ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.01.2022Справа № 910/17848/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши і матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення заборгованості за Договором в розмірі 23 729,50 грн.
Представники учасників судового процесу: згідно протоколу судового засідання.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення заборгованості за Договором в розмірі 23 729,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача обов'язку з виплати на користь позивача на підставі підпункту ґ п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 3% річних в розмірі 2 255,34 грн., інфляційних втрат в розмірі в розмірі 9 224,16 грн. та пені в розмірі 12 250,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
04.01.2022 представником відповідача подано відзив на позовну заяву та клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в обґрунтування якого відповідача зазначає, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі № 910/5003/21, залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021, ухвалене за результатами розгляду справи з приводу неналежного виконання зобов'язання по полісу № АІ/0334024.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі, з огляду на наступне.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 2 255,34 грн., інфляційних втрат в розмірі в розмірі 9 224,16 грн. та пені в розмірі 12 250,00 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором страхування № АІ/0334024
Натомість, як встановлено судом, в провадженні Господарського суду міста Києва передувала справа № 910/5003/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення грошових коштів у розмірі 23 729,50 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021, у задоволенні позову відмовлено.
З означеного рішення вбачається, що предметом позову були вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 255, 34 грн. 3 % річних за користування чужими коштами, 9 224,16 грн. інфляційних втрат та 12 250, 00 грн. пені нарахованих на суму заборгованості за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АІ/0334024.
Таким чином, як встановлено судом, спір, щодо якого пред'явлено вимоги у даній справі вирішено за позовом позивача у справі № 910/5003/21, у якій ухвалено рішення щодо означеного спору, яке набрало законної сили.
У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов'язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.
Згідно з п.п.44, 46 даної Доповіді:
« 44. Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Він є істотно важливим також і для плідності бізнесової діяльності, з тим щоб генерувати розвиток та економічний поступ. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легко доступним. Вона також зобов'язана дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.
46. Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб'єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику «приватного правосуддя», що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.»
Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява N 48553/99) зазначено:
"Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції ( 995_004 ), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів."
Посилання, що одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду, міститься і у справах Європейського суду з прав людини "Брумареску проти Румунії", "Салов проти України" та інші.
Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 6 Конституції України органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Відтак, оскільки судом встановлено обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, з огляду на приписи п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України, у зв'язку з ухваленням у справі № 910/5003/21 рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, провадження у справі № 910/17848/21 підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення заборгованості за Договором в розмірі 23 729,50 грн. закрити.
Ухвала набирає законної сили 11.01.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя О.А. Грєхова