Іменем України
29 грудня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/716/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді МоцьораВ.В., за участю секретаря судового засідання Полозенко В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження господарську справу
за позовом: ОСОБА_1
АДРЕСА_1
e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1
e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_3
до відповідача: Садівничого товариства "Авангард"
село Старий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, 15504
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,
на стороні відповідача: ОСОБА_2
АДРЕСА_2
про визнання недійсним рішення
Представники сторін:
від позивача: Коленченко О.О. - адвокат,
від відповідача: Пташник К.О. - керівник, Замура Л.П. - адвокат,
від третьої особи: Краснікова І.А., Замура Л.П. - адвокат.
У судовому засіданні 29.12.2021 була проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.
ОСОБА_1 подано позов до Садівничого товариства "Авангард" (надалі - СТ "Авангард", Товариство) про визнання недійсним пункту 2 рішення правління СТ "Авангард", оформленого протоколом №5 засідання правління СТ "Авангард" від 20.10.2019, яким земельну ділянку № НОМЕР_1 передано в користування власнику суміжної ділянки № НОМЕР_2 - ОСОБА_2 .
Позов мотивовано порушенням корпоративних прав фізичної особи ОСОБА_1 , члена СТ "Авангард", яка внаслідок прийняття Товариством оскаржуваного рішення, безпідставно позбавлена права користування спірною земельною ділянкою.
Разом з позовною заявою, позивачем, у порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), заявлено клопотання про витребування доказів у СТ "Авангард".
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2021 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 02.08.2021; залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в порядку частини 2 статті 50 ГПК України, фізичну особу ОСОБА_2 (члена СТ "Авангард" та користувача суміжної земельної ділянки НОМЕР_2 ).
Ухвалою суду від 02.08.2021 задоволено клопотання позивача про витребування доказів у справі. Витребувано у відповідача: оригінал на огляд та належним чином засвідчені копії до матеріалів справи рішення Садівничого товариства "Авангард" (код ЄДРПОУ 22813614) про затвердження розміру та порядку сплати членських внесків у період з 2012 по 2019 роки; належні докази на підтвердження повідомлення члена СТ "Авангард" ОСОБА_1 про дату, час та місце засідання Правління, де прийнято рішення від 20.10.2019, оформлене протоколом №5, за яким земельну ділянку № НОМЕР_1 передано в користування власнику суміжної ділянки № НОМЕР_2 , ОСОБА_2 . Також даною ухвалою відкладено підготовче засідання на 16.08.2021.
Ухвалою суду від 16.08.2021 повторно витребувано вказані вище документи та відкладено підготовче засідання на 30.08.2021.
Ухвалою суду від 30.08.2021 продовжено строк підготовчого провадження в справі на 30 календарних днів (по 11.10.2021). Задоволено клопотання відповідача та продовжено Садівничому товариству "Авангард" строк для виконання вимог ухвал від 02.08.2021 та від 16.08.2021 в частині подання до суду витребуваних документів у порядку статті 81 ГПК України. Відкладено підготовче засідання у справі на 13.09.2021. Повторно викликано у підготовче засідання відповідача, визнано явку його повноважного представника обов'язковою.
13.09.2021, відповідачем у порядку статей 165, 178 ГПК України подано відзив на позов, до якого додано витребувані судом документи, зокрема: належним чином засвідчені копії постанови конференції членів СТ «Авангард» від 16.02.2014 б/н, протоколу звітно-виборних загальних зборів СТ «Авангард» від 23.02.2015 №1, протоколу загальних зборів СТ «Авангард» від 19.05.2018 б/н, протоколу загальних зборів від 06.04.2019 б/н, якими встановлено розмір річного членського внеску членів садівничого товариства, що розрахований з однієї сотки земельної ділянки. Відповідач пояснив, що постанови правління Товариства, оформлені відповідними протоколами, за попередні роки (2011-2013) не збереглись, відтак у нього відсутня можливість подати до суду запитувані документи, складені в указаному періоді. Так само в Товариства не зберіглись протоколи загальних зборів за 2016 та 2017 роки,за цей періоду ньогонаявні лише акти звітної ревізійної комісії Товариства зі списком боржників, до числа яких у тому числі увійшла ОСОБА_1 . На виконання вимог ухвал суду від 02.08.2021 та 16.08.2021 відповідачем до відзиву на позов також додано листи-повідомлення від 20.07.2019, що направлялись членам садівничого товариства (в тому числі позивачці), за якими рахувалась заборгованість, з вимогою прибути на засідання правління для вирішення питання про сплату членських внесків.
У підготовче засідання 13.09.2021 прибули повноважні представники обох сторін та третьої особи.
Судом у порядку ч. 2 ст. 119 ГПК України, за усним клопотанням повноважного представника відповідача, продовжено строки для подачі відзиву на позов та залучено даний документ до матеріалів справи. Судом взято до уваги, що строки на вчинення відповідних дій пропущено відповідачем з поважних причин, оскільки ухвали суду від 12.07.2021 та від 02.08.2021 останній не отримував. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач про відкриття провадження у даній справі та необхідність подання до суду запитуваних документів дізнався лише 20.08.2021, після отримання ухвали від 16.08.2021 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №1400052362280), відтак потребував додаткового часу для отримання професійної правової допомоги та підготовки до суду запитуваних документів, що охоплювали значний період (2012-2019 роки).
За результатами підготовчого засідання судом відповідно до п.3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановлено закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 06.10.2021.
Позивач, до початку розгляду спору по суті, правом на подання відповіді на відзив не скористався; відзив на позов отримано його повноважним представником у судовому засіданні 13.09.2021, про що до протоколу внесено відповідний запис.
У судове засідання 06.10.2021 прибули повноважні представники сторін та третьої особи.
Судом розпочато розгляд справи по суті та заслухано повноважних представників сторін та третьої особи.
У порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву у судовому засіданні до 27.10.2021 до 10:30.
У зв'язку з перебуванням судді Романенко А.В. 27.10.2021 у відпустці, призначене на 27.10.2021 судове засідання у справі №927/716/21, не відбулося.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2021, на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області від 01.11.2021 №02-01/54/21, справу № 927/716/21 передано на розгляд судді Моцьора В.В.
Ухвалою суду від 05.11.2021 справу №927/716/21 прийнято до провадження суддею Моцьором В.В.
Відповідно до ч.14 ст.32 ГПК України суд повторно розпочав розгляд справи по суті, судове засідання призначено на 25.11.2021.
У судовому засіданні 25.11.2021 у зв'язку із заявленим клопотанням представника відповідача та третьої особи суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 07.12.2021, про що представник позивача повідомлений під розписку, на електронну адресу представника відповідача та третьої особи направлено ухвалу повідомлення від 25.11.2021.
07.12.2021 представник відповідача та третьої особи подала суду клопотання, у якому просить суд долучити до матеріалів справи документи.
У судове засідання 07.12.2021 прибули повноважні представники сторін та третьої особи.
Судом у порядку ч. 1 ст. 119 ГПК України, за усним клопотанням повноважного представника відповідача та третьої особи, поновлено строки для подачі доказів, долучено документи до матеріалів справи.
Суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав повноважних представників сторін та третьої особи.
У порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву у судовому засіданні до 29.12.2021. про що представники сторін повідомлені під розписку.
У судове засідання 29.12.2021 прибули повноважні представники сторін та третьої особи.
Суд продовжив розгляд справи по суті, відбулись судові дебати.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , з 1981 року була членом Садівничого Товариства "Авангард" та мала в користуванні земельну ділянку НОМЕР_1 площею 300 м.кв, про що свідчать належним чином засвідчені копії членських книжок садовода та не спростовується відповідачем.
Судом установлено, що позивачка будь-яких правовстановлюючих документів на указану земельну ділянку не має; спірна земельна ділянка нею не приватизована.
Обслуговуючий кооператив Садівниче товариство "Авангард" є об'єднанням громадян, які добровільно об'єднались на основі членства для ведення садівництва з метою задоволення своїх потреб на засадах добровільності, рівноправності своїх членів, самоврядування. Садівниче товариство "Авангард" здійснює свою діяльність на земельній ділянці, наданій в безстрокове користування рішенням виконкому Чернігівської обласної Ради народних депутатів від 15.04.1982 №61, загальною площею 15,1га, з кількістю учасників 440 осіб. Організаційно-правова форма: обслуговуючий кооператив (пункти 1.1., 1.4., 1.6. Статуту СТ "Авангард", затвердженого загальними зборами членів Товариства, оформлених протоколом №6 від 12.11.2016).
Згідно з відомостями внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство зареєстровано 31.10.1997 (дата запису: 17.08.2005; номер запису: 10601200000000329), організаційно-правова форма: обслуговуючий кооператив.
13.02.2021 (дата отримання відповіді відповідача від 09.02.2021 на адвокатський запит) позивачу стало відомо, що вона перебувала у членах Садівничого товариства "Авангард" як користувач ділянки НОМЕР_1 до жовтня 2019 року, оскільки рішенням правління від 20.10.2019 ділянку НОМЕР_1 було передано у користування власнику суміжної ділянки НОМЕР_2 ОСОБА_2 за її письмовою заявою та на підставі акту обстеження ділянки НОМЕР_1 від 19.11.2019.
Позивач вважає такі дії та рішення відповідача такими, що порушують її права та не відповідають вимогам законодавства. В обґрунтування своїх посилань позивач зазначає про те, що прийнявши оскаржуване рішення, відповідач фактично виключив позивача з членів СТ "Авангард" без достатніх на те правових підстав. При цьому, позивач зазначає, що про засідання правління, на якому було прийняте спірне рішення, її не повідомляли.
Вказані обставини стали підставою для звернення з позовом до суду.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив посилаючись на обставини, наведені ним у відзиві на позов. У відзиві на позов відповідач зазначав, що останній членський внесок, сплачений позивачкою ще в 2008 році, а цільові внески - до 2011 року, про що, в тому числі свідчить її членська книжка, копії якої додано до позовної заяви, та не заперечується її представником. Розмір членського внеску, установлювався на загальних зборах Товариства, що проводились один раз на рік, та оформлювались відповідними протоколами (належним чином засвідчені копії протоколів, що збереглись у Товариства, додані до відзиву на позов). Товариство, в особі ревізійної комісії, протягом усього часу вело облік боржників, до переліку яких у тому числі ввійшла ОСОБА_1 , борг якої станом на 01.01.2019 склав 1672,00грн (належним чином засвідчені акти ревізійної комісії Товариства та довідки до них, що складені в період 2014 - 2019 роки, додані до відзиву на позов). За доводами відповідача, він попереджав позивачку про необхідність погашення наявного боргу та запрошував її прийняти участь у засіданні правління Товариства, на розгляд якого мало бути винесено питання про передачу виділеної їй земельній ділянки в користування іншим членам Товариства (до відзиву додано лист-попередження від 20.07.2019, з конвертом). Наголошував, що рішення правління Товариства, оформлене протоколом від 20.10.2019 №5, про передачу земельної ділянки НОМЕР_1 власниці ділянки № НОМЕР_2 ОСОБА_2 , прийнято, в зв'язку із заборгованістю попереднього користувача, ОСОБА_1 , по сплаті членських внесків, що обліковується за позивачкою з 2012 року, в межах компетенції даного органу відповідно до Статуту Товариства (п.1.17., п.6.30. Статуту, в редакції затвердженій на загальних зборах членів СТ "Авангард", оформленого протоколом №6 від 12.11.2016).
Третя особа на стороні відповідача проти задоволення позову заперечувала та просила взяти до увагу, що нею в повному обсязі погашена заборгованість попереднього користувача по сплаті членських внесків у період з 2012 по 2019 року; вона належним чином обробляє дану земельну ділянки та своєчасно сплачує членські внески, про що свідчать відомості по сплаті членських внесків за 2019 - 2020 роки, що додані відповідачем до відзиву на позов; спірна земельна ділянка приведена нею в належний стан; 04.11.2021 вона зареєструвала право власності на дану земельну ділянку.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
За частиною 1 статті 94 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися в різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.
Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначені Законом України "Про кооперацію" №1087-ІV від 10.07.2003.
Згідно з дефініцією, що міститься в статтях 1 та 2 цього Закону, кооперація це система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.
Статтею 6 Закону України №1087-ІV від 10.07.2003 установлено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України №1087-ІV від 10.07.2003 основними правами члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю в разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
Корпоративні права характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами. Отже, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини його членів з кооперативом, що пов'язані із створенням, діяльністю, припиненням діяльності такої юридичної особи, а також з управлінням нею, є корпоративними. Відповідний правовий висновок викладений в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18 та від 01.10.2019 у справі №910/7554/18, що в силу частини 4 статті 236 ГПК України обов'язкові для врахування судом першої інстанції.
СТ "Авангард" є обслуговуючим кооперативом, про що свідчать відомості внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Статут товариства.
З урахуванням наведеного, до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України "Про кооперацію" №1087-ІV від 10.07.2003, що відхиляє доводи відповідача про відсутність підстав для його застосування.
Частиною 2 статті 12 Закону України №1087-ІV від 10.07.2003 установлено, що основними обов'язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків. Наведене узгоджується з приписами пунктів 2.4., 2.5., 4.5. Статуту СТ «Авангард» (в редакції затвердженій на загальних зборах Товариства, що оформлений протоколом №6 від 12.11.2016), згідно яких член садівничого товариства сплачує членські внески для забезпечення поточної діяльності Товариства; член садівничого товариства сплачує цільові внески для фінансування особливих потреб Товариства; до обов'язків члена садівничого товариства, зокрема, належить своєчасна сплата вступного, членських, цільових внесків, сплата за водопостачання, спожиту електричну енергію та за інші послуги в розмірах і в терміни, встановлені правлінням. Наведене також узгоджується зі змістом пунктів 2.3., 4.5. Статуту Товариства (в попередній редакції, затвердженій конференцією членів Товариства, оформленого протоколом №1 від 06.03.2010).
Виходячи зі змісту пунктів 6.2., 6.7., 6.12. Статуту Товариства (в редакції від 12.11.2016) органами управління садівничого товариства є загальні збори його учасників і правління Товариства. Правління садівничого товариства є виконавчим органом Товариства, що підзвітне в своїй роботі загальним зборам Товариства. Правління встановлює розміри вступного, членських, цільових внесків та терміни їх сплати. Наведене узгоджується зі змістом пунктів 9.1., 9.4., 9.7. Статуту Товариства (в попередній редакції).
Постановою звітної конвенції (зборів) Товариства від 16.02.2014 (п.7), на 2014 рік внески членів Товариства залишено в попередньому розмірі, а саме: за сотку землі - 15,00грн; за полив води - 25,00грн; за електроенергію 1 кВт/год - 40коп; за переоформлення дачі з чоловіка на дружину та навпаки - безкоштовно; за переоформлення дачі з батьків на дітей - 100грн; за переоформлення не на членів СТ "Авангард" - 550грн та вступний внесок - 250грн; за переоформлення ділянок з нотаріальним посвідченням сплачується вступний внесок -250грн; цільові внески в розмірі 20грн.
Рішенням звітно-виборних загальних зборів Товариства, оформленого протоколом №1 від 23.02.2015 (п.6), встановлено на 2015 рік внески членів Товариства в наступному розмірі: за сотку землі - 20,00грн; податок на землю - згідно діючого законодавства; за полив води - 25,00грн; за електроенергію 1 кВт/год - 0,5коп. (з 01.07.2014, протокол №3); за переоформлення дачі з чоловіка на дружину та навпаки - безкоштовно; за переоформлення дачі з батьків на дітей - 100грн; за переоформлення не на членів СТ «Авангард» - 550грн та вступний внесок - 250грн; за переоформлення ділянок з нотаріальним посвідченням сплачується вступний внесок -250грн; цільові внески в розмірі 20грн.
Рішенням загальних зборів Товариства, оформленого протоколом б/н від 19.05.2018, встановили, що вартість води в дачний сезон - 45грн; плата за сотку - 40грн; внесок на новий лічильник - 30грн; плата за благоустрій - 20грн; електроенергія - 1,8грн на 1кВт/год.
Рішенням загальних зборів Товариства, оформленого протоколом б/н від 06.04.2019 (п.5), встановили: розмір членського внеску за сотку землі - 40грн; цільові витрати - 30грн; плата за електроенергію по тарифам - 1,8грн за 1 кВт/год; подача води - 60грн за сезон.
Рішення загальних зборів Товариства за попередні роки (2011-2013), а також за 2016 та 2017 роки, за поясненнями повноважного представника відповідача, у Товариства не збереглись.
Згідно даних Товариства за його членом, ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2014 обліковувалась заборгованість по сплаті членських та цільових внесків, що станом на 01.01.2019 становила 1672,00грн, про що до відзиву на позов відповідачем додано довідки Товариства, сформовані за період з 01.01.2014 по 01.01.2019, за підписом голови Товариства.
Як передбачено в Статуті Товариства, правління Товариства видає кожному члену Товариства протягом місяця з дня прийому членську книжку, в якій зазначаються дані про його земельну ділянку, вступний, членський внески та інші необхідні відомості (п.2.6. Статуту Товариства, в редакції від 12.11.2016, та п.2.2. Статуту Товариства, в редакції від 06.03.2010).
Згідно членської книжки садовода СТ "Авангард", ОСОБА_1 , вбачається, що позивач з 2013 року не сплачувала членські внески Товариству.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження сплати позивачем у період 2013-2019 роки членських та цільових внесків до ОК СТ "Авангард".
Наведені обставини повноважним представником позивача не заперечуються.
Доводи представника позивача про те, що ОСОБА_1 не була обізнана про порядок та строки оплати членських та цільових внесків та про відсутність у Товариства розрахункового банківського рахунку (реквізити їй не відомі), для сплати цих коштів шляхом їх безготівкового перерахування, залишені судом поза увагою, оскільки наведені обставини не звільняють позивача, як члена Товариства, від обов'язку сплачувати на його користь членські та цільові внески в розмірі, затвердженому його органами управління на відповідний рік, як передбачено установчими документами цієї юридичної особи.
Відповідно до ст. 13 Закону України №1087-ІV від 10.07.2003 членство в кооперативі припиняється, зокрема, в разі несплати внесків у порядку визначеному статутом кооперативу. Виключення з членів кооперативу може бути оскаржене до суду.
Відповідно до п.5.4. Статуту Товариства, в редакції від 12.11.2016, членство в садівничому товаристві припиняється, зокрема, в разі несплати встановлених правлінням вступного, членських та цільових внесків більше 2-х років.
Згідно з частинами 1, 2, 4, 5, 8-11 статті 15 Закону України №1087-ІV від 10.07.2003 вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу в разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.
У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі в зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.
Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.
Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.
Частиною 1 статті 16 цього Закону встановлено, що виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.
Виходячи зі змісту пунктів 6.30. та 6.31. Статуту Товариства (у редакції від 12.11.2016) правління має право не приватизовану земельну ділянку передавати іншій особі в разі наявної заборгованості протягом 2 років, нецільового використання (захаращеності, недогляду).
При цьому, у разі не виконання членом Товариства вимог Статуту, рішень правління або загальних зборів, він попереджається правлінням у письмовій формі про необхідність усунення порушення в місячний термін. Якщо порушення в цей термін не буде усунуто, то питання виноситься на розгляд загальних зборів.
Таким чином, виходячи з положень частини 1 та 2 статті 15 ЗУ "Про кооперацію" та пунктів 6.30. та 6.31. Статуту Товариства (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), питання про припинення членства в Товаристві, за рішенням правління, зокрема, з підстав порушення членом Товариства вимог Статуту щодо сплати членських чи цільових внесків, має бути винесено в будь-якому випадку на розгляд загальних зборів Товариства. Попередньо, цей учасник Товариства має бути письмово попереджений про необхідність усунення допущених ним порушень у місячний строк, від дня отримання такого попередження.
Натомість, з матеріалів справи вбачається, що наведений порядок відповідачем не дотримано.
За рішенням правління Товариства, у складі ОСОБА_3 (голова Товариства), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (члени правління), оформленим протоколом №5 від 20.10.2019 (п.2), у зв'язку із заборгованістю ОСОБА_1 , у користування власниці суміжної ділянки № НОМЕР_2 , ОСОБА_2 (третя особа у справі), передано земельну ділянку НОМЕР_1, за умови погашення заборгованості попередньої власниці.
За даним рішенням позивач, як користувач земельної ділянки НОМЕР_1, фактично був позбавлений членства в Товаристві, оскільки виключно користувачі земельних ділянок є членами садівничого товариства.
Матеріали справи не містять належних доказів, які б свідчили про те, що позивач у письмовій формі була повідомлена про необхідність у місячний строк усунути допущені порушення вимог Статуту, в частині сплати цільових та членських внесків, та попереджена про настання таких наслідків як припинення членства у Товаристві та передання не приватизованої земельної ділянки, що перебувала у її користуванні, іншим учасникам Товариства.
Належним чином засвідчена копія листа від 20.07.2019 б/н та конверта (наявні в матеріалах справи), про який зазначає відповідач, не містить ані штемпеля відділення поштового зв'язку про його прийняття та відправлення адресату, ані опису вкладення до цінного листа, відтак за висновком суду, не підтверджують факт відправлення цього листа позивачу.
Повноважний представник позивача заперечував факт отримання будь-яких письмових повідомлень від Товариства про необхідність погашення наявного боргу в місячний строк та передачу його земельної ділянки іншим учасникам Товариства.
Виходячи з пояснень відповідача, питання про припинення членства ОСОБА_1 та передачу земельної ділянки НОМЕР_1, що перебувала в її користуванні, іншому члену Товариства, ОСОБА_2 , на розгляд загальних зборів Товариства не виносилось.
Виходячи з установлених обставин, за висновком суду, відповідачем порушено вимоги статті 15 ЗУ "Про кооперацію" та положення Статуту Товариства (п.6.31.) щодо порядку прийняття рішення про припинення членства ОСОБА_1 в Товаристві та передачу земельної ділянки, належної цьому члену Товариства, іншому члену Товариства, ОСОБА_2 , що є достатньою підставою для задоволення позову та визнання недійсним пункту 2 рішення правління Садівничого товариства "Авангард", що оформлене протоколом №5 засідання правління Садівничого товариства "Авангард" від 20.10.2019, у цій частині.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Обов'язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 ГПК України.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).
За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).
Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. За практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. Європейський суд з прав людини в рішенні в справі "Серявін та інші проти України" також вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, в рішеннях судів, зокрема, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Решта доводів сторін, у тому числі викладених у відзиві на позов, поданих до матеріалів справи документах та наданих усних пояснень ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню повністю.
При ухваленні рішення в даній справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами (п.5 частини 1 статті 237 ГПК України).
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи зокрема відносяться витрати понесені учасником справи на отримання професійної правничої допомоги.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Щодо розподілу витрат на правничу допомогу адвоката, суд зазначає, що у судовому засіданні до закінчення судових дебатів у справі представник позивача заявив про те, що має намір подати відповідні докази після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, судом не вирішується питання щодо розподілу витрат на правничу професійну допомогу.
Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним пункт 2 рішення Правління Садівничого товариства "Авангард" (код ЄДРПОУ 22813614), що оформлене Протоколом №5 засідання правління СТ "Авангард" від 20.10.2019.
Стягнути з Садівничого товариства "Авангард" (село Старий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, 15504, код ЄДРПОУ 22813614) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 2270,00грн витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 10.01.2022.
Суддя В.В. Моцьор