10 січня 2022 року
Київ
справа №460/6960/20
адміністративне провадження №К/9901/48399/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Загороднюка А.Г., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі №460/6960/20
за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної прокуратури, П'ятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Офіс Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Рівненської обласної прокуратури, П'ятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Офіс Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення П'ятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 21 липня 2020 року № 10 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Рівненської області від 18 серпня 2020 року № 782 к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області.
Поновлено позивача на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні Рівненської обласної прокуратури, з 19 серпня 2020 року.
Стягнуто з Рівненської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19 серпня 2020 року по 09 серпня 2021 року включно в розмірі 486870,86 грн (чотириста вісімдесят шість тисяч вісімсот сімдесят гривень вісімдесят шість копійок) (сума вказана без урахування сплати податків та інших обов'язкових платежів, які підлягають стягненню під час виплати її працівнику). Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта власних повноважень Рівненської обласної прокуратури судові витрати на суму 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року апеляційні скарги Рівненської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора задоволено. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року у справі № 460/6960/20 скасовано та прийнято постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.
Так, відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі №540/1456/20 та від 28 жовтня 2021 року у справі №640/26135/19.
Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на зазначені постанови Верховного Суду, оскільки правовідносини у цих справах та у справі №460/6960/20 не є подібними.
Як вбачається з постанов Верховного Суду у справі №540/1456/20 та у справі №640/26135/19, позивачі не з'явились на проходження атестації та надали листки непрацездатності на підтвердження поважності їх неявки.
Водночас, з оскаржуваних рішень вбачається, що позивач був присутній під час проведення співбесіди, надавав пояснення, проте не зміг надати вичерпної відповіді на запитання щодо можливості укладання родичами потерпілої особи угоди про примирення та самовільно покинув аудиторію.
Верховний Суд роз'яснює скаржнику, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Отже, враховуючи обставини цієї справи та порівнювальних, а також оцінку надану судами у їх сукупності не можна вважати правовідносини, що виникли у справах №540/1456/20 та №640/26135/19 є подібними до справи №460/6960/20.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Отже, враховуючи наведене подана касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі №460/6960/20 не відповідає вказаним вимогам КАС України.
Верховний Суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог статті 330 КАС України постановляє ухвалу про залишення без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи, на внесені зміни до законодавства, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати касаційну скаргу, в якій уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень передбачені частиною четвертої статті 328 КАС України та навести належні обґрунтування вказаних підстав з урахуванням вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Керуючись статтями 169, 328-332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року у справі №460/6960/20 залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали.
Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог статті 330 КАС України, в установлений судом строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
А.Г. Загороднюк
С.А. Уханенко,
Судді Верховного Суду