ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.01.2022Справа № 910/16765/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гідроарматури" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецметал Україна" (м. Київ)
про розірвання договору та стягнення 55.185,00 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Гідроарматури" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецметал Україна" про:
- розірвання договору поставки № 480-2021-75 від 30.06.21., укладеного між позивачем та відповідачем;
- стягнення 55.185,00 грн попередньої оплати за товар.
Позовні вимоги обґрунтовано непоставкою відповідачем товару та неповерненням суми попередньої оплати за такий товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.21. позовну заву залишено без руху, встановлено строк і спосіб усунення виявлених недоліків.
04.11.21. від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.21. відкрито провадження у справі №910/16765/21 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановлено учасникам судового процесу строки на подання відзиву, заперечень на відзив, додаткових письмових пояснень, клопотань, заяв.
Означену ухвалу було вручено відповідачу 18.11.21. згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/16765/21, однак правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
23.11.21. до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, проте судом встановлено, що згідно з цією заявою сума позовних вимог, пред'явлених до відповідача, не змінилась та становить 55.185,00 грн.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
30.06.21. між відповідачем (Постачальник) та позивачем (Покупець) було укладено Договір поставки № 480-2021-75 (далі - Договір), відповідно до п. п. 1.1., 2.5. якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцю продукцію металопрокат (Товар), а Покупець - прийняти його та оплатити.
У пункті 6.1. сторони погодили, що Договір набуває чинності з дати підписання (30.06.21.) і діє до повного виконання взятих на себе зобов'язань.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з постачання товару.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 712 Цивільного кодексу України).
Згідно з п. п. 2.1., 2.3. Договору його ціна становить 110 370,00 грн з ПДВ. Умови оплати: 50 % - передоплата, 50% - протягом 5 робочих днів з моменту здійснення поставки.
Термін поставки товару - 5 банківських днів після зарахування 50 % передоплати. Інші строки поставки та умови оплати окремих партій товару узгоджуються сторонами у специфікаціях до цього Договору (п. 3.6.).
Відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 2276 від 24.06.21. на загальну суму 110.370,00 грн.
З них позивач оплатив 50 % - 55.185,00 грн згідно з платіжним дорученням № 9651 від 01.07.21.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, Товар позивачу не поставив.
У зв'язку з цим позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецметал Україна" з пропозицією від 02.09.21. вих. № 04-01/39 про виконання зобов'язання з поставки товару або повернення передоплати в сумі 55.185,00 грн та розірвання Договору. Проте відповідачем вказана пропозиція залишена без відповіді та задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.
Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Оскільки відповідач не здійснив поставку Товару в погоджені сторонами строки та не повернув суму попередньої оплати, позивач звернувся до суду з даним позовом про розірвання Договору та стягнення з відповідача 55.185,00 грн.
Судом встановлено, що через непоставку відповідачем Товару за Договором позивача позбавлено того, на що він розраховував при укладенні Договору - на поставку товару, який, крім того, вже оплачений позивачем на 50 %.
Приписами ст. 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.
За змістом ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.
При цьому, як визначено ч. 2 ст. 269 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Судом встановлено, що відповідачем не було здійснено поставку обумовленого Договором Товару у визначені строки, що призвело до позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладенні Договору, зазначений правочин підлягає розірванню в судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України, а відповідно позивач має право на повернення суми здійсненої ним передоплати в порядку ч. 2 ст. 693 ЦК України, за приписами якої визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження поставки ним Товару згідно з умовами укладеного Договору та у відповідності з приписами чинного законодавства, що регулює договірні зобов'язальні відносини, як і не надано доказів повернення позивачу передоплати на суму 55 185,00 грн.
Також, відповідачем не доведено існування обставин, які б свідчили про відсутність його вини у невиконанні відповідного зобов'язання, як то форс-мажорних обставин, що завадили здійснити поставку товару..
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань, внаслідок чого відбулось істотне порушення умов Договору, що є підставою для його розірвання, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума попередньої оплати за Товар за Договором у розмірі 55 185,00 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір поставки № 480-2021-75, укладений 30.06.21. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецметал Україна" (04119, місто Київ, вул. Зоологічна, будинок 4-А, офіс 139; ідентифікаційний код 43999699) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Гідроарматури" (04073, місто Київ, вулиця Сирецька, будинок 96, кімната 15; ідентифікаційний код 32555699).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецметал Україна" (04119, місто Київ, вул. Зоологічна, будинок 4-А, офіс 139; ідентифікаційний код 43999699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гідроарматури" (04073, місто Київ, вулиця Сирецька, будинок 96, кімната 15; ідентифікаційний код 32555699) 55 185 (п'ятдесят п'ять тисяч сто вісімдесят п'ять) грн 00 коп. попередньої оплати та 4 540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн 00 коп. судового збору.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко