10 січня 2022 року
м. Київ
справа № 420/7628/19
адміністративне провадження № К/9901/48510/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Загороднюка А., Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на окрему ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі №420/7628/19 за заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, ( в порядку статті 383 КАС України
15 березня 2021 року від представника позивача до суду першої інстанції надійшла заява, вхідний № 12612/21, в якій останній, керуючись статтею 383 КАС України, просив:
визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Офісу Генерального прокурора №184ц від 01 березня 2021 року щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України з 19 листопада 2019 року;
зобов'язати Офіс Генерального прокурора поновити позивача в Офісі Генерального прокурора на посаді рівнозначній посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України з 19 листопада 2019 року.
Окремою ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року заяву представника позивача, подану в порядку статті 383 КАС України задоволено частково.
Визнано протиправним пункт 2 наказу Офісу генерального прокурора від 01 березня 2021року №184ц щодо поновлення позивача на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України з 19 листопада 2019 року.
Зобов'язано Офіс Генерального прокурора вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню наведених у мотивувальній частині окремої ухвали вимог законів щодо обов'язковості виконання рішення суду, протягом 15 календарних днів з дня отримання копії цієї окремої ухвали.
У задоволенні решти вимог заяви представника позивача в порядку статті 383 КАС України - відмовлено.
У поданій касаційній скарзі представник відповідача з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у задоволенні заяви.
Згідно із частиною п'ятою статті 321 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судові рішення суду апеляційної інстанції оскаржуються в касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої та другої статті 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, представник Офісу Генерального прокурора оскаржує окрему ухвалу суду першої інстанції про задоволення частково заяви поданої в порядку статті 383 КАС України та окрему ухвалу, та прийняту за наслідками їх перегляду постанову суду апеляційної інстанції.
Окрема ухвала суду першої інстанції про задоволення частково заяви поданої в порядку статті 383 КАС України до зазначеного переліку ухвал, що можуть бути оскаржені у касаційному порядку не входить, то відповідно прийнята за наслідками її перегляду постанова також не може бути оскаржена до Верховного Суду.
За правилами пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на окрему ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі №420/7628/19 належить відмовити.
Керуючись статтями 294, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на окрему ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі №420/7628/19.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.В. Білак А.Г. Загороднюк В.М. Соколов