СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/324/22
ун. № 759/10640/21
10 січня 2022 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120221100080001169 від 23.04.2021 року клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 ,
В судовому засіданні прокурор Святошинської окружної прокуратури м. Києва заявив клопотання про продовження щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки даний строк закінчується 13.01.2022 року.
В обґрунтування клопотання прокурор послалася на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, повторно вчинив злочин, на шлях виправлення не став, також обвинувачений не працює, не має стійких соціальних зв'язків, а отже існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ст.177 КПК України.
Захисник та обвинувачений заперечували щодо клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання або продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення суд з'ясовує всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке обрання можливе та виправдане.
Так ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, не працює, не одружений, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Обізнаність обвинуваченого ОСОБА_3 про суворість передбаченого законом покарання, у випадку визнання його винуватим, додатково підтверджує наявність високого ризику ухилення від суду та невиконання його процесуальних рішень (ризик переховування). Також існують ризики того, що обвинувачений зможе незаконно впливати на потерпілих та свідків, які не допитані судом, оскільки йому відомі їх місця проживання, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також суд відповідно до вимог ст.178 КПК України приймає до уваги інші дані про особу обвинуваченого, зокрема міцність його соціальних зв'язків, вік та стан здоров'я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування останнього під вартою.
Оцінюючи наявність підстав для тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, суд вважає, що даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України для обрання стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, судом не встановлено.
При цьому, суд бере до уваги те, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Відповідно до ч.5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України, суд знаходить правові підстави для визначення ОСОБА_3 застави - 15 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на думку суду є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених п.п. 1-3, 8 ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 369 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 10.03.2022 року включно та утримувати його у ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮ України.
Визначити ОСОБА_3 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень, після внесення якої ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 К ПК України.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 строком на 2 (два) місяці обов'язки, передбачені п.п.1-3, 8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до суду; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну - невиконання яких, тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою
Ухвала суду першої інстанції діє до 10.03.2022 року включно та підлягає негайному виконанню.
Ухвала судуможе бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1