про залишення позовної заяви без руху
11.01.2022 р. Справа № 914/86/22
Суддя Господарського суду Львівської області Б.І. Яворський,
розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи: ОСОБА_1 , м.Київ, ОСОБА_2 , м.Львів та Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан А», м. Київ,
до відповідача 1: Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», м. Львів,
відповідача 2: PKO Bank Polski S.A., Warshawa Polska/ ПКО Банк Польські С.А. (Польський акціонерний банк «Загальна Ощадна Каса»), Республіка Польща, м.Варшава,
про визнання недійсними правочинів,
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан А» до Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» та PKO Bank Polski S.A./ ПКО Банк Польські С.А. (Польський акціонерний банк «Загальна Ощадна Каса») про визнання недійсними правочинів щодо застосування процедури обов'язкового продажу (примусового викупу) належних їм на праві власності акцій АТ «КРЕДОБАНК» у відповідності до публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПАТ «КРЕДОБАНК» від 05.03.2018. У позовній заяві зазначається, що очікувані витрати за надання правової (правничої) допомоги становлять 1'000,00 грн. за 1 годину витраченого адвокатом часу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06 січня 2022 року справу № 914/86/22 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.
Згідно абз.2 ч. 8 ст. 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до частин 1-5 статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів передбачений пунктом 5.26 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2020», затвердженого наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144. Згідно з вказаним стандартом відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об'єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов'язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.
Позовна заява містить ряд доказів у копіях, якими позивачі підтверджують викладені обставини. З долучених до позовної заяви копій документів вбачається, що такі засвідчені факсимільним відтворенням підпису (відбиток), а не особистого підпису ОСОБА_3 . Суд звертає увагу позивачів на те, що подання відповідних доказів з використанням факсимільного відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не відповідає вимогам наведених норм, адже факсиміле - це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису. Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено. Засвідчення копій доказів за допомогою факсиміле чинним законом не передбачено (схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 916/3209/21 та ухвалах Верховного Суду від 19.08. та 12.10.2020 у справі № 922/561/20, від 24.03.2020 у справі №5015/118/11 та від 12.10.2020 у справі №6/1-10). При цьому, суд інформує, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч.3 ст.207 ЦК України).
Отже, відсутність на копії документа обов'язкових реквізитів (посади та особистого підпису), дає підстави вважати її такою, що не засвідчена в установленому порядку. Крім того, суд відзначає, що факсимільний підпис різниться підпису, яким скріплена позовна заява та ордери на надання правничої (правової) допомоги адвоката. Також долучена до позовної заяви копія виписки про операції з цінними паперами за 17.04.2018 за депонентом Грицько М.М. містить підпис, який відрізняється від усіх попередніх.
Відповідно до пункту 8 розділу 10 організації Правил діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2018 у справі №904/8549/17).
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суддя дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу 5-денний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху на виправлення допущених недоліків шляхом надання до суду належним чином засвідчених доказів, які підтверджують викладені в позовній заяві обставини.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню прокурору зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Яворський Б.І.