вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
06.01.2022 Справа № 917/1705/21
Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронбуд-Сервіс», 36007, м. Полтава, пров. Перспективний, 12,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурова енергетична компанія «Технікс», 36002, м. Полтава, вул. Олени Пчілки, 25, кім. 205,
про стягнення 48 628,53 грн.,
Представники сторін: не викликались.
Суть спору:
Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронбуд-Сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурова енергетична компанія «Технікс» про стягнення 48 628,53 грн., з яких 42 404,04 грн. - заборгованість за договором на транспортне обслуговування № 081001 від 08.10.2020 р., 3 093,89 грн. - пеня, 2 248,83 грн. - інфляційні втрати, 881,77 грн. - відсотки річних.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.11.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Аргументи учасників справи:
Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав оплату за договором на транспортне обслуговування № 081001 від 08.10.2020 р., чим порушив умови господарського зобов'язання, встановлені зазначеним договором та законом.
Відповідач у відзиві № 350 від 26.11.2021 р. (вх. № 13177 від 29.11.2021 р.) проти заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Електронбуд-Сервіс» розміру основної заборгованості за договором № 081001 від 08.10.2020 р. не заперечує, однак стверджує, що позивачем було не вірно здійснено нарахування пені та інфляційних, та надає відповідний контррозрахунок.
У відповіді на відзив № 46 від 29.11.2021 р. (вх. № 13280 від 30.11.2021 р.) позивач зазначив, що розрахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурова енергетична компанія «Технікс» є неправильним, оскільки відповідачем не було враховано індекс інфляції за вересень 2021 року.
Виклад обставин справи, встановлених судом:
08.10.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Електронбуд-Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бурова енергетична компанія «Технікс» було укладено договір на транспортне обслуговування № 081001 (а.с. 9-11).
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Виконавець (ТОВ «Електронбуд-Сервіс») зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати Замовнику (ТОВ «Бурова енергетична компанія «Технікс») послуги автомобільним транспортом, вказаним в додатках до договору.
Згідно з п. 2.4 договору Сторони протягом 7 (семи) банківських днів після надання послуг погоджують акт приймання-передачі наданих послуг.
Послуги вважаються прийнятими Замовником з моменту підписання Акту приймання-передачі наданих послуг без зауважень (п. 2.8 договору).
На виконання зазначених норм договору № 081001 від 08.10.2020 р. позивач надав відповідачу послуги автомобільним транспортом на суму 42 404,04 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 090201 від 09.02.2021 р. (а.с. 13), підписаним сторонами без зауважень.
Відповідно до п. 5.5 договору Замовник повинен сплатити вартість послуг не пізніше 10 (десяти) банківських днів з дати підписання Сторонами підписання Акту приймання-передачі наданих послуг.
Позивач вказує, що відповідач за надані послуги не розрахувався, з огляду на що заявив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурова енергетична компанія «Технікс» 48 628,53 грн., з яких 42 404,04 грн. - заборгованість за договором на транспортне обслуговування № 081001 від 08.10.2020 р., 3 093,89 грн. - пеня, 2 248,83 грн. - інфляційні втрати, 881,77 грн. - відсотки річних.
Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір на транспортне обслуговування № 081001 від 08.10.2020 р., Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 090201 від 09.02.2021 р., змінн рапорти водія автотранспорту ТОВ «Бурова енергетична компанія «Технікс», подорожні листи вантажних автомобілів позивача та ін.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Відповідно ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов'язання за договором № 081001 від 08.10.2020 р. щодо надання послуг автомобільним транспортом на суму 42 404,04 грн. Так, судом досліджено Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 090201 від 09.02.2021 р. та встановлено, що він має всі необхідні реквізити, без зауважень підписаний сторонами та скріплений печатками, тож приймається судом у якості належного доказу виконання позивачем умов договору № 081001 від 08.10.2020 р. на вищевказану суму.
Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором та приписів цивільного законодавства України за надані послуги не розрахувався.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 42 404,04 грн. заборгованості за договором на транспортне обслуговування № 081001 від 08.10.2020 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, визнані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Пунктом 6.3 укладеного сторонами договору визначено, що за прострочення строку оплати наданих Виконавцем та прийнятих без зауважень послуг з перевезення, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від несплаченої вчасно суми, за кожен день прострочення.
Позивачем наведено розрахунок пені за прострочення строку оплати наданих послуг за договором на транспортне обслуговування № 081001 від 08.10.2020 р. в розмірі 3 093,89 грн. за період з 24.02.2021 р. по 24.08.2021 р. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 2).
Суд здійснив перерахунок пені за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань за вказаним договором та дійшов висновку про задоволення вказаних вимог позивача в сумі 3 079,95 грн. (розрахунок - в матеріалах справи).
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З посиланням на вказані нормативні положення, позивачем приведено розрахунок інфляційних втрат в розмірі 2 248,83 грн. за період з березня 2021 року по вересень 2021 року та 3 % річних в розмірі 881,77 грн. за період з 24.02.2021 р. по 03.11.2021 р. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 3).
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача відсотків річних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.
Вирішуючи розбіжності, що виникли у сторін при нарахуванні інфляційних втрат, суд виходить з наступного: у розрахунку позовних вимог (а.с.3) позивач наводить індекси інфляції за березень- вересень 2021р. , за 6 місяців, виключаючи з розрахунку серпень 2021р., коли мала місце дефляція; з пояснень, наданих у відповіді на відзив, вбачається, що він все ж просить стягнути інфляційні за вересень 2021р. За таких обставин, фактично обраховувати інфляційні слід за період з березня по вересень 2021р., не виключаючи серпень 2021р., коли була дефляція. За розрахунком суду, проведеним на суму основного боргу за вказаний період, стягненню підлягає 2 159,53 грн. інфляційних (розрахунок - в матеріалах справи).
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурова енергетична компанія «Технікс» 42 404,04 грн. заборгованості за договором на транспортне обслуговування № 081001 від 08.10.2020 р., 3 079,95 грн. пені, 2 159,53 грн. інфляційних втрат, 881,77 грн. відсотків річних.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 265,18 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурова енергетична компанія «Технікс», 36002, м. Полтава, вул. Олени Пчілки, 25, кім. 205, код ЄДРПОУ 39917201) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електронбуд-Сервіс», 36007, м. Полтава, пров. Перспективний, 12, код ЄДРПОУ 14312298) 42 404,04 грн. - заборгованість за договором на транспортне обслуговування № 081001 від 08.10.2020 р., 3 079,95 грн. - пеня, 2 159,53 грн. - інфляційні втрати, 881,77 грн. - відсотки річних; 2 265,18 грн. судового збору.
3. Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
4. В іншій частині позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки, встановлені ГПК України (ст.ст.256,257 ГПК України).
Повне рішення складено 06.01.2022 р.
Суддя О.С. Мацко