"29" грудня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1984/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання: Пелехатій А.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні розглянувши заяву ОСББ «ЯНТАРНИЙ-1» про ухвалення додаткового рішення (вх. ГСОО №2-1505/21 від 20.12.2021)
у справі №916/1984/21
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЯНТАРНИЙ-1» (65111, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Ілічанка, вул. Шкільна, 35, код ЄДРПОУ 43581155)
до відповідача: Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «МІКРОМЕГАС» (65058, Одеська обл., м. Одеса, вул. Армійська, буд. 8-Б, оф. 9, код ЄДРПОУ 30199632)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКРОМЕГАС ДОМСЕРВІС-1" (65123, Одеська обл., м. Одеса, вул. Марсельська, буд. 44, код ЄДРПОУ 39132885)
про зобов'язання передати документацію.
12.07.2021 позивач - ОСББ «ЯНТАРНИЙ-1» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №2067/21) до відповідача - ПП ВКФ «МІКРОМЕГАС», в якій просив суд зобов'язати останнього передати за актом приймання-передачі ОСББ «ЯНТАРНИЙ-1» технічну документацію ліфтового господарства (17 ліфтів багатоквартирних будинків №35 та №37 по вул. Шкільній в с. Ілічанка Лиманського району Одеської області., а також стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2270 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.11.2021 позов задоволено повністю, зобов'язано ПП ВКФ «МІКРОМЕГАС» передати за актом приймання-передачі ОСББ «ЯНТАРНИЙ-1» технічну документацію ліфтового господарства (17 ліфтів) багатоквартирних будинків № 35 та №37 по вулиці Шкільній в с. Ілічанка Лиманського району Одеської області та стягнуто з ПП ВКФ «МІКРОМЕГАС» на користь ОСББ «ЯНТАРНИЙ-1» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270, 00 грн.
20.12.2021 до суду від ОСББ «ЯНТАРНИЙ-1» надійшла заява (вх. ГСОО №2-1505/21) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1984/21, в якій заявник просить суд стягнути з ПП ВКФ «МІКРОМЕГАС» на користь ОСББ «ЯНТАРНИИ-1» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Ухвалою суду від 21.12.2021 прийнято заяву ОСББ «ЯНТАРНИЙ-1» (вх. ГСОО №2-1505/21 від 20.12.2021) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1984/21 до провадження, розгляд заяви призначено в засіданні суду на 29.12.2021 о 14:30 та було визнано явку представників сторін необов'язковою.
В судове засідання 29.12.2021 представники сторін не з'явилися, однак були належним чином повідомлені.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що ухвалою суду від 24.12.2021 явку представників сторін визнано необов'язковою та враховуючи положення ч.4 ст.244 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе, здійснити розгляд заяви за відсутності представників за наявними матеріалами справи.
У судовому засіданні 29.12.2021 суд підписав вступну та резолютивну частину додаткового рішення та повідомив, що повний текст буде складено 10.01.2022.
Розглянувши заяву ОСББ «ЯНТАРНИЙ-1» про ухвалення додаткового рішення (вх. ГСОО №2-1505/21 від 20.12.2021), суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на таке:
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частинами першою, третьою статті 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Зазначеним приписам Конституції України кореспондує стаття 16 Господарського процесуального кодексу України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
Відповідно до ч. 1, п.1 ч.3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями ч. 1-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).
При застосуванні критерію у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2021 року у справі № 904/1169/17 та від 05.03.2020 у справі № 911/471/19.
Згідно ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За умовами частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
В силу статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до положень статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 "Послуги. Загальні положення" цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
З огляду на предмет договору про надання юридичної допомоги об'єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги, зокрема, у зв'язку із вирішенням спору в суді.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі №910/16803/19.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу: як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Такої правової позиції дійшла Велика Палата Верховного Суду згідно додаткової постанови від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19.
Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" можуть бути використані судом в якості джерела права.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, із матеріалів справи вбачається, що позивач в прохальній частині позовної заяви просив суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, до позовної заяви було додано:
-копію договору про надання правової допомоги №ЯН-26 від 26.12.2020;
-копію додаткової угоди від 02.07.2021 до договору про надання правової допомоги №ЯН-26 від 26.12.2020;
-копію банківської виписки по рахунку щодо отримання грошових коштів за надання правової допомоги у розмірі 4000 грн.;
-копію свідоцтва право на заняття адвокатською діяльністю;
-ордер.
Так згідно п. 1.1 укладеного між ОСББ «ЯНТАРНИЙ-1» (Клієнт) та Самборською Н.Д. (Адвокат) договору про надання правової допомоги №ЯН-26 від 26.12.2020 визначено, що Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов'язаний оплатити доручення у порядку та строки, обумовлені Сторонами. Адвокат надає Клієнту правову допомогу відповідно по поданих Клієнтом усних або письмових доручень, які оформлюються додатковою угодою до цього Договору та є невід'ємною його частиною.
Відповідно до п.2.2.4 Договору про надання правової допомоги, Клієнт зобов'язаний, зокрема, сплатити вартість за надану правову допомогу в розмірах та порядку, визначених цим Договором.
Як передбачено Розділом 3 Договору про надання правової допомоги, вартість правової допомоги - зазначається у додатковій угоді, яка є невід'ємною частиною Договору. Клієнт компенсує Виконавцю суму фактичних витрат, пов'язаних з виконання обов'язків за цим Договором. Компенсація фактичних витрат здійснюється Клієнтом на підставі відповідних документів (рахунків, квитанцій, запитів) або наданого Адвокатом звіту про витрачання коштів та доданих документів, які підтверджують суми цих витрат. Оплата правової допомоги здійснюється Клієнтом на розрахунковий рахунок Адвоката протягом 10 календарних після підписання Актів приймання-передачі наданих послуг з правової допомоги.
Пунктами 4.1-4.2 Договору про надання правової допомогу, цей Договір вступає в силу після його підписання Сторонами і дії протягом одного календарного року з моменту його підписання Сторонами. Цей Договір продовжує свою дію на той самий строк, якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення строку дії Договору не надішле іншій стороні письмову заяву про припинення цього Договору.
За п.1 додаткової угоди від 02.07.2021 до договору про надання правової допомоги №ЯН-26 від 26.12.2020, на підставі заявки Клієнта Адвоката зобов'язується надати наступні види правової допомоги, а саме формування, складання, подання позовної заяви до Господарського суду Одеської області про зобов'язання передати документацію, представництво інтересів Клієнта в Господарському суді Одеської області за позовом Клієнта до ПП ВКФ «МІКРОМЕГАС» у вартості 4000,00 грн.
Відповідно до п.2 зазначеної додаткової угоди, за послуги, зазначені у п. 1 цієї додаткової угоди Клієнт зобов'язується сплатити 4000,00 грн. впродовж трьох робочих днів з моменту підписання цієї додаткової угоди. 3. Дана додаткова угода є невід'ємною частиною договору про надання правової допомоги № ЯН-26 від 28.12.2020.
Згідно п.3 додаткової угоди від 02.07.2021, дана додаткова угода складена у двох тотожних примірниках українською мовою, по одному для кожної із Сторін, при цьому кожний такий примірник має однакову юридичну силу.
. Також як вбачається з банківської виписки від 07.07.2021 по рахунку адвоката Самборської Н.П., 06.07.2021 ОСББ «ЯНТАРНИЙ-1» здійснив оплату адвокатських послуг згідно рахунку №1 від 02.07.2021 у розмірі 4000,00 грн.
Крім цього, суд зазначає, що адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, оскільки розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Подібна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду ВС від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19.
Таким чином, оцінюючи правомірність вимог про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу, понесених позивачем, керуючись принципами справедливості та верховенства права, враховуючи, доведення заявником факту та обсягу отриманих послуг з правової допомоги, суд дійшов висновку про обґрунтованість суми, витраченої на послуги адвоката, а також відповідність наданих адвокатських послуг критерію реальності та неминучості, у зв'язку з чим, заява (ОСББ «ЯНТАРНИЙ-1» про ухвалення додаткового рішення (вх. ГСОО №2-1505/21 від 20.12.2021) у справі №916/1984/21 підлягає задоволенню, на підставі чого витрати на правову професійну допомогу позивача у розмірі 4000,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 232, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Заяву ОСББ «ЯНТАРНИЙ-1» про ухвалення додаткового рішення (вх. ГСОО №2-1505/21 від 20.12.2021) у справі №916/1984/21 - задовольнити.
2.Стягнути з Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма «МІКРОМЕГАС» (65058, Одеська обл., м. Одеса, вул. Армійська, буд. 8-Б, оф. 9, код ЄДРПОУ 30199632) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЯНТАРНИЙ-1» (65111, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Ілічанка, вул. Шкільна, 35, код ЄДРПОУ 43581155) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000/чотири тисячі/грн. 00 коп.
Повне додаткове рішення складено 10 січня 2022 року.
Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Суддя Ю.М. Невінгловська