11 січня 2022 року Справа № 915/1552/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1,
від відповідача (представник відповідача) - в судове засідання не з'явився,
розглянувши заяву №б/н від 11.01.2022 ОСОБА_1 , про відвід судді від розгляду справи № 915/1552/21
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ),
до відповідача: Садівничого товариства «Бірюза» (57287, Миколаївська область, Вітовський район (Жовтневий), с. Лупареве, Заводська площа, 1; код ЄДРПОУ 22440544),
про: визнання недійсним рішення зборів членів садівничого товариства
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № б/н від 23.10.2021, в якій просить суд визнати недійсним рішення зборів членів Садівничого товариства «Бірюза» (ЄДРПОУ 22440544), оформленого протоколом № б/н від 02.09.2018, про виключення з членів товариства ОСОБА_1 , стягнення заборгованості, про відмову у наданні інформації.
Ухвалою суду від 01.11.2021 позовну заяву № б/н від 23.10.2021 ОСОБА_1 залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала суду від 01.11.2021 була направлена на електронну адреса позивача 03.11.2021.
09.11.2021 до суду від позивача засобами електронного зв'язку на виконання ухвали суду від 01.11.2021 надійшла заява № б/н від 08.11.2021 про усунення недоліків позовної заяви з додатками (квитанцією про сплату судового збору, докази надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів та документ, вказаний в переліку додатків до позову в п.22).
10.11.2021 до суду від позивача засобами поштового зв'язку надійшла аналогічна заява № б/н від 08.11.2021 про усунення недоліків позовної заяви з додатками (квитанцією про сплату судового збору, докази надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів та документ, вказаний в переліку додатків до позову в п.22).
Ухвалою суду від 15.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, з урахуванням п.3 ч.4 ст.247 ГПК України. Призначено підготовче засідання у справі на 13 грудня 2021 року об 14 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 13.12.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання у справі відкладено на 11 січня 2022 року о 14 год. 00 хв., про що позивач та відповідач повідомлені належним чином, позивач в режимі відеоконференції, відповідач під розписку.
11.01.2021 до суду від позивача надійшла заява №б/н від 11.01.2022 про відвід судді, в якій просить відвести суддю Семенчук Наталію Олександрівну від розгляду справи № 915/1552/21, з посиланням на п.п. 3, 5 ч.1 ст.35 ГПК України. В обгрунтування заяви зазначив, що 23.12.2019 господарський суд у справі № 915/481/21 ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до СТ «Бірюза» про визнання недійсним рішення зборів членів СТ «Бірюза» від 30.04.2019, оформленого протоколом № 1 від 30.04.019 про виключення зі складу товариства ОСОБА_1 . Вказує, що справа № 915/481/21 по суті позовних вимог з заявлених підстав, - не розглянута, суд відмовив у праві на судовий захист ОСОБА_1 у правовідносинах з СТ «Бірюза», мотивуючи припиненням корпоративних правовідносин з 02.01.2018. Суд дослідив протокол від 02.09.2018, визнав дійсним рішення правління СТ «Бірюза», оформлене протоколом від 02.09.2018.
Розглянувши заяву №б/н від 11.01.2022 ОСОБА_1 , суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Згідно Європейської Хартії "Про закон "Про статус суддів" судді при виконанні своїх обов'язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівня компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.
Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. № 2006/23 від 19.05.2006р., незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.
Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно п.п. 2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.
У п.132 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гарабін проти Словаччини" (Harabin v. Slovakia) від 20 лютого 2013 року зазначено, що існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме правил, що регулюють відвід судді, є важливим фактором. Такі правила виявляють особливу увагу національного законодавства до усунення всіх обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді чи суду і є спробою забезпечити неупередженість, усуваючи причини таких сумнівів. На додаток до забезпечення відсутності упередженості як такої, ці правила спрямовані на усунення будь-яких проявів упередженості і таким чином слугують зміцненню довіри громадськості до суду.
У відповідності до ч.ч.1,2 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Згідно ст.38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
За приписами частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Посилання позивача ОСОБА_1 на незгоду з висловленою судом правовою позицією в іншій справі № 915/481/21, за якою було ухвалено рішення, та зазначення позивачем про недопустимість участі судді у розгляді справи № 915/1552/21, не може бути підставою для відводу судді від розгляду справи №915/1552/21, відповідно до норм господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007р. суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 ст. 6, має визначатись відповідно до суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення, оскільки ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
З метою забезпечення відсутності сумніву у законності дій суду (рішення Європейського суду з прав людини від 15.06.2004 року у справі Стрижак проти України); запобігання здійсненню маніпулювання обставинами, пов'язаними з розглядом суддею справи та посилань на упередженість судді у разі оскарження, в подальшому, процесуальних рішень в цій справі, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 , задовольнити.
Керуючись ст.ст.35, 38, 39, 169, 234, 235 ГПК України, суд -
1. Заяву №б/н від 11.01.2022 ОСОБА_1 , про відвід судді Семенчук Н.О. у справі № 915/1552/21 - задовольнити.
2. Суддю Семенчук Н.О. відвести від розгляду справи № 915/1552/21.
3. Склад суду, який розглядатиме справу № 915/1552/21 визначити у порядку, встановленому ст.32 ГПК України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О.Семенчук