29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"10" січня 2022 р. Справа № 924/1299/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., розглянувши матеріали
за заявою ОСОБА_1 , м. Деражня, Хмельницька обл.
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
встановив:
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Хмельницької області із заявою (від 29.12.2021), в якій просить, зокрема відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність.
При розгляді заяви судом враховується, що провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ, Кодекс), Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України (ч. 1 ст. 2 КУзПБ).
Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 КУзПБ боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 1) розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
При цьому вимоги щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема у ст. 116 КУзПБ.
Так, за приписами п. 2 ч. 2 ст. 116 КУзПБ у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються ім'я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності).
Перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначений, зокрема ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Щодо дотримання заявником вимог п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ судом враховується, що у доданому до заяви конкретизованому списку кредиторів та боржників заявник зазначає про наявність загальної суми заборгованості боржника (за попередніми розрахунками) перед кредиторами в розмірі 334 297, 02 грн., серед яких 4 банки та 8 мікрофінансових установ. На підтвердження даних обставин заявником надано виписку ТОВ "Українське бюро кредитних історій".
Проте а ні зазначений список, а ні інші додані до заяви документи не містять інформації щодо загальної суми заборгованості за основним зобов'язанням та обов'язковим окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені) по кожному кредитору окремо, оскільки в наданому заявником списку зазначено лише загальну суму поточної заборгованості без окремого визначення основного боргу та суми неустойки (пені, штрафу). А вказані у списку кредиторів умови договорів про порядок нарахування пені та штрафів не є сумами неустойки, штрафів, окреме зазначення яких передбачене п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Оскільки наданий заявником суду конкретизований список кредиторів містить у собі лише загальну суму грошових вимог відповідних фінансових установ без обов'язкового окремого зазначення суми основної заборгованості, суми неустойки (штрафу, пені) щодо кожного з кредиторів, відповідний список не може братись судом до уваги як належний доказ виконання п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу.
Суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі №915/36/20 висловлено позицію, за якою на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, аудиторський висновок, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози, інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.
Таким чином, за відсутності усіх первинних документів у суду відсутня можливість встановити наявність ознак неплатоспроможності заявника або загрози такої неплатоспроможності.
Заявником не надано документів з банківських та інших фінансових установ (договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують наявність та розмір прострочених зобов'язань боржника перед кожним кредитором (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
При цьому надання лише деяких договорів не підтверджує факт наявності кредиторської заборгованості, її суми та правової природи, а надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором.
Окремо судом звертається увага на те, що зазначаючи про наявність заборгованості, зокрема перед ТОВ "Служба миттєвого кредитування", ТОВ "КУ "Європейська кредитна група", ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів", ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", АТ "Альфа банк", АТ "Універсал банк", ТОВ "Таліон плюс" заявником не додано кредитних договорів, укладених із зазначеними кредиторами. Відповідно, непідтвердженими є також вказані у конкретизованому списку кредиторів строки таких кредитів.
При цьому додані до заяви документи у підтвердження отримання кредиту від АТ «Ідея банк» - додані у неякісних та непридатних для читання копіях, відсутній підпис заявника на паспорті споживчого кредиту та відсутні відомості щодо погодження даного паспорту в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису; у підтвердження отримання кредиту від АТ "Мегабанк" - додані у неякісних та непридатних для читання копіях, у підтвердження отримання кредиту від ТОВ "Слон кредит" відсутній підпис заявника на договорі та додатках до договору та відсутні відомості щодо погодження договору з додатками в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису.
Суд критично оцінює пояснення заявника з приводу того, що ним не було надано належні докази в частині всіх копій договорів, квитанцій, банківських виписок тощо, що підтверджують суми грошових вимог кредиторів, через їх відсутність або втрату, оскільки заявник не надав доказів, які підтверджують, що він вжив всі належні заходи, спрямовані на отримання таких доказів, оскільки заявник не позбавлений права звернутися до відповідних фінансових установ з метою отримання відповідних угод, які стосуються його прав та обов'язків.
Подання заявником декларацій про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, передбачене п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
При цьому декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати. До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (ч. 5 ст. 116 Кодексу).
Так, у долучених до заяви деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2018-2020 роки заявником визначено членами сім'ї матір та батька боржника. Разом з тим, в деклараціях зазначено про ненадання матір'ю та батьком інформації щодо окремих відомостей, передбачених декларацією.
Одночасно судом звертається увага на п. 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, відповідно до якого боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
З урахуванням наведеного, подана заява не містить доказів неможливості отримання заявником інформації із відповідних офіційних джерел щодо членів сім'ї, які не надали інформацію, необхідну для заповнення відповідних розділів декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Разом з тим, з поданих матеріалів слідує, що заявником не надано доказів здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Натомість, заявник, посилаючись на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що викладена у постанові від 19.11.2020 у справі №910/726/20, додав до заяви про неплатоспроможність, зокрема заяву (від 29.12.2021) про затвердження кандидатури Білявського Віталія Віталійовича та призначення керуючим реструктуризацією боргів; заяву арбітражного керуючого Білявського Віталія Віталійовича (від 23.12.2021) про участь у справі про неплатоспроможність заявника; договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 20.11.2021.
З приводу зазначеного судом враховується, що згідно з ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Частиною 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році місячний прожитковий мінімум для працездатних осіб становить: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня.
Таким чином, станом на дату звернення заявника із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність розмір авансування винагороди керуючому реструктуризацією повинен становити 37 215 ,00 гривень.
Положеннями ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що докази здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) у відповідному розмірі в обов'язковому порядку подаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Інститут авансування винагороди арбітражному керуючому є гарантією права учасника справи про банкрутство (керуючого реструктуризацією) на отримання ним грошової винагороди за виконання наданих йому повноважень. Обов'язок здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому є безумовним. При цьому, ані Кодекс, ані інші діючі норми законодавства не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №910/2629/20, від 23.11.2020 у справі №922/1734/20, від 19.11.2020 у справі №927/203/20, від 17.02.2021 у справі №927/166/20).
Тобто зазначене є гарантією з боку держави оплати праці керуючого реструктуризацією заявником на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 43 Конституції України. При цьому судом враховується і можливість заміни керуючого за певних умов, а тому договір з Білявським В.В. не забезпечує вищевказані гарантії оплати праці арбітражного керуючого.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.11.2020 у справі №910/726/20 зроблено висновок, що зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Розглянувши подані заявником документи як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, суд зазначає таке.
Договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 20.11.2021 укладений між арбітражним керуючим Білявським Віталієм Віталійовичем та заявником.
Пунктами 3.1 та 3.3 вказаного договору передбачено, що оплата послуг розпорядника майна становить 17842,5 грн. грн. за весь строк виконання повноважень, починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією. Заявник вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 1784,5 грн. щомісячно на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.
Разом з тим, з умов п. 3.3 договору слідує, що загальний розмір оплати послуг, враховуючи оплату протягом 10 місяців у сумі 1784, 5 грн. грн, становить 17 845 грн, тоді як п. 1.3 договору містить умову про оплату послуг в розмірі 17 842, 5 грн., в той час як законом визначена сума в розмірі - 37 215 ,00 гривень.
До того ж, за змістом ст. ст. 119, 123 Кодексу у справі про неплатоспроможність арбітражний керуючий виконує повноваження керуючого реструктуризацією, відповідні рішення приймають саме збори кредиторів, а не комітет кредиторів, а відтак, положення договору про те, що оплата грошової винагороди здійснюється до моменту прийняття комітетом кредиторів певного рішення, яке також не передбачено приписами ч. 8 вказаної статті.
Крім того, виходячи з позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.11.2020 у справі №910/726/20, можливість мирного врегулювання між боржником та арбітражним керуючим в питанні авансування грошової винагороди допускається за умови наявності у боржника майна, яке буде реалізовано у перспективі (відстрочка платежу) у справі про неплатоспроможність. При цьому, Верховний Суд зазначив, що місцевий суд приймає рішення про надання такої можливості за результатами дослідження усієї сукупності наданих доказів.
Одночасно у наданій заяві заявник зазначає про відсутність у нього майна, доказів наявності будь-якого майна не додано, з чого суд доходить висновку про ненадання доказів спроможності заявника щодо мирного врегулювання питання оплати послуг арбітражного керуючого шляхом укладення відповідного договору
Крім того, за відсутності доказів наявності майна не відстежується досягнення такої кінцевої мети як оплата праці керуючого реструктуризацією після реалізації належного заявнику майна під час здійснення процедури банкрутства, що впливає на баланс інтересів боржника та арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією), позбавивши останнього права на отримання у повному розмірі винагороди.
Отже, зважаючи на те, що заявником не надано суду відповідних доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, суд дійшов висновку про недотримання заявником також положень п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу.
Пунктом 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ встановлена можливість подання інших документів, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Проте подані заявником документи не можуть братись судом до уваги як такі, що самостійно підтверджують передбачену, зокрема п. 1 ч. 2 ст. 115 Кодексу підставу звернення до суду, оскільки із їх змісту, як зазначалось вище, неможливо встановити а ні розмір простроченого зобов'язання заявника, а ні його склад (основний борг, неустойка, штраф тощо).
Заявником також не надано суду доказів, які підтверджують існування обставин, визначених у п. п. 2-4 ч. 2 ст. 115 Кодексу.
Крім вищенаведеного судом звертається увага на те, що згідно з ч. 4 ст. 116 КУзПБ разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Приписами ч. ч. 2, 3 ст. 124 КУзПБ визначено, що у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються, зокрема розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів. План реструктуризації боргів може містити положення про: реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у т.ч. того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у т.ч. розміру та строків погашення боргів; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини; виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів.
Однак формально доданий до заяви проект плану реструктуризації боргів заявника не містить будь-яких пропозицій щодо реструктуризації боргів, в тому числі щодо заходів, спрямованих на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно з вимогами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищезазначене суд зауважує, що заявник, посилаючись на скрутне фінансове становище та неможливість виконання своїх боргових зобов'язань перед кредиторами, у порушення вимог ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додав належних доказів, що підтверджують обставини, викладені ним у вказаній заяві, та наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, дослідивши зміст заяви та сукупність поданих заявником доказів на обґрунтування його неплатоспроможності, суд доходить висновку про необхідність залишення заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про його неплатоспромождність без руху.
При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в разі неусунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із відповідною заявою згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України та ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись ст. 74, 77, 80, 91, 162, 164, 174, 234, 235 ГПК України, ст. 2, 30, 37, 113, 115-116 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
постановив:
Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху, встановивши заявнику десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків, а саме надання:
- конкретизованого списку кредиторів, оформленого відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу, зокрема із зазначенням щодо кожного кредитора окремо загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) з відображенням періоду виникнення зобов'язання;
- доказів (договори, квитанції, банківські виписки тощо), що підтверджують суми усіх заявлених грошових вимог усіх кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- належної якості договір кредитування від АТ "Мегабанк" з додатками;
- належним чином оформлених декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, доказів на підтвердження наявності підстав для зазначення у декларації про ненадання інформації членами сім'ї;
- доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 37 215 ,00 грн. на депозитний рахунок Господарського суду Хмельницької області;
- пропозиції щодо реструктуризації боргів (реальний проект плану реструктуризації боргів), в тому числі щодо заходів, спрямованих на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів.
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://km.arbitr.gov.ua.
Ухвала набрала законної сили 10.01.2022р. та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддруковано/надіслано прим.:
1- до справи
2- заявнику ІНФОРМАЦІЯ_1 та електронний кабінет.