28 грудня 2021 року Справа № 915/1494/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Левченко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Господар-2» (55200, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Одеська, буд. 78-Е; адреса електронної пошти представника: dubrovny1982@gmail.com; ідентифікаційний код 38505287)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 13» (55214, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Кам'яномостівська, буд. 41; адреса електронної пошти: bmu-13@i.ua; ідентифікаційний код 19292502)
про: стягнення 3 467 696,36 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
Суть спору:
08.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Господар-2» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 07.10.2021 (вх. № 16160/21) (з додатками), в якій просить суд:
- прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 13» (вул. Кам'яномостівська, 41, м. Первомайськ, Миколаївська обл., 55214, код ЄДРПОУ 19292502) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Господар-2» (вул. Одеська, 78-Е, м. Первомайськ, Миколаївська обл., 55200, код ЄДРПОУ 38505287) 3 467 696,36 грн - заборгованості за Договором на надання послуг від 10.09.2018 року;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 13» (вул. Кам'яномостівська, 41, м. Первомайськ, Миколаївська обл., 55214, код ЄДРПОУ 19292502) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Господар-2» (вул. Одеська, 78-Е, м. Первомайськ, Миколаївська обл., 55200, код ЄДРПОУ 38505287) сплачений судовий збір у сумі 52 015,45 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору на надання послуг від 10.09.2018; Акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (примірна форма № КБ-2в) з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2018 року (примірна форма № КБ-3), Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року (примірна форма № КБ-2в) з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2018 року (примірна форма № КБ-3); рахунку № 1 від 15.01.2019 з супровідним листом б/н від 27.12.2018; вимоги щодо погашення заборгованості від 10.08.2021 з відповіддю на неї від 16.08.2021; застосування норм статей 11, 202, 509, 525, 526, 629, 837, 875, 879 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України; та мотивовані невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором.
Ухвалою суду від 13.10.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1494/21 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 09 листопада 2021 року о 10:00; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті спору.
09.11.2021 до суду від відповідача надійшла заява б/н від 08.11.2021 (вх. № 16780/21) про визнання позову в повному обсязі, в якій товариство просить суд:
- прийняти визнання позову Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 13»;
- за результатами підготовчого провадження ухвалити відповідне рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі;
- вирішити питання щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Господар-2» 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Заяву про визнання позову обґрунтовано тим, що у зв'язку зі скрутною фінансовою ситуацію, яка склалась наприкінці 2018 року, ТОВ «БМУ № 13», у визначений Договором строк прийняті будівельні роботи не оплатило. Крім того, зазначено, що врегулювання спору, який виник між сторонами, мирним позасудовим шляхом є неможливим у зв'язку з відсутністю у ТОВ «БМУ № 13» коштів для погашення заборгованості, яка виникла перед ТОВ «Господар-2». За текстом заяви товариством також вказано про те, що наслідки визнання позову відповідачу відомі та зрозумілі.
Ухвалою суду від 09.11.2021 було відкладено підготовче засідання у справі № 915/1494/21 на 09 грудня 2021 року о 10:15.
У зв'язку з перебуванням судді Смородінової О.Г. на лікарняному у період з 06.12.2021 по 10.12.2021, судове засідання, призначене на 09.12.2021 не відбулося.
Ухвалою суду від 13.12.2021 підготовче засідання у даній справі було призначено на 28 грудня 2021 року о 15:30.
28.12.2021 до суду від позивача надійшла заява б/н від 27.12.2021 (вх. № 19501/21), в якій товариство просить суд:
- в підготовчому судовому засіданні 28.12.2021 року ухвалити відповідне рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Господар-2» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 13» про стягнення заборгованості за Договором на надання послуг від 10.09.2018 року в сумі 3 467 696,36 грн задовольнити в повному обсязі;
- повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Господар-2» 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову;
- розгляд справи проводити за відсутності представника Позивача.
Станом на момент проведення судового засідання інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.
28.12.2021 учасники справи своїх представників в підготовче засідання не направили, про час та місце його проведення були повідомлені належним чином. При цьому, як було наведено вище, позивач просив суд розгляд справи проводити за відсутності свого представника (заява б/н від 27.12.2021 (вх. № 19501/21)).
Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.
Суд зауважує, що у відповідності до приписів ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до змісту статей 185, 240 ГПК України, 28.12.2021 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження суд підписав вступну та резолютивну частину рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в попередньому підготовчому засіданні представника відповідача, суд -
10 вересня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 13», як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Господар-2», як підрядником, було укладено Договір на надання послуг (далі - Договір), відповідно до предмету якого підрядник зобов'язався на свій ризик власними силами і засобами надати послуги по цьому Договору щодо «Будівництва будівлі казарми поліпшеного планування у військовому містечку № 22, м. Первомайськ Миколаївської області. Шифр-22/К-2», а Замовник зобов'язався оплатити надані послуги.
За умовами наведеного Договору:
- договірна ціна наданих послуг складає 3 467 696,36 грн з урахуванням ПДВ (п. 2.1);
- підрядник готує «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (форма КБ-2) та «Довідку про вартість виконаних будівельних робіт» (форма КБ-3) і подає їх для підписання замовнику (п. 4.1);
- замовник здійснює оплату за виконані роботи на підставі акту виконаних робіт, підписаного Сторонами та наданого Підрядником рахунку, протягом 15 календарних днів, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок (п. 4.5);
- замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги (п. 6.1.1);
- підрядник зобов'язаний: забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим Договором (п. 6.3.1);
- цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2018 року включно, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 11.1);
- закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору, а також від виконання Договору в випадках передбачених Договором та/або законодавством (п. 1.2).
Вищенаведений Договір підписано та скріплено печатками обох сторін.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як підрядника, про стягнення з відповідача, як замовника, заборгованості за договором.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмета доказування у даній справі належать обставини порушення відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором, в частині повноти та своєчасності оплати наданих послуг.
Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:
- Договір на надання послуг від 10.09.2018;
- Акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (примірна форма № КБ-2в) з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2018 року (примірна форма № КБ-3);
- Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року (примірна форма № КБ-2в) з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2018 року (примірна форма № КБ-3);
- рахунок № 1 від 15.01.2019 з супровідним листом б/н від 27.12.2018;
- вимога щодо погашення заборгованості від 10.08.2021 з відповіддю на неї від 16.08.2021.
Відповідач будь-яких доказів на підтвердження власної правової позиції суду не надав.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.
З аналізу вищевказаного укладеного між сторонами Договору вбачається, що Договір на надання послуг від 10.09.2018 за своєю правовою природою є договором підряду.
Отже, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про підряд.
Так, відповідно до приписів ч.ч. 1-2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За змістом ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вищенаведеного Договору між сторонами були підписані:
- Акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (примірна форма № КБ-2в) на суму 1 589 352,78 грн з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2018 року (примірна форма № КБ-3);
- Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року (примірна форма № КБ-2в) на суму 1 878 343,58 грн з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2018 року (примірна форма № КБ-3).
У подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю «Господар-2» було оформлено та виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 13» рахунок № 1 від 15.01.2019 на суму 3 467 696,36 грн, який було скеровано адресату з супровідним листом б/н від 27.12.2018.
За даними позивача, не спростованими відповідачем, останній своїх зобов'язань щодо оплати виконаних за договором робіт не виконав.
З метою досудового врегулювання спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Господар-2» звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 13» вимогою щодо погашення заборгованості від 10.08.2021, у якій просив відповідача погасити існуючу заборгованість у семиденний термін з моменту отримання даної вимоги.
Відповідачем було скеровано позивачу відповідь на вказану вимогу від 16.08.2021, за змістом якої повідомлено про те, що ТОВ «БМУ № 13» вживає всіх можливих заходів задля погашення заборгованості, однак у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами, товариство не може погасити всю заборгованість у найближчий час.
Отже, всього за Договором підрядником було передано, а замовником прийнято роботи на загальну суму 3 467 696,36 грн. Вказані роботи оплачені замовником не були. Зазначені обставини відповідачем не заперечені та не спростовані, а навпаки визнаються, виходячи зі змісту заяви б/н від 08.11.2021 (вх. № 16780/21) про визнання позову.
Враховуючи наведене вище суд зазначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за Договором у даній справі закон покладає на замовника.
За даними Товариства з обмеженою відповідальністю «Господар-2», які не спростовані та не заперечені Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 13», останнє оплати за Договором на суму 3 467 696,36 грн не здійснило.
Як свідчать матеріали справи відповідачем позовні вимоги визнано в повному обсязі.
Отже, враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості.
Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості в розмірі 3 467 696,36 грн зазначено правильно.
За такого, позовні вимоги є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими доказами, суд дійшов висновку про доведеність та правомірність позовних вимог, а отже - задоволення їх в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, за правилами ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, беручи до уваги зміст статті 130 ГПК України та визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, на підставі п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 130 ГПК України, позивачу належить повернути з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 26007,72 грн.
Решта суми судового збору у розмірі 26007,73 грн підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.
При цьому, оригінал платіжного доручення № 805 від 04.10.2021 на суму 52 015,45 грн залишається в матеріалах судової справи № 915/1494/21.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 130, 185, 191, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 13» (55214, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Кам'яномостівська, буд. 41; ідентифікаційний код 19292502) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Господар-2» (55200, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Одеська, буд. 78-Е; ідентифікаційний код 38505287) заборгованість за Договором на надання послуг від 10.09.2018 у сумі 3 467 696,36 грн, а також 26007,73 грн судового збору.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Господар-2» (55200, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Одеська, буд. 78-Е; ідентифікаційний код 38505287) з Державного бюджету України 50 % судового збору у розмірі 26007,72 грн, який перераховано згідно з платіжним дорученням № 805 від 04.10.2021 на суму 52 015,45 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Господар-2» (55200, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Одеська, буд. 78-Е; ідентифікаційний код 38505287);
Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 13» (55214, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Кам'яномостівська, буд. 41; ідентифікаційний код 19292502).
Повне рішення складено та підписано судом 10.01.2021.
Суддя О.Г. Смородінова