Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/44/22
Номер провадження: 1-кс/511/21/22
10.01.2022 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
слідчого ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання слідчого відділу №2 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури про застосування запобіжного заходу у в игляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Перше Травня Фрунзівського району Одеської області, українця, громадянина України (свідоцтво про народження НОМЕР_1 , видане відділом реєстрації актів громадянського стану 16.04.1998), зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,-
який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що мешканець с. Перше Травня (Захарівської об'єднаної територіальної громади) Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні умисного злочину при наступних обставинах:
Так, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біля 22:00 год. (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), разом зі своїм батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір'ю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебував у домогосподарстві ОСОБА_10 , розташованому в с. Перше Травня Роздільнянського району Одеської області, де всі разом розпивали спиртні напої. В ході вживання спиртних напоїв між ОСОБА_6 та його батьком ОСОБА_7 виник конфлікт, в ході якого останній став ображати ОСОБА_6 нецензурною лайкою.
В цей час у ОСОБА_6 виник умисел направлений на завдання тяжких тілесних ушкоджень своєму батьку ОСОБА_7 .
З цією метою ОСОБА_6 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, пішов до свого житлового будинку, де взяв кухонний ніж, довжиною леза 12,5 см. та довжиною руків'я 9,5 см., та біля 00:40 год. 08.01.2022, із вказаним ножем, повернувся до домогосподарства ОСОБА_10 .
Після чого, використовуючи заздалегідь взятий ніж в якості знаряддя злочину, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді завдання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та бажаючи їх настання, з метою умисного завдання тяжкого тілесного ушкодження, ОСОБА_6 направляючись до домогосподарства ОСОБА_10 по дорозі зустрів свого батька ОСОБА_7 та дістав ніж. Побачивши ніж, ОСОБА_7 став убігати, проте ОСОБА_6 наздогнавши свого батька наніс останньому один удар ножем правої руки в область черевної порожнини, спричинивши останньому відкриту рану черевної стінки з ушкодженням судин аорти. Після чого намагався завдати йому ще один удар ножем в область грудної клітини але в результаті удару ніж зігнувся.
Після чого, ОСОБА_6 викинув неподалік на узбіччі ніж, яким завдав ОСОБА_7 тілесні ушкодження та пішов до себе додому, звідки викликав з мобільного телефону швидку допомогу.
08.01.2022 ОСОБА_7 , каретою швидкої допомоги був доставлений до Захарівської ЦРЛ, де біля 11:20 год. внаслідок гострої крововтрати від отриманих тілесних пошкоджень помер.
Відомості стосвно зазначеного кримінального правопорушення 08.01.2022 року внесені до ЄРДР за № 12022162390000016 від 08.01.2022року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
08.01.2022, о 13:00 год., відповідно до ст. 208 КПК України, складено протокол про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином ОСОБА_6 , вчинив дії передбачені ч. 2 ст. 121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Частина 2 статті 121 КК України - а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, що відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, та карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, повідомлено 08.01.2022 року: ОСОБА_6 .
Вищевказана підозра ґрунтується на зібраних у кримінальному провадженні доказах.
Відповідно до вимог пункту четвертого частини першої статті 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення від покарання, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ніде не працює , може знищити, сховати, спотворити речі, які мають важливе значення для встановлення істини по даному кримінальному провадженню, оскільки на даний час органом досудового розслідування не завершено проведення всіх слідчих (розшукових) дій в рамках кримінального провадження; може впливати на свідків .
На думку слідчого та прокурора, запобігти вищевказаним ризикам можливо лише обравши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування до підозрюваного міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та особистої поруки, домашнього арешту є недоцільним, оскільки дані запобіжні заходи не зможуть запобігти вищенаведеним ризикам та забезпечити виконання обов'язків підозрюваного.
Міра запобіжного заходу у вигляді застави також є дієвим заходом в даному випадку, оскільки підозрюваний не офіційно працює, а також не має постійного заробітку.
Позиція учасників справи.
Слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили задовольнити.
Підозрюваний та захисник не заперечували проти задоволення клопотання.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.
Відділом №1 слідчого відділу Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження № 12022162390000016 від 08.01.2022року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кембел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим та прокурором доведено, що наразі наявні докази, які об'єктивно зв'язують підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненням злочину, та їх кількість достатня для подальшого розслідування.
Крім того, дослідженні матеріали клопотання свідчать про те, що дійсно, наразі існують ризики, які передбачені диспозицією статті 170 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення від покарання, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення; може знищити, сховати, спотворити речі, які мають важливе значення для встановлення істини по даному кримінальному провадженню.
Згідно практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
При розгляді можливості застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, врахувавши особу підозрюваного, а також те, що останній раніше не судимий , не працює, та не має міцних соціальних зв'язків, слідчий суддя вважає, що наразі з метою запобігання встановленим ризикам буде недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою та застава.
Слідчий суддя врахував практику Європейського суду з прав людини щодо наявності ризиків, який неодноразово зазначав, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними». У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення ЄСПЛ за скаргою №26772/95 від 06.04.2000 року по справі «Лабіта проти Італії», пп. 162-165).
На виконання положень частини третьої статті 183 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним визначити заставу у розмірі двадцяти п,яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що наразі становить 62025 гривень, та покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до слідчого, прокурора, здійснюючих досудове розслідування; не відлучатися за межі Роздільнянського району Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Норми права, які застосував слідчий суддя при розгляді клопотання.
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Положенння частини другої статті 177 КПК України визначають, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Диспозиція частини першої статті 194 КПК України регламентує, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжногозаходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Пункт п'ятий частини другої статті 183 КПК України регламентує, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Частина третя статті 183 КПК України визначає, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини 2 статті 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого відділу №2 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити .
Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту затримання, тобто з 08 січня 2022 року до 08.03.2022 року (включно), з утриманням його в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», місцезнаходження юридичної особи: Люстдорфська дорога, 11, місто Одеса, Одеська область, 65059.
Одночасно визначити розмір застави у межах 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2022 року) в сумі 62025 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до слідчого, прокурора, здійснюючих досудове розслідування; не відлучатися за межі Роздільнянського району Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному.
Копію ухвали направити Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" - для виконання. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1