Справа № 761/14999/19
Провадження № 2/761/596/2021
30 вересня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Бондар О.Д.,
за участі позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Зеленої Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» м. Київ Тарасенка Ігоря Миколайовича, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, -
10 квітня 2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства ?Укрсоцбанк?, Державного реєстратора Комунального підприємства ?Реєстраційне бюро? м.Київ Тарасенка Ігоря Миколайовича, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішень, яка була розподілена судді Кондратенко О.О.
На підставі розпорядження керівника апарату суду від 19.10.2020 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2020 року справа надійшла в провадження судді Притули Н.Г.
Під час слухання справи було замінено відповідача Акціонерне товариство ?Укрсоцбанк? на Акціонерне товариство «Альфа Банк».
В позовних вимогах позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 20.03.2019 року, індексний номер - 46051845 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за АТ «Укрсоцбанк», внесеного державним реєстратором Тарасенко Ігорем Миколайовичем Комунальне підприємство «Реєстраційне бюро, м.Київ, номер запису про право власності 30782843, поновити за позивачем право власності на квартиру.
Вимоги обгрунтовані тим, що 02.04.2019 року позивачу стало відомо про те, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за АТ «Укрсоцбанк».
Позивач вважає що перехід права власності на квартиру є незаконним, а рішення має бути скасоване оскільки воно вчинене з порушенням вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» - квартира є єдиним житлом загальною площею 46,5 кв.м., звернення стягнення відбулось без згоди власника.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що позивачу була направлена вимога про усунення порушень та попередження, що у випадку її невиконання буде звернуто стягнення на предмет іпотеки. Умовами п.4.5 Договору іпотеки іпотекодавець надав згоду на звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому рішення реєстратором прийнято правомірно.
Відповідач - Державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» м. Київ Тарасенко І.М. в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на заявлені вимоги не направив.
Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомила, відзив на заявлені вимоги до суду не направила.
На підставі положень статті 223 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність третьої особи.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Оцінивши надані суду докази, вислухавши сторони, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог за наступних підстав.
Частина 1 статті 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Як визначає стаття 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (ч.1 ст.7 Закону України «Про іпотеку»).
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (стаття 33 Закону України «Про іпотеку»).
За правилом частини 1 статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Відповідно до частин 1, 3 статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Як встановлено в судовому засіданні, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 09.03.2004 року та Договору дарування частини квартири від 30.08.2004 року.
28.12.2007 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №032/29-511К за умовами якого Банк надав ОСОБА_2 кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості до 77 000,00 доларів США, строком повернення до 27.12.2017 року зі сплатою 13,00% річних.
Кредит, як вбачається з п.1.2 Договору, надавався на поточні потреби.
28.12.2007 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений Іпотечний договір №032/06-262 згідно з умовами якого на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №032/29-511К від 28.12.2007 року, укладеним між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 щодо повернення кредиту в строк до 28.12.2017 року зі сплатою 13,00% річних в іпотеку Банку була передана квартира АДРЕСА_1 .
Умовами п.4.1 та 4.5.3 Іпотечного договору сторони домовились, що у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем Основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави, зокрема шляхом передачі іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».
На підставі дублікату іпотечного договору №032/06-262 від 28.12.2007 року, повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки УСБ-577 від 20.09.2018 року, 06.03.2019 року державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» м.Київ Тарасенко Ігорем Миколайовичем було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк».
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив, що він не отримував вимогу про усунення порушень. Щодо зазначеного варто зауважити наступне.
Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Відповідно до пункту 61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов'язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону № 1952-IV та статті 37 Закону № 898-IV порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Пунктом 6.2 Договору іпотеки сторони узгодили порядок надсилання кореспонденції - усі повідомлення за цим Договором будуть вважатися зробленим належним чином, у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін ( АДРЕСА_2 ). Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача.
Таким чином слід дійти висновку про те, що сторони дійшли згоди щодо направлення всіх повідомлень, які необхідні будуть при виконанні умов договору іпотеки.
Відповідно до частин другої-четвертої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Отже, якщо іпотекодавець узгодив з іпотекодержателем процедуру надсилання повідомлень, які необхідні будуть при виконанні умов договору іпотеки, він повинен діяти добросовісно, а інша сторона договору має право очікувати від нього таких дій.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2018 року на адресу позивача - АДРЕСА_2 була направлена вимога про усунення порушень з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку її невиконання.
Суду не надано доказів що вказаний лист був отриманий позивачем за адресою місця проживання - квартира АДРЕСА_1 . В той же час позивач в судовому засіданні заперечував факт отримання вказаного листа. З матеріалів справи вбачається, що позивачу направлялась вимога та не отримана ним за адресою: АДРЕСА_2 . Однак позивач зазначив, що вказана квартира йому не належить на праві власності і за вказаною адресою він не проживає.
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначав, що при вчиненні реєстраційних дій було порушено вимоги Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (в редакції станом на 06.03.2019 року) визначав, що протягом дії цього Закону:
1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;
2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);
3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.
Як встановлено в судовому засіданні, перехід права власності відбувся під час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та позивач, як власник квартири не надавав згоду на перехід права власності, квартира має загальну площу що не перевищує 140 кв.м. (46,5 кв.м.), використовується для постійного проживання позивача; відповідач не надав суду доказів, що позивач має на праві власності інше нерухоме майно для проживання.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, фактично відбулось примусове звернення стягнення на квартиру, яка належить на праві власності позивачу та є предметом іпотеки, незважаючи на заборону, встановлену Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Таким чином під час слухання справи було встановлено, що Державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» м. Київ Тарасенко Ігор Миколайовичвчинив реєстраційні дії з порушенням норм чинного законодавства.
Стаття 26 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в частині 3 визначає, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
В той же час згідно з положеннями частин 4-6 статті 26 зазначеного Закону, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.
Отже, як вбачається, законодавець пов'язує саме із скасуванням рішення державного реєстратора подальше поновлення прав особи (власника майна), а тому враховуючи що рішення Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» м. Київ Тарасенко Ігоря Миколайовичавід 20.03.2019 року вчинене з порушенням вимог Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ №1127 від 25.12.2015 року, суд вважає за можливе скасувати його для захисту порушеного права позивача та припинити право власності Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на квартиру АДРЕСА_1 .
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі вищевикладеного та керуючись статями 7, 10, 76, 81, 133-141, 244-245, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ) до Акціонерного товариства «Альфа Банк» (ЄДРПОУ 23494714, адреса: м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.100), Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» м. Київ Тарасенка Ігоря Миколайовича (адреса: м.Київ, вул.Дегтярівська, буд.8-А офіс 406), третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення- задовольнити.
Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» м. Київ Тарасенка Ігоря Миколайовича від 20.03.2019 року, індексний номер: 46051845, згідно з яким 06.03.2019 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №30782843 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1790584780000 за АТ «Укрсоцбанк» на підставі дублікату іпотечного договору №032/06-262, серія та номер: 1017, виданий 28.12.2007 року, видавник: АТ «Укрсоцбанк».
Припинити право власності Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на квартиру АДРЕСА_1 .
Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа банк» на користь держави судовий збір в сумі 768,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 12 жовтня 2021 року
Суддя: Н.Г. Притула