вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
21.12.2021 Справа № 917/1276/21
за позовною заявою Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (юридична адреса: 36020, м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, 40-а, ЄДРПОУ 03361661 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лазер кат" (Юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Лабораторна, 8 кв. 1, код ЄДРПОУ 40101593)
про стягнення 588999,01 грн. та розірвання договору
Суддя Киричук О.А.
Секретар судового засідання Тертична О.О.
Представники сторін:
представник позивача: Васюта А.І., док. в справі
представник відповідача: не з"явився
Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лазер кат" про стягнення 588999,01 грн. та розірвання договору підряду № 17-04/20 від 17.04.2020 р. по об'єкту "Аварійно-ремонтні роботи капітального характеру на ділянці самопливного каналізаційного колектора Д600 мм з-ду "Знамено" від ж/б № 74 до ж/б № 84 по вулиці Київське шосе в м. Полтава".
Ухвалою від 25.08.2021р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 16.09.21, запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
Відповідач відзив на позов не надав.
Ухвалою від 16.09.2021р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 30.09.2021 р., запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.
Ухвалою від 30.09.2021р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 19.10.2021 р., запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.
Ухвалою від 19.10.2021р. суд постановив продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.
Судом враховано, що сторони не повідомляли суд про наявність заяв і клопотань, необхідність вчинення дій, що передбачені у підготовчому провадженні.
Перелік дій, які має здійснити суд під час підготовчого засідання, визначено ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
У підготовчому засіданні, 19.10.2021р., судом здійснено дії та з'ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 19.10.2021р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/1276/21, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 11.11.2021.
Ухвалою від 11.11.2021р. суд постановив відкласти розгляд справи на 25.11.2021.
25.11.2021 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просив суд повністю заперечив відзив.
Дослідивши відзив на позов, суд зазначає таке.
Частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Як зазначено вище, ухвалою від 25.08.2021р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 16.09.21, запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження 30.08.2021.
Відтак, відзив на позов відповідач мав подати до 14.09.2021 включно.
Суд наголошує, що відповідач по справі подав відзив на позов в порушення строку, який було визначено для подання відзиву.
За приписами ст.118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи те, що відповідач відзив на позов надав з порушенням строків, встановлених для його подання, заява про поновлення пропущеного процесуального строку на адресу суду від нього не надходила, суд дійшов висновку про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
В судовому засіданні 25.11.21 суд заслухав вступне слово представника позивача стосовно предмета та підстав заявленого позову, перейшов до з'ясування обставин, на які посилаються учасники справи та дослідження доказів, якими вони обгрунтовуються.
В судовому засіданні 25.11.21 суд оголосив перерву до 07.12.21, про що повідомив відповідача ухвалою від 25.11.21.
07.12.21 від позивача надійшло клопотання про залучення копій документів до матеріалів справи разом з клопотанням про поновлення строку.
Так, у клопотанні про залучення копій документів до матеріалів справи позивач просив суд залучити гарантійний лист відповідача від 13.09.2021 р. вих. № 117/СП і календарний графік виконання робіт по об'єкту Аварійно-ремонтні роботи капітального характеру на ділянці самопливного каналізаційного колектора Д600 мм з-ду «Знамено» від ж/б № 74 до ж/б № 84 по вулиці Київське шосе в м. Полтава.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку позивач послався на те, що вказані документи були створені відповідачем та надані позивачу після пред'явлення позову, тому останній був позбавлений можливості надати такі документи разом з позовною заявою.
Розглянувши клопотання позивача, суд вбачає підстави для його задоволення, враховуючи таке.
За приписами частин 1 та 4 ст. 119 ГПК України вбачається, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Розглянувши клопотання відповідача, беручи до уваги зазначені причини пропуску строку на подання доказів, суд визнає поважними причини пропуску такого строку та вважає за необхідне поновити його, а подані позивачем докази долучити до матеріалів справи.
В судовому засіданні 07.12.21 суд продовжив з'ясування обставин, на які посилаються учасники справи та дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.
В судовому засіданні 07.12.21 суд оголосив перерву до 21.12.21, про що повідомив відповідача ухвалою від 07.12.21.
В судовому засіданні 21.12.21 представник позивача надав додаткові пояснення по суті позову.
Щодо пояснень позивачем, суд зазначає про можливість сторін під час з'ясування обставин та дослідження доказів давати свої пояснення, наводити свої доводи і міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду в порядку п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
З урахуванням зазначеного та з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, господарський суд враховує при вирішенні спору надані позивачем пояснення під час судового розгляду справи.
В судовому засіданні 21.12.21 суд продовжив з'ясування обставин, на які посилаються учасники справи та дослідження доказів, якими вони обгрунтовуються, після чого суд перейшов до судових дебатів.
Позивачем позовні вимоги підтримані з урахуванням наданих позивачем пояснень.
Представники відповідача у судове засідання 21.12.21 р. не з'явились.
Суд зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 21.12.21 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Між Комунальним підприємством Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» (за текстом Договору «Замовник»,) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЗЕР КАТ» (за текстом Договору «Підрядник»,) укладено Договір підряду № 17-04/20 від 17.04.2020 року (далі - Договір) по об'єкту «Аварійно-ремонтні роботи капітального характеру на ділянці самопливного каналізаційного колектора Д600 мм з-ду «Знамено» від ж/б № 74 до ж/б № 84 по вулиці Київське шосе в м. Полтава».
Предметом Договору є виконання аварійно-ремонтних роботи капітального характеру на ділянці самопливного каналізаційного колектора Д600 мм з-ду «Знамено» від ж/б № 74 до ж/б № 84 по вулиці Київське шосе в м. Полтава. Обсяг виконання робіт - до повного фактичного виконання згідно п. 1.3 Договору. Сума договору становить 4 932 229,20 грн. (з ПДВ).
Відповідно до пункту 4.3 Договору Замовник перераховує Підряднику аванс у розмірі 30% від договірної ціни Договору, що вказана у п. 3.1 Договору, на придбання і постачання матеріалів та конструкцій. Підрядник протягом 45 днів з дня надходження коштів як авансу підтверджує їх використання проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням.
Згідно з п. 5.1 Договору, Підрядник починає виконання робіт з дня отримання авансу у повному розмірі, відповідно до п. 4.3 Договору.
Відповідно до пункту 4.4 Договору, розрахунки за виконані роботи проводяться поетапно проміжними платежами по мірі виконання робіт на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість: довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3), актів виконаних робіт (форма КБ-2в) до яких додаються копії видаткових накладних на придбані матеріали, вироби, обладнання, послуги машин та механізмів, та інші розрахунки.
Позивач вказує, що сторонами було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2020 р. (форма КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 р. (форма КБ-2в). В подальшому сторонами також було підписано і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2020 р. (форма КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2020 р. (форма КБ-2в).
Платіжними дорученнями № 4645 від 24.06.2020 р. на суму 1 648 454,40 грн., № 6589 від 01.09.2020 р. на суму 500 000,00 грн., № 6832 від 11.09.2020 р. на суму 278 128,00 грн. Відповідачу було перераховано кошти в сумі 2 426 582,40 грн. в якості оплати за виконані та підтверджені належним чином роботи, тому спір щодо виконаних Відповідачем у червні та серпні 2020 р. робіт відсутній.
Згідно виставленого рахунку №16 від 12.10.2020 р., КП ПОР «Полтававодоканал», як замовник, платіжними дорученнями № 7734 від 16.10.2020 р. на суму 225 532,80 грн. та № 7988 від 27.10.2020 р. на суму 363 466,21 грн. перерахував кошти у розмірі 588 999,01 грн. В призначенні платежу було помилково зазначено «Платіж за актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 р. згідно договору № 17-04/20 від 17.04.2020 р. згідно рахунку № 16 від 12.10.2020 р. без тендера у т.ч. ПДВ 20%-37588,80».
Разом з тим, за твердженням позивача, таке визначення призначення платежу є помилковим та фактично трапилось зважаючи на так званий «людський фактор» та відсутність претензій до відповідача з приводу раніше виконаних відповідачем та належним чином підтверджених робіт.
Позивач стверджує, що фактично вказані кошти є авансом на придбання і постачання матеріалів та конструкцій. ТОВ «ЛАЗЕР КАТ» отримало вказані кошти, проте не придбало матеріалів та конструкцій і не приступило до виконання робіт у передбачений Договором строк та не звернулося до замовника з вимогою про продовження терміну початку виконання робіт, не виконавши таким чином умов згаданого Договору.
Також, позивач вказує, що станом на момент подачі позову, спірна сума не підтверджена довідками про вартість виконаних робіт(форма КБ-3) та актами виконаних робіт (форма КБ-2в) відповідно до умов Договору. Жодних документів на підтвердження зворотного підрядник (Відповідач) Позивачу не надав.
Таким чином, на думку позивача, відповідач не дотримався встановлених пунктами 4.3., 4.4. договору строків та порядку щодо підтвердження замовнику обставин використання перерахованого авансу, а саме: протягом 45 днів з дня надходження коштів не підтвердив факт використання ним суми авансу, не виконав роботи у встановлені в договорі строки, не надав акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в.
При цьому, вказує позивач, що відповідач, як генпідрядник, не звільнений від виконання встановленого чинним законодавством та умовами договору обов'язку використати одержаний від замовника аванс протягом 45 днів після одержання,а також від встановленого договором обов'язку підтвердити факт використання авансу у визначений договором спосіб: шляхом надання замовнику актів за формою КБ-2. Тобто, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за укладеним з позивачем договором не підтвердив факт використання отриманої від позивача суми авансу, не виконав передбачені договором підрядні роботи у встановлені в договорі строки, не надав замовнику акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в в підтвердження використання суми авансу та не повернув суму авансу замовнику.
Крім того, позивач зазначає, що засобами електронного зв'язку листом № 2/4603 від 05.11.2020 р. повідомив Відповідача про виявлені недоліки та дефекти в закінчених роботах та змонтованих конструкціях та заявив вимогу про їх усунення. Однак вказані недоліки Відповідачем усунуті не були. Рекомендованим листом № 2/267 від 22.01.2021 р. Позивач повторно повідомив Відповідача про виявлені дефекти закінчених роботах та змонтованих конструкціях та вимагав їх усунення. Вказаний лист був отриманий Відповідачем 04.02.2021 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та трекінгом поштових відправлень, роздрукованого з офіційного сайту «Укрпошта» (https://www.ukrposhta.ua/ua).
Однак, за твердженням позивача, вказані недоліки Відповідачем усунуті не були, урегулювати спір шляхом проведення переговорів не вдалося до вирішення спору по суті, тому КП ПОР «Полтававодоканал» звернулося до суду з даним про стягнення грошових коштів та розірвання спірного договору.
Згідно з даними бухгалтерії КП ПОР «Полтававодоканал», станом на момент подачі позову за ТОВ «ЛАЗЕР КАТ» існує заборгованість в сумі 588 999,01 грн., яка є авансом на придбання і постачання матеріалів та конструкцій.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Як встановлено матеріалами справи, Між Комунальним підприємством Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» (за текстом Договору «Замовник»,) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЗЕР КАТ» (за текстом Договору «Підрядник»,) укладено Договір підряду № 17-04/20 від 17.04.2020 року (далі - Договір) по об'єкту «Аварійно-ремонтні роботи капітального характеру на ділянці самопливного каналізаційного колектора Д600 мм з-ду «Знамено» від ж/б № 74 до ж/б № 84 по вулиці Київське шосе в м. Полтава».
Тобто, між сторонами виникли правовідносини, пов'язані із виконанням договору підряду, регулювання яких здійснюється ГК України, ЦК України, тощо.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст.526 ЦК України).
За умовами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Тобто вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським, кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.
Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, Відповідно до пункту 4.3 Договору Замовник перераховує Підряднику аванс у розмірі 30% від договірної ціни Договору, що вказана у п. 3.1 Договору, на придбання і постачання матеріалів та конструкцій. Підрядник протягом 45 днів з дня надходження коштів як авансу підтверджує їх використання проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням.
Згідно з п. 5.1 Договору, Підрядник починає виконання робіт з дня отримання авансу у повному розмірі, відповідно до п. 4.3 Договору.
Відповідно до пункту 4.4 Договору, розрахунки за виконані роботи проводяться поетапно проміжними платежами по мірі виконання робіт на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість: довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3), актів виконаних робіт (форма КБ-2в) до яких додаються копії видаткових накладних на придбані матеріали, вироби, обладнання, послуги машин та механізмів, та інші розрахунки.
Матеріалами справи підтверджено, що в межах договору підряду сторонами було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2020 р. (форма КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 р. (форма КБ-2в). В подальшому сторонами також було підписано і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2020 р. (форма КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2020 р. (форма КБ-2в).
Платіжними дорученнями № 4645 від 24.06.2020 р. на суму 1 648 454,40 грн., № 6589 від 01.09.2020 р. на суму 500 000,00 грн., № 6832 від 11.09.2020 р. на суму 278 128,00 грн. Відповідачу було перераховано кошти в сумі 2 426 582,40 грн. в якості оплати за виконані та підтверджені належним чином роботи, тому спір щодо виконаних Відповідачем у червні та серпні 2020 р. робіт відсутній.
Крім цього, матеріалами справи підтверджено, що в межах договору підряду Позивач згідно виставленого рахунку №16 від 12.10.2020 р., платіжними дорученнями № 7734 від 16.10.2020 р. на суму 225 532,80 грн. та № 7988 від 27.10.2020 р. на суму 363 466,21 грн. перерахував кошти у розмірі 588 999,01 грн.
Суд зазначає, що приймає до уваги пояснення позивача про помилковість зазначення в призначенні платежу «Платіж за актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 р. згідно договору № 17-04/20 від 17.04.2020 р. згідно рахунку № 16 від 12.10.2020 р. без тендера у т.ч. ПДВ 20%-37588,80» з огляду на відсутність в матеріалах справи акту № 3 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 р. згідно договору № 17-04/20 від 17.04.2020 р. і відсутність посилань учасників справи на наявність оригіналу такого акту у них.
Також, суд погоджується з твердженням позивача, що фактично вказані кошти є авансом на придбання і постачання матеріалів та конструкцій, виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства, згідно якого аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №910/12382/17).
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази придбання відповідачем матеріалів та конструкцій, як і відсутні докази того, що відповідач приступив до виконання робіт та передав відповідачу роботи у передбачений Договором строк на суму здійсненого позивачем авансу, суд дійшов висновку про правомірність твердження позивача, що відповідач не дотримався встановлених пунктами 4.3., 4.4. договору строків та порядку щодо підтвердження замовнику обставин використання перерахованого авансу, а саме: протягом 45 днів з дня надходження коштів не підтвердив факт використання ним суми авансу, не виконав роботи у встановлені в договорі строки, не надав акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в. Тобто, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за укладеним з позивачем договором не підтвердив факт використання отриманої від позивача суми авансу, не виконав передбачені договором підрядні роботи у встановлені в договорі строки, не надав замовнику акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в в підтвердження використання суми авансу та не повернув суму авансу замовнику.
Факт невиконання передбачених договором підрядних робіт у встановлені в договорі строки також підтверджується наявним у матеріалах справи гарантійним листом відповідача від 13.09.2021 р. вих. № 117/СП і календарним графіком виконання робіт по об'єкту Аварійно-ремонтні роботи капітального характеру на ділянці самопливного каналізаційного колектора Д600 мм з-ду «Знамено» від ж/б № 74 до ж/б № 84 по вулиці Київське шосе в м. Полтава, згідно якого відповідач гарантує виконання робіт на протязі 45 днів, згідно з календарним графіком виконання робіт кінцевий строк - жовтень 2021 року.
Разом з тим, станом на дату ухвалення рішення, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем підрядних робіт.
Таким чином, на дату подання позовної заяви сума авансу, використання якої не підтверджено, склала 588 999,01 грн.
Частиною 2 статті 849 ЦК України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом вище, відповідач не дотримався встановлених пунктами 4.3., 4.4. договору строків та порядку щодо підтвердження замовнику обставин використання перерахованого авансу, а саме: протягом 45 днів з дня надходження коштів не підтвердив факт використання ним суми авансу, не виконав роботи у встановлені в договорі строки, не надав акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Положеннями статті 615 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється. Відповідно до частин 1 та 3 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін. Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої:
- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);
- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);
- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);
- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).
Правовий аналіз частин 2 - 4 статті 849 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови. Так, частинами 2, 3 вказаної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов, при цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника. Натомість частина 4 зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов'язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору. Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач повідомив відповідача про виявлені дефекти по закінчених роботах та змонтованих конструкціях та вимагав їх усунення, повідомивши при цьому відповідача, що, у разі ігнорування вказаних вимог, буде змушений ініціювати розірвання договірних відносин в односторонньому порядку.
Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, а відтак враховуючи викладене та керуючись ст. 849 ЦК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 588 999,01 грн. авансу та розірвання договору підряду № 17-04/20 від 17.04.2020 р. по об'єкту «Аварійно-ремонтні роботи капітального характеру на ділянці самопливного каналізаційного колектора Д600 мм з-ду «Знамено» від ж/б № 74 до ж/б № 84 по вулиці Київське шосе в м. Полтава» підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Договір підряду № 17-04/20 від 17.04.2020 р. по об'єкту «Аварійно-ремонтні роботи капітального характеру на ділянці самопливного каналізаційного колектора Д600 мм з-ду «Знамено» від ж/б № 74 до ж/б № 84 по вулиці Київське шосе в м. Полтава» - розірвати.
3. Стягнути на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» (юридична адреса: 36020, м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, 40-а, ЄДРПОУ 03361661) з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЗЕР КАТ» (Юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Лабораторна, 8 кв.1 код ЄДРПОУ 40101593) 588 999,01 грн. авансу та 11104,99 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 30.12.21
Суддя Киричук О.А.