10 січня 2022 року
м. Київ
Справа № 910/9950/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Бенедисюка І. М. і Селіваненка В.П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - Підприємство)
на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.07.2021 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго"
до Підприємства
про стягнення 18 111 047,48 грн,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго";
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
23.12.2021 (згідно з відміткою на конверті) Підприємство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 зі справи №910/9950/21 (разом із клопотанням про відстрочення сплати судового збору).
За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Оскаржуваною ухвалою господарського суду міста Києва від 27.07.2021, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021, у задоволенні клопотання Підприємства про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву відмовлено; зустрічну позовну заяву з доданими до неї документами повернуто заявнику на підставі частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс).
Повертаючи зустрічну позовну заяву Підприємства, суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно з пунктом 3 частини другої статті 46 та частиною першою статті 180 ГПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. При цьому за приписами частини шостої статті 180 цього Кодексу зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог, зокрема, частини першої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику, а копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Не погоджуючись із зазначеними ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Підприємство звернулося з касаційною скаргою, в якій посилається на те, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права та дійшли помилкового висновку про необхідність повернення його зустрічної позовної заяви.
Однак Суд дійшов висновку, що твердження Підприємства, викладені у касаційній скарзі, не є безумовною підставою для скасування судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права, оскільки їх застосування чітко передбачено процесуальним законом.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2021, зокрема, прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" до розгляду та відкрито провадження у справі №910/9950/21; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та встановлено відповідачу строк для подання відзиву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, з дотриманням приписів статті 165 ГПК України, зокрема, частини восьмої вказаної норми .
Судами також встановлено та не заперечується скаржником, що копію ухвали господарського суду міста Києва від 24.06.2021 про відкриття провадження у цій справі Підприємство отримало 02.07.2021, а, отже, 15-денний строк на подання зустрічного позову сплив 19.07.2021 (з урахуванням неробочих днів).
Проте Підприємство подало до господарського суду міста Києва зустрічний позов лише 22.07.2021, тобто із пропуском встановленого строку (разом із клопотанням про продовження процесуального строку для подання відзиву).
Згідно із пунктом 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно із статтею 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Приписами статті 118 ГПК України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до частини другої статті 119 згаданого Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
Разом з тим, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд також не може продовжити строк понад встановлений зазначеним Кодексом (аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16).
При цьому клопотання Підприємства про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву було обґрунтовано встановленням карантину на території України, запровадженням обмежень та введенням режиму дистанційної роботи на підприємстві.
Стосовно доводів скаржника про необхідність врахування приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", суд апеляційної інстанції додатково зазначив таке.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2" (із подальшими змінами та доповненнями), з 12.03.2020 на усій території України запроваджено карантин.
Пунктом 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Водночас процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" в редакції Закону України N 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України N 731-IX від 18.06.2020. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України N 731-IX від 18.06.2020. Вказаний Закон набув чинності 17.07.2020.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням доводи скаржника щодо продовження строку на звернення із зустрічною позовною заявою, зазначили про їх необґрунтованість, оскільки скаржником не було подано належних доказів на підтвердження неможливості вчинення відповідної процесуальної дії у встановлений судом строк (15 днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі) у зв'язку з карантинними обмеженнями, та дійшов обґрунтованого висновку про повернення зустрічної позовної заяви на підставі частини шостої статті 180 ГПК України.
Окрім того, судами також було враховано, що відзив Підприємства на позовну заяву був поданий в межах встановленого строку для його подання, а тому заявник не був позбавлений можливості звернутися також із зустрічним позовом у межах встановлених процесуальних строків.
Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Підприємства на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у цій справі, оскільки правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
У зв'язку із відмовою у відкритті касаційного провадження у справі, клопотання Підприємства про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення постанови Верховним Судом не розглядається.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 234, 243, 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою державного підприємства "Гарантований покупець" на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 зі справи № 910/9950/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Селіваненко