Справа № 128/2837/21
10 січня 2022 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
представника ДУ "Стрижавська виправна колонія (№81)" ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , неодруженого, маючого професійно-технічну освіту, до засудження не працюючого,
засудженого вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 25.10.2019 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України до 4 років 7 місяців позбавлення волі,
про умовно-дострокове звільнення згідно ст. 81 КК України, -
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області з клопотанням про умовно дострокове згідно ст. 81 КК України, мотивуючи його тим, що він засуджений вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 25.10.2019 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України до 4 років 7 місяців позбавлення волі. початок строку відбування покарання - 26.06.2018, кінець строку відбування покарання - 26.01.2023. він відбув 2/3 частини строку покарання, отже має право на застосування ст. 81 КК України. також зазначає, що він вину свою у вчиненні злочину визнав повністю та щиро розкаявся; виконавчих листів не має; офіційно працевлаштований на виробництві установи; має два заохочення. У зв'язку із викладеним просить застосувати відносно нього положення ст. 81 КК України та звільнити його від подальшого відбування покарання умовно-достроково.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 власне клопотання про умовно-дострокове звільнення підтримав та просив його задоволити.
Захисника засудженого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 підтримав клопотання ОСОБА_5 , просив його задоволити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання ОСОБА_5 з тих підстав, що засуджений не довів своє виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці, оскільки засуджений хоча і працевлаштований, проте раніше неодноразово судимий та відповідних висновків для себе не зробив, вчинивши новий злочин.
Представник ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)» ОСОБА_4 при вирішенні питання поклався на розсуд суду. Додатково вказав, що вся інформація щодо засудженого викладена у наданій характеристиці на засудженого.
Ознайомившись з матеріалами клопотання та матеріалами особової справи засудженого, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
З матеріалів особової справи та характеристики засудженого вбачається, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, по даній справі засуджений вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 25.10.2019 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України до 4 років 7 місяців позбавлення волі. Початок строку - 25.10.2019; кінець строку - 27.01.2023. В місцях позбавлення волі перебуває з 27.06.2018. З 28.06.2018 утримувався в ДУ «Вінницька УВП №1», де 3 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, заохочень не має. 19.10.2020 прибув до ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)», де 1 раз притягувався до дисциплінарної відповідальності і дане стягнення не знято і не погашено. За виконання покладених обов”язкыв та додержання правил поведынки, встановлених КВК Украъни 1 рах заохочувався.
На виробництві установи працевлаштований в якості підсобного робытника. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику на свою адресу. Намагається дотримуватися правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, з метою поблажливого ставлення до себе. Намагається утримувати в чистоті і порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, не завжди має охайний зовнішній вигляд. Не приділяє уваги необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійсненню за ними належного доглядута використанню їх лише за призначенням. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи лише під контролем адміністрації установи. Намагається самостійно виконувати із самообслуговання, достаніх навичок для самостійного їх виконання не має. Виконує роботи з благоустрою установи виконує, проте ініціативи не проявляє. Намагається дотримуватися вимог пожежної безпеки та безпеки праці. Залучений до участі у програмі диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення», активної участі в її реалізації не приймає. Соціально-корисні зв'язки підтримує із матір'ю та братом. Вину у вчиненому злочині визнав.
Застосуванню ст. 101 КВК України (переведенню до дільниці соціальної реабілітації за формальними ознаками підлягав по відбуттю 1/3 частини строку покарання 07.01.2020) проте комісією відмовлено, як особі яка не стає на шлях виправлення.
Застосуванню ст. 82 КК України (заміна невідбутої частини покарання більш м'яким) за формальними ознаками підлягав по відбуттю 1/2 частини строку покарання 12.10.2020, проте комісією установи відмовлено як особі, яка не стала на шлях виправлення.
Застосуванню ст. 81 КК України (умовно-дострокове звільнення) за формальними ознаками підлягав по відбуттю 2/3 частин строку відбування покарання 17.07.2021, проте комісією установи відмовлено як особі, яка не довела свого виправлення.
На профілактичному обліку не перебуває.
З урахуванням того, що ОСОБА_5 за час відбування покарання не проявив готовності до самокерованої і правослухняної поведінки, не досяг ступеню виправлення, визначеного ст. 81 КК України, раніше сім разів притягувався до кримінальної відповідальності та знову вчинив злочин, за час відбування покарання 4 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності та йому відмовлено в застосуванні ст. 81 КК України, як особі яка не довела свого виправлення - адміністрація установи вважає, що застосування ст. 81 КК України засуджений ОСОБА_5 не заслуговує.
З довідки про наявність дисциплінарних стягнень та заохочень вбачається, що до засудженого ОСОБА_5 чотири рази застосовувалися дисциплінарні стягнення, востаннє 28.07.2021. 08.07.2021 до засудженого ОСОБА_5 застосовано заохочення.
Згідно довідки ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№81)» від засудженого ОСОБА_5 за період з 19.10.2020 по 30.09.2021 заява про вивід на роботу до підприємства не надходила, у зв”язку із чим він не був працевлаштований і оплата праці не проводилася.
Відповідно до довідки ДУ «Стрижавська виправна колонія (№81)» №112 від 19.10.2021 засуджений ОСОБА_5 працевлаштований в майстерні установи, де лише в червні, липні та серпні 2021 року отримав заробітну плату.
Виходячи із вимог ст.81 КК України, при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання.
При вирішенні даного питання судом враховані положення постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», в якій передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2 ст.81 КК).
Так, сумлінна поведінка означає зразкове дотримання вимог режиму, правил внутрішнього розпорядку; додержанні дисципліни; виконанні вказівок і
розпоряджень адміністрації пенітенціарної установи; активну участь у
самодіяльних організаціях засуджених, виконання розробленої для нього програми диференційованого виховного впливу; товариському ставленні до інших засуджених.
Під сумлінним ставленням до праці слід розуміти, що засуджений
працевлаштований, самостійно без додаткової мотивації виходить на роботу,
належно виконує роботу, бережно ставиться до робочого інструменту, не порушує правил техніки безпеки.
З врахуванням вищезазначеного, судом встановлено, що в даний час засуджений ОСОБА_5 відбув більше 2/3 строку покарання, проте сумлінною поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення, йому було відмовлено у застосуванні положень ст. 101 КВК України, ст.82 КК України, ст. 81 КК України, як особі яка не стає на шлях виправлення. ОСОБА_5 працевлаштований на виробництві в установі лише в період з червня по серпень 2021, тобто не постійно, характеризується посередньо, якісно виконує роботи із благоустрою лише під контролем адміністрації установи. Більшість показників характеризуючих засудженого, згідно характеристики, вказані із позначкою «намагається», не приймає активної участі у програмі диференційованого впливу на засуджених «Підготовка до звільнення», за час відбування покарання має чотири дисциплінарних стягнень та лише одне заохочення. Тобто, умовою для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є його сумлінна поведінка та ставлення до праці. Проте, за матеріалами особової справи засудженого та наданими установою відбування покарання, характеризуючими даними на засудженого, не вбачається його сумлінної поведінки та ставлення до праці.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення згідно ст. 81 КК України задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.81 КК України, ст. 537 ч. 1 п. 9, ст. 539 ч. 4 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення згідно ст. 81 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_5 в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1