Справа № 947/224/22
Провадження № 2-зз/947/15/22
про відмову у прийнятті заяви
10.01.2022 року суддя Київського районного суду м. Одеси Васильків Олена Василівна розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, -
21.12.2021 року заявник ОСОБА_1 поштою звернувся до суду із заявою, в якій просить зняти арешт з автомобіля марки "HYUNDAI TUCSON", 2007 року випуску, держномер НОМЕР_1 , який раніше належав ОСОБА_2 , накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси (вихідний №С-06 від 19.04.2010 року, цивільна справа №2-3370).
При цьому заявник ОСОБА_1 посилається на те, що 25.08.2021 року він за допомогою системи електронних торгів арештованим майном СЕТАМ придбав вищевказаний автомобіль. В подальшому заявник дізнався, що на вказаний транспортний засіб накладено арешт, який позбавляє його можливості переоформити придбаний автомобіль на своє ім'я та порушує його права як нового власника.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Окрім того, положеннями абз. 4 п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03.06.2016 року передбачено, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу. При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Таким чином, вказаними нормами чинного законодавства передбачений порядок скасування ухвали про забезпечення позову, відповідно до якої, застосовані заходи можуть бути скасовані лише за заявою особи, щодо якої вжито заходи забезпечення позову.
За таких обставин, з урахуванням того, що відносно ОСОБА_1 будь-які заходів забезпечення позову в рамках даної справи не застосовувалось та він взагалі не був учасником вказаної справи, в зв'язку з чим у заявника у відповідності до положень ч. 1 ст. 158 ЦПК України немає права звертатися до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову у зазначеній справі, суд приходить до висновку, що вказана заява не може бути прийнята судом до розгляду.
При цьому, враховуючи положення абз. 4 п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03.06.2016 року, суд роз'яснює ОСОБА_1 її право на звернення до суду з позовною заявою про звільнення майна з-під арешту.
Керуючись ст. 158 ЦПК України, суддя, -
Відмовити ОСОБА_1 у прийнятті заяви про скасування заходів забезпечення позову, та повернути заяву зі всіма додатками до неї заявникові.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильків О.В.