН 215607626656) 13232,16 грн. 3% річних, 28395,85 грн. інфляційних нарахувань та 2270,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Оскільки останній день строку розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження припадає на вихідний день, повний текст рішення складено та підписано у перший робочий день - 10.01.2022.
Суддя М.О.Демидова