Справа №760/19312/15-ц
2-ві/760/41/21
30 грудня 2021 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі:головуючого - судді Букіної О.М.
за участю секретаря - Кривулько С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві заяву представника відповідачва- ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі судді Оксюти Т.Г.,-
У провадженні судді Солом'янського районного суду м.Києва Оксюти Т.Г. перебуває заява про поворот виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди.
13 грудня 2021 року до суду надійшла заява представника відповідачів про відвід головуючого в справі судді Оксюти Т.Г.
В обґрунтування підстав для відводу заявник посилається на те, що заочним рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 06.11.2015 у даній справі під головуванням судді Оксюти Т.Г. позов ОСОБА_5 задоволено частково.
На виконання даного рішення судом було видано виконавчий лист.
У подальшому вказане вище заочне рішення було скасовано ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 11.02.2020.
30.09.2020 рішенням Солом'янського районного суду м.Києва під головуванням судді Оксюти Т.Г. позов задоволено частково.
Постановою Київського апеляційного суду від 22.02.2021, рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 30.09.2020 скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5
06.11.2020 представник відповідача направив до суду першої інстанції заяву про поворот виконання заочного рішення суду від 06.11.2015 , яка була передана до розгляду головуючому судді Оксюти Т.Г.
Представник посилається, що головуючий суддя Оксюта Т.Г. має бути відведений від розгляду справи, на підставі ч.1 ст. 36 ЦПК України, зокрема, порушено порядок визначення судді для розгляду справи та є інші обставини, що викликають сумнів в упередженості або об'єктивності судді.
Крім того, вважає, що головуючий суддя Оксюта Т.Г. не може брати участь у повторного розгляді справи, т.я. було скасовано рішення під його головуванням (ч.1 ст.37 ЦПК України).
З урахуванням цього просить задовольнити заяву про відвід головуючого в справі судді Оксюти Т.Г.
20.12.2021 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про відвід головуючого у справі судді Оксюти Т.Г. передано для розгляду судді Букіній О.М.
Згідно ч. 8 ст.40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про відвід, матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч.2 ст.36 ЦПК України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
Відвід, за ч.3 ст.39 ЦПК України, повинен бути вмотивованим і заявлений у визначені законом строки, та з наданням доказів неупередженості судді для цілей відводу ч.4 даної статті.
Відповідно до частин 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи.
Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).
Дослідивши підстави, викладені заявником в обґрунтування поданої заяви про відвід, суд вважає, що вони не ґрунтуються на законі і фактичних обставинах справи, і є його суб'єктивною точкою зору з цього приводу.
У заяві про відвід відсутні будь-які посилання, які б свідчили про необ'єктивність чи упередженість головуючого, тобто підстави для відводу, передбачені п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України ґрунтуються на припущеннях.
Доводи заявника про те, що головуючий суддя Оксюта Т.Г. не може брати участь у розгляді заяви про поворот виконання рішення суду з тих підстав , що було скасовано рішення під його головуванням, є необґрунтованими.
Заява про поворот виконання рішення суду подана в порядку Розділу VI , що регулює процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових) осіб, а не в порядку нового розгляду справи по суті.
За вказаних обставин, підстави для відводу головуючого судді Оксюти Т.Г. у порядку ч.1 ст.37 ЦПК України,відсутні.
В той же час, доказів того, що розподіл справи було здійснено в порушення п.4 ч.1 ст.36 ЦПК України, суду не надано.
Відповідно до п. 2.3.44. Положення про автоматизовану систему документообігу суду передбачено, що розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді головуючому судді (судді-доповідачу) передаються також судові справи, за якими надійшли заяви (клопотання), пов'язані із виконанням судових рішень.
За вказаних вище обставин, правових підстав для відводу головуючого судді Оксюти Т.Г.,у порядку п.4 ч.1 ст.36 ЦПК України не має.
З огляду на викладене вище та аналізуючи наведені у заяви про відвід підстави, суд вважає, що обставини з якими заявник пов'язує наявність підстав для відводу головуючого у справі судді Оксюти Т.Г. є необґрунтованими, а тому заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.36, 37, 40 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника відповідачів - ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі судді Оксюти Т.Г., відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Букіна