Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/72/22
05.01.2022 м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого у кримінальному провадженні - начальника відділення СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12022100070000016 від 03.01.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Слідчий у кримінальному провадженні - начальник відділення СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві капітан поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.01.2022 приблизно о 17 год. 00 хв. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за своїм місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вживав алкогольні напої разом з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В цей час між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт. У зв'язку зі словесним конфліктом, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 взяла гострий металевий предмет, схожий на ніж, з підставки для ножів та, діючи умисно, з метою заподіяння шкоди здоров'ю ОСОБА_8 , нанесла два удари гострим металевим предметом, схожим на ніж, потерпілому в область обличчя та грудної клітини зліва.
Відповідно до довідки, виданої «Київською міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги» від 02.01.2022, у потерпілого ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва, з пошкодженням перикарди, лівого шлуночка серця, тампонада серця, гемовпневмоторекс зліва.
Таким чином, 04.01.2022 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 є те, що, по-перше, остання, усвідомивши невідворотність покарання, може зникнути від органу досудового розслідування та переховуватись, що в свою чергу призведе до неможливості закінчення розслідування та постановлення судового рішення в розумні строки. На це вказує те, що ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв'язків, не має осіб, які потребують її піклування, у неї на утриманні ніхто не перебуває. Підозрювана усвідомлює тяжкість покарання за вчинений злочин та має мотиви уникнути покарання, що підвищує актуальність ризику переховування.
По-друге, підозрювана ОСОБА_4 може впливати на потерпілого та встановлених свідків, а також можливих свідків, які ще не надали свої показання під час досудового слідства, з метою зміни останніми показань, що може призвести до уникнення підозрюваною кримінальної відповідальності. На це вказує те, що підозрювана знайома зі свідками, їй відомий їх уклад життя, місця проживання тощо, а їхні показання мають важливе значення для доведення усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
По-третє, існують ризики того, що підозрювана вчинятиме інші кримінальні правопорушення. На це вказує те, що підозрювана вчинила злочин, що характеризується суспільною небезпекою. Більше того, вказаний злочин вона вчинила щодо близького родича. Характер інкримінованого злочинного діяння свідчить про деформований стан правосвідомості підозрюваної та про низьку соціальну відповідальність, неповагу до сімейних цінностей, що свідчить про те, що остання може продовжувати аналогічну поведінку стосовно інших рідних та близьких.
Більш м'які запобіжні заходи не призведуть до запобігання наведених вище ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України.
Таким чином, з урахуванням наведених підстав, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, орган досудового розслідування вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти зазначеним ризикам, у зв'язку з чим, слідчий звернувся з вищезазначеним клопотанням до суду.
05.01.2022 р. у судовому засіданні прокурор скероване до суду клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Захисник підозрюваної у судовому засіданні проти клопотання слідчого заперечував частково. Сторона захисту, посилаючись на літній вік підозрюваної та її потребу відвідувати лікарів, що зумовлена проблемами зі здоров'ям, клопотала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби. Однак, на підтвердження доводів, викладених у клопотанні, стороною захисту не були надані жодні копії медичних документів ОСОБА_4 .
Підозрювана проти обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не заперечувала.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, підозрюваної та її захисника, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, оскільки санкція цієї частини статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Суд вирішує питання щодо обрання запобіжного заходу на підставі та у порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Досліджуючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої, «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
У клопотанні, що розглядається, наведені дані, які вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, та які не викликають розумних сумнівів у цьому.
Оцінюючи ризик переховування від органів досудового розслідування та продовження злочинної діяльності, слідчий суддя виходить з того, що підозрювана безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення не надавала доступ правоохоронцям та медичним працівникам до місця події. Суд також враховує той факт, що підозрювана, під час вчинення кримінального правопорушення, перебувала у стані сильного алкогольного сп'яніння (а.с. 17-18).
Той факт, що ОСОБА_4 знайома зі свідками, їй відомий їх уклад життя, місця проживання тощо, вказує на обґрунтованість ризику можливого незаконного впливу зі сторони підозрюваної на потерпілого та свідків.
Згідно вимог п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховує репутацію підозрюваного, відсутність офіційного місця роботи, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, наявність місця проживання та певних соціальних зав'язків.
При цьому, слідчий суддя приймає до уваги ту обставину, що відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України такий запобіжний захід як домашній арешт, може бути обраний до підозрюваної, оскільки санкція ч. 1 ст. 121 КК України передбачає позбавлення волі.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при обранні запобіжного заходу слідчий суддя також враховує вік та стан здоров'я підозрюваної. Зважаючи на клопотання захисника, що було заявлене в судовому засіданні, суд вважає за необхідне наголосити на наступному.
Слідчий суддя звертає увагу, що перебування підозрюваної під цілодобовим домашнім арештом не позбавляє її права на отримання медичної допомоги та проходження лікування, в тому числі в умовах стаціонару, в разі виникнення такої потреби, що узгоджується із положеннями Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, затвердженої наказом № 654 Міністерства внутрішніх справ України від 13.07.2016 року.
Так, відповідно пункту 6 розділу ІІІ вказаної Інструкції у разі надходження повідомлення про виникнення загрози життю або здоров'ю підозрюваного, обвинуваченого, який знаходиться під домашнім арештом (пожежа, аварія, катастрофа природного або техногенного характеру, стихійне лихо тощо), або про його захворювання та поміщення на стаціонарне лікування до закладу охорони здоров'я начальник органу Національної поліції негайно організовує перевірку зазначених у повідомленні обставин. Перевірка такого повідомлення проводиться у строк, що не перевищує 12 годин з моменту його надходження. Підтверджена інформація про неможливість подальшого перебування підозрюваного, обвинуваченого в зазначеному в ухвалі житлі надсилається слідчому або до суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Таким чином, за змістом наведеної норми захворювання особи, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, та поміщення її у зв'язку з цим на стаціонарне лікування до закладу охорони здоров'я, само по собі не свідчить про порушення особою покладених на неї обов'язків, а є лише підставою для перевірки зазначених обставин Національною поліцією.
Зважаючи на викладені обставини, слідчий суддя вважає за можливе обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки саме такий запобіжний захід на думку слідчого судді, зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити її належну процесуальну поведінку.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя, застосовуючи запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, покладає на підозрюваного певні обов'язки.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 193 - 194, 196 - 197, 309 - 310 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні - начальника відділення СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12022100070000016 від 03.01.2022 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити;
Обрати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту заборонивши їй залишати квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
- не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду у визначений час;
- повністю утриматись від спілкування з особами анкетні дані яких, зазначені в поданому до суду клопотанні про застосування запобіжного заходу з додатками, окрім сторони захисту та обвинувачення;
Строк виконання покладених обов'язків рахувати до 04.03.2022 р.;
Обов'язки покладаються на ОСОБА_4 на строк дії ухвали;
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Подільської окружної прокуратури ОСОБА_7 ;
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, представники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтись в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю;
Повний текст Ухвали буде виготовлений 10.01.2022 р.;
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1