Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
05 січня 2022 року м. ХарківСправа № 922/5060/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.
розглянувши матеріали заяви Приватного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод" (Черкаська область Шполянський район с. Лебедин) про забезпечення позову (вх. № 64 від 04.01.2022 року) по справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод", Черкаська область Шполянський район с. Лебедин
до Державного підприємства "Благодатне", Харківська область Зміївський район с. Благодатне
про стягнення 2564648,60 грн.
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Лебединський насіннєвий завод" (Черкаська область Шполянський район с. Лебедин) звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою до ДП "Благодатне" (Харківська область Зміївський район с. Благодатне) про стягнення боргу у розмірі 2564648,60 грн.
04.01.21р. від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить Державному підприємству "Благодатне", в тому числі на грошові кошти (як у готівковому вигляді так і на всіх поточних та інших рахунках) в межах суми боргу у розмірі 2564648,60 грн.
Ухвалою суду від 04.01.2022 року призначено заяву (вх. № 64 від 04.01.22р.) про вжиття заходів щодо забезпечення позову по справі № 922/5060/21 до розгляду у судовому засіданні на "05" січня 2022 р. о 15:00 год.
Учасники процесу в судове засідання 05.01.21р. не з'явились, повідомлені були належним чином. Додатково, представників сторін, про розгляд заяви було повідомлено телефонограмами.
Суд, дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, дійшов висновку про те, що вона підлягає частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
У відповідності до положень ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених, чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Також, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Так, в заяві про забезпечення заявник зазначає про те, що предметом позовної заяви є стягнення боргу за договором поставки №Д-ВА-20-00360 від 23.12.19р. в сумі 2564648,60 грн., яка складається з: 687000,00 грн. - заборгованість за товар, отриманий по договору; 551662,42 грн. - пеня за порушення строків виконання грошових зобов'язань по договору; 1325986,18 грн. - відсотки річні.
Обґрунтуванням необхідності вжиття заходів забезпечення позову сторона позивача зазначає про те, що відповідачем не вживаються будь-які дії, що були б спрямовані на виконання вищезазначеного договору та специфікацій щодо погашення заборгованості за отриманий товар. Також, за твердженнями позивача відповідачем реалізовано весь врожай за 2021 рік, що може значно ускладнити стягнення грошових коштів у разі задоволення позовних вимог.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Такий висновок щодо розуміння сутності інституту забезпечення позову зробив Верховний Суд у своїй постанові від 22.08.2018 р. (справа №924/150/17).
При вирішенні питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Аналогічне викладено в Постанові ВС КГС від 03 грудня 2021 року по справі №910/4777/21.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Відповідні положення містяться у постанові КГС ВС від 18 жовтня 2021 року у справі № 910/7029/21.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголошує, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Крім того, у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
В пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 Конституційний Суд України також наголошує, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.
Так, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18). З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом в постанові від 08.11.21р. по праві №911/1141/21.
Cуд, дослідивши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, приймаючи до уваги, тривалий час нездійснення розрахунку з позивачем за поставлений товар (з грудня 2019 року), дійшов висновку про те, що вжиття заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти Державного підприємства "Благодатне", в межах заявленої до стягнення позивачем суми боргу (в межах ціни позову - 2564648,60 грн.) сприятиме запобіганню порушенню прав заявника на час вирішення спору в суді, та у разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду.
Заявлений захід забезпечення позову є обґрунтованим та адекватним, а його невжиття може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених прав або охоронюваних законом інтересів заявника.
В частині вимог заяви про забезпечення позову про накладення арешту на майно відповідача в межах суми заявлених позовних вимог, - суд не вбачає законних підстав для її задоволення в цій частині, оскільки такий спосіб забезпечення, як накладення арешту на майно, не являється адекватним видом захисту порушених прав з огляду на заявлені позивачем вимоги (предмет спору - стягнення грошових коштів). Крім того, в частині вимог заяви про забезпечення позову щодо накладення арешту на грошові кошти у готівковому вигляді Державного підприємства "Благодатне", суд також не вбачає законних підстав для задоволення заяви в цій частині з огляду на те, що цей вид забезпечення не є адекватним порівняно з заявленими позовними вимогами.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, а саме в частині накладення арешту на рахунки відповідача в межах суми заявленого позову. В іншій частині заяви про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід відмовити.
Суд, враховуючи положення ст. 141 ГПК України, констатує відсутність на час прийняття цієї ухвали відомостей, достатніх для припущення про ймовірність виникнення збитків у відповідача.
Відповідно до ст. 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 15, 136, 140, 144, 234, 254, 255, п. п. 9 п. 1 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, суд -
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод" (Черкаська область Шполянський район с. Лебедин) про забезпечення позову (вх. № 64 від 04.01.2022 року) - задовольнити частково.
2. Накласти арешт на грошові кошти Державного підприємства "Благодатне" (63461, Харківська область, Зміївський район, с. Благодатне, вул. Жовтнева, 16, код ЄДРПОУ 22994509) в межах ціни позову 2564648,60 грн. до набрання рішенням законної сили.
3. Дана ухвала відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту його прийняття, тобто з 05.01.2022 року і підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років, тобто до 06.01.2025 року.
Стягувачем за даною ухвалою є: Приватне акціонерне товариство "Лебединський насіннєвий завод" (20635, Черкаська область, Шполянський район с. Лебедин, вул. Заводська, 17, код ЄДРПОУ 00388932).
Боржниками за даною ухвалою є: Державне підприємство "Благодатне" (63461, Харківська область, Зміївський район, с. Благодатне, вул. Жовтнева, 16, код ЄДРПОУ 22994509).
Копію даної ухвали направити учасникам судового процесу.
Оскарження здійснюється в порядку визначеному ст. ст. 254-255 ГПК України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено та підписано 10.01.22р.
Суддя Л.В. Шарко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.