ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
про залишення позовної заяви без руху
10 січня 2022 року Справа № 923/17/22
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б., розглянувши справу
за позовом: Першого заступника керівника Херсонської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі
позивача: Херсонської міської ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний регіон", м.Херсон
про розірвання договору оренди, витребування нерухомого майна площею 184,3 кв.м. вартістю 2759856,00 грн.
Перший заступник керівника Херсонської окружної прокуратури звернувся до господарського суду із позовом в інтересах держави в особі позивача Херсонської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний регіон", м.Херсон про розірвання договору оренди, витребування нерухомого майна площею 184,3 кв.м. вартістю 2759856,00 грн.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд, враховуючи, що на стадії прийняття до розгляду позову, поданого прокурором в інтересах держави, розглядається, в тому числі, питання щодо наявності підстав для представництва, дійшов висновку про невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст.162, 164 ГПК України, з огляду на таке.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з ч.5 ст. 162 ГПК України, у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Згідно з ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
При цьому суд зауважує, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчить про наявність підстав для відповідного представництва.
Також, у відповідності до ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
В позовній заяві прокурор зазначив, що компетентним суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах є Херсонська міська рада.
Обґрунтовуючи підстави для звернення до суду із позовом в інтересах держави в особі Херсонської міської ради прокурор стверджує про нездійснення міською радою захисту інтересів держави.
Водночас, з листа виконавчого комітету Херсонської міської ради від 30.11.2021 №98-12929-11/26-вих№1683 слідує, що Херсонською міською радою прийнято рішення про самостійне звернення до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний регіон" щодо захисту права комунальної власності.
В подальшому, листом від 14.12.2021 №8-1231К-11/26-вих№183 виконавчим комітетом Херсонської міської ради повідомлено прокурора про відсутність правових підстав для звернення до суду з позовною заявою до ТОВ "Південний регіон" щодо усунення перешкод у користуванні підвальним чи іншим приміщенням у багатоквартирному будинку за адресою: м.Херсон, просп.Текстильників, 3, що не є комунальним майном.
Таким чином, прокурором до матеріалів позовної заяви подано суперечливі докази в обґрунтування підстав звернення до суду із даним позовом.
За наведеного, прокурору слід навести додаткові обґрунтування, підтверджені належними доказами, щодо підстав звернення до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Херсонської міської ради.
Згідно п.п.4, 5 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
За змістом позовної заяви прокурор стверджує, що спірні нежитлові приміщення перебувають в оренді відповідача. При цьому, обґрунтовуючи невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди, прокурор зазначає про звернення до суду із даним позовом про розірвання договору оренди і витребування комунального майна з чужого незаконного володіння.
Водночас, прокурором не наведено правових підстав щодо вимоги про витребування комунального майна з чужого незаконного володіння та узгодженості даної вимоги із твердженням щодо наявності між сторонами договірних відносин.
Також, за змістом позовної заяви прокурор посилається на приписи Цивільного процесуального кодексу України, в той час як судочинство в господарських судах здійснюється з урахуванням положень Господарського процесуального кодексу України.
Для усунення означеного недоліку прокурору слід навести правові підстави щодо вимоги про витребування комунального майна з чужого незаконного володіння та пояснення щодо узгодженості даної вимоги із твердженням про наявність між сторонами договірних відносин.
Згідно п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В даному випадку позовна заява не містить зазначення щодо наявності у прокурора або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
За приписами п.2 ч.1 ст.163 ГПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуваннями вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
В даному випадку прокурором заявлено вимоги про:
- розірвання договору №172-23-065 від 26.12.2003 оренди комунального майна;
- витребування у ТОВ "Південний регіон" вбудованих приміщень підвалу загальною площею 184,3 кв.м., вартістю 2,7 млн.грн.
При цьому, за змістом позовної заяви прокурор стверджує про захист прав власника майна шляхом подання віндикаційного позову та витребування комунального майна з чужого незаконного володіння.
Згідно п.2 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Вирішуючи питання щодо сплати судового збору, господарський суд повинен виходити, зокрема, з такого.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.1, п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З 1 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2481,00 грн.
Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом прокурор мав сплатити судовий збір в сумі 2481,00 грн. за вимогу про розірвання договору оренди та 41397,84 грн. (2759856,00 х 1,5%), за вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння.
У той же час, прокурором подано до суду платіжні доручення про сплату 4962,00 грн. судового збору. Отже, прокурором не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Для усунення означеного недоліку прокурору слід надати до суду оригінал платіжного доручення про доплату судового збору в розмірі 38916,84 грн.
Згідно абз.2 ч.8 ст.42 ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до частин 1, 2, 4, абзацу 2 частини 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього; копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством; учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
За результатами дослідження матеріалів позову судом встановлено, що копії документів, які подані прокурором в якості доказів, завірені особою, стосовно якої суду не надано доказів на підтвердження наявності у неї відповідних повноважень, що суперечить правовій природі засвідчення особою відповідності копії документу його оригіналу та вищевказаним вимогам статті 91 Господарського процесуального кодексу України про те, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
З доданих до матеріалів позовної заяви копій документів вбачається, що вони засвідчені прокурором С.Антощук, однак доказів на підтвердження повноважень вказаної особи, зокрема, на засвідчення копій документів від імені Херсонської окружної прокуратури, не надано.
З огляду на вказане, документи, що додані до позову та завірені особою, щодо якої немає відомостей про її повноваження на здійснення дій процесуального характеру від імені прокурора, за своєю правовою природою не являються письмовими доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу України.
Для усунення означеного недоліку прокурору слід надати документи на підтвердження повноважень прокурора С.Антощук на здійснення дії процесуального характеру (в тому числі засвідчення копій документів) від імені Херсонської окружної прокуратури (наказ про призначення).
Також, прокурору слід надати до суду наказ про призначення першого заступника керівника Херсонської окружної прокуратури Д.Пагуби.
Згідно ч.2 ст.164 ГПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Судом встановлено, що прокурором до позовної заяви додано копії рішення Херсонської місії ради від 06.07.2007 №490, листа Херсонської місцевої прокуратури від 12.06.2020 №35-7533вих-40, листа Херсонської окружної прокуратури від 19.07.2021 №55-4744вих21, листа Херсонської міської ради від 04.08.2021 №8-7723-11/26, які є непридатними до читання, що утруднює дослідження судом змісту означених доказів.
Для усунення означеного недоліку прокурору слід надати якісні копії вказаних документів із чіткими полями та повним текстом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши прокурору строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 232-234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву першого заступника керівника Херсонської окружної прокуратури залишити без руху.
2. Прокурору протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути вказані в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання відповідних доказів і пояснень.
Копію заяви про усунення недоліків позовної заяви і додані до неї документи направити позивачу і відповідачу, докази направлення подати до суду (опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек, накладну).
3. Роз'яснити прокурору, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається згідно з п.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Копію ухвали направити прокурору.
Ухвала суду набрала законної сили 10.01.2022, оскарженню не підлягає.
Суддя М.Б. Сулімовська